Євразійський економічний союз

Євразійський економічний союз
рос. Евразийский экономический союз
біл. Еўразійскі эканамічны саюз
каз. Еуразиялық экономикалық одақ
вірм. Եվրասիական տնտեսական միություն
кирг. Евразиялык экономикалык биримдик
Абревіатура ЄАЕС
Члени Росія Росія
Білорусь Білорусь
Казахстан Казахстан
Вірменія Вірменія
Киргизстан Киргизстан
Мета утворення економічний союз
Дочірні організації Вища євразійська економічна рада
Заснована 1 січня 2015
Офіційна/і мова/и російська (робоча мова)
білоруська, казахська, вірменська, киргизька
Штаб-квартира Москва, Росія (Економічна комісія)
Мінськ, Білорусь (Суд ЄАЕС)
Поточний голова Білорусь М'ясникович Михайло Володимирович
Вебсайт www.eaeunion.org

Євразійський економічний союз, ЄАЕС (рос. Евразийский экономический союз, ЕАЭС, біл. Еўразійскі эканамічны саюз, каз. Еуразиялық экономикалық одақ) — економічний союз, створений 29 травня 2014 року. З 1 січня 2015 року договір набрав чинності; до нього увійшли Білорусь, Казахстан і Росія, 2 січня — Вірменія, а 14 травня до нього приєднався Киргизстан.[1][2][3]

Хронологія

[ред. | ред. код]

2010 рік

[ред. | ред. код]

Після того, як у липні 2010 року набули чинності домовленості про створення Митного союзу в рамках ЄврАзЕС, в грудні того ж року на саміті ЄврАзЕС була досягнута угода про створення Євразійського економічного союзу на базі Єдиного економічного простору Білорусі, Казахстану та Росії.

2014 рік

[ред. | ред. код]

У рамках формування Євразійського економічного союзу передбачається уніфікувати підходи до оподаткування податкових резидентів громадян держав — членів ЄАЕС, з тим щоб у разі укладення довгострокових трудових договорів громадянами країн ЄАЕС оподаткування їх доходів від роботи за наймом в Російській Федерації здійснювалося на умовах не менш сприятливих, ніж оподаткування податкових резидентів Російської Федерації.

3 травня білоруський президент Олександр Лукашенко заявив, що спочатку необхідно домовлятися про рівноправні умови роботи при створенні ЄАЕС[4], а 9 травня за підсумками двосторонніх переговорів у Москві з керівництвом Росії Лукашенко повідомив, що всі питання практично врегульовані[5].

29 травня 2014 в Астані (Казахстан) підписано договір про створення Євразійського економічного союзу[6]

Органи управління

[ред. | ред. код]

Після підписання 18 листопада 2011 року лідерами Росії, Білорусі та Казахстану декларації про Євразійську інтеграцію, була створена Євразійська економічна комісія, що буде контролювати близько 170 функцій економічного союзу.

ЄЕК складається з ради та колегії, до ради увійде по одному віце-прем'єру від уряду кожної країни, до складу колегії — по три представника кожної сторони. Також ЄЕК передбачені повноваження щодо створення департаментів, які будуть готувати рішення та займатися моніторингом у підвідомчих галузях, і консультативних органів. Повноваження відомства будуть суттєво розширені, а чисельність збільшиться зі 150 до 1200 міжнародних службовців.

Думки та оцінки

[ред. | ред. код]

Ось як визначає Президент Росії Володимир Путін одну з головних цілей Євразійського економічного союзу:

Ми пропонуємо модель потужного наднаціонального об'єднання, здатного стати одним з полюсів сучасного світу і при цьому виконувати роль ефективної «зв'язки» між Європою та Азійсько-Тихоокеанським регіоном, що динамічно розвивається.[7]

У зв'язку з цим розглядається питання про можливість вступу України в Євразійський економічний союз. Так Збігнєв Бжезинський вважає, що Україна була б головним «призом» Росії в її «новій імперії». У своїй книзі «Велика шахівніця» він написав:

Україна, новий та важливий простір на євразійській шахівниці, є геополітичним центром, бо саме її існування як незалежної держави допомагає трансформувати Росію. Без України Росія перестає бути євразійською імперією. Без України Росія все ще може боротися за імперський статус, але тоді вона стала б здебільшого азійською імперською державою...[8]

Відповідно до концепції Бжезінського, Росія, так чи інакше об'єднана з Україною, неминуче знову стане потужною євразійською державою. Якщо ж Україна буде повністю інтегрована в європейські структури, це покладе остаточний кінець геополітичному натиску Росії на Захід.[9]

6 грудня 2012 року тодішній держсекретар США Гілларі Клінтон заявила про намір США протидіяти процесу інтеграції на території колишнього СРСР:

Ми відзначаємо деякий зсув у бік повторної радянізації регіону, але, звичайно, це не буде називатися саме так. Це буде називатися Митним союзом, Євразійським союзом, тощо. Ми знаємо, в чому полягає мета, і ми намагаємося розробити ефективні способи уповільнення цього процесу, або запобігання йому.[10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Армения и Киргизия хотят вступить в ЕАЭС. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
  2. Армения решила присоединиться к ЕАЭС в июне. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
  3. Киргизстан приєднався до Євразійського економічного союзу. www.newsru.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 17 червня 2015.
  4. Лукашенко: Белоруссия не войдет в ЕЭС на неравных условиях. // kommersant.ru. 03.05.2014. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 2014-5-4.
  5. "Нефть, газ, автомобили". Лукашенко подпишет договор о создании Евразийского союза. // news.tut.by. 9 мая 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 2014-5-9.
  6. Договор о создании Евразийского экономического союза подписан в Астане. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
  7. Путин: Мы предлагаем модель мощного наднационального объединения, способного стать одним из полюсов современного мира / Блог им. squirrel / Blogberg.ru. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 29 травня 2014.
  8. Геополитика.ру. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 29 травня 2014.
  9. Збигнев Бжезинский недоволен выбором Украины — Известия. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
  10. Клинтон: США не допустят возрождения СССР | RT на русском. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 29 травня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]