Єлисеєв Федот Васильович
| Єлисеєв Федот Васильович | |
|---|---|
| Народився | 1 березня 1915 Стерлітамацький повітd, Уфимська губернія, Російська імперія |
| Помер | 21 травня 2004 (89 років) Курган, Росія |
| Поховання | Курган |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | полковник |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Федот Васильович Єлисеєв (1 березня 1911, с. Єлисеєвка, нині Башкортостан — 21 травня 2004, Курган) — гвардії полковник Радянської Армії, учасник німецько-радянської війни і радянсько-японської війни, військовий комісар міста Курган, Герой Радянського Союзу (1943).
Федот Єлисєєв народився 1 березня 1915 року в селі Єлисеєвка (Мудровка[1]) Стерлітамацького повіту Уфимської губернії (нині не існує, перебувало в Пугачовській сільраді Федорівського району Башкортостану) в сім'ї селянина, власника пасіки. У сім'ї було п'ятеро дітей: Федот (1915—2004), Микола (1919—2014), Павло, Володимир і Клавдія.
Федот Васильович отримав неповну середню освіту, у 1930 році вступив у колгосп «Доброволець». У 1934 році на зборах селян Федот Єлисеєв обраний продавцем магазину, відкритого в с. Хитрівка. У 1935 році голова колгоспу Авдонкін переконав його перейти працювати завідувачем тваринницькою фермою.
В 1935—1938 роках проходив службу в Робітничо-селянської Червоної Армії. Служив в піхотних частинах військ НКВС СРСР, закінчив школу сержантського складу. У 1938 році після демобілізації очолив Федоровську районну раду ТСОАВІХІМу[2].
З 1939 року член ВКП(б), з 1952 року — КПРС[3].
У 1939 році навчався на курсах молодших лейтенантів у м. Магнітогорську.
У 1940 році повторно призваний в армію. Після закінчення навчального курсу в званні молодшого лейтенанта його направили в с. Давлеканово Башкирської АРСР у розпорядження 717-го стрілецького полку на посаду комвзводу.
У травні 1941 року призначений командиром стрілецької роти і спрямований на військові навчання в Білоруську РСР. При вивантаженні з ешелону військова частина потрапила під фашистське бомбардування. А 25 червня вступили в перший рукопашний бій з німцями; рота Єлисеєва звернула на втечу гітлерівський підрозділ. Після нових бойових сутичок з ворогом залишкам роти довелося відступати, тричі прориватися з оточення. 29 липня Єлисеєв був поранений. Після виходу з оточення лікувався в госпіталі.
В 1943 році Федот Васильович закінчив Вищі стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу піхоти «Постріл». До липня 1943 року гвардії капітан Федот Єлисеєєв командував батальйоном 205-го гвардійського стрілецького полку 70-ї гвардійської стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту[4].
6-10 липня 1943 року батальйон тримав оборону на Орловсько-Курському напрямку, відбивши кілька десятків атак німецьких танкових підрозділів. 20-21 вересня 1943 року батальйон Єлісєєва переправився через Дніпро в районі села Домантово Чорнобильського району Київської області Української РСР, захопив і втримав плацдарм на його західному березі. В тих боях батальйон знищив близько 700 солдатів і офіцерів противника і захопив великі трофеї.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за вміле командування батальйоном, зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність" гвардії капітан Федот Єлисеєв удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 1810.
Брав участь у радянсько-японській війні в посаді командира 52 гвардійського стрілецького полку (Забайкальський фронт).
У 1945 році закінчив прискорений курс Військової академії імені М. В. Фрунзе і був направлений в Китай, де командував 17-м кулеметно-артилерійським полком, що дислокувався в Дальньому, який мав статус вільного китайського порту, орендованого СРСР[5].
У 1952-1963 роках був військовим комісаром міста Кургану, після розформування міського комісаріату в 1963—1967 роках — військовим комісаром Жовтневого району Кургану. У 1967 році в званні полковника Єлісеєв звільнений у запас. Проживав у Кургані[6], вів велику громадську роботу по військово-патріотичному вихованню молоді.
Федот Васильович Єлісеєв помер 21 травня 2004 року, похований на центральній алеї нового Рябковського кладовища міста Кургана.
- Герой Радянського Союзу, 16 жовтня 1943 року[7]
- Орден Олександра Невського, 1 жовтня 1943 року[8]
- Орден Вітчизняної війни I ступеня, 6 квітня 1985 року[9]
- Орден Вітчизняної війни II ступеня, 22 травня 1944 року[10]
- Два ордени Червоної Зірки, 4 серпня 1943 року[11] і ?
- Медалі, в тому числі:
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», 10 жовтня 1945 року[12]
- Дві медалі «Китайсько-радянська дружба», першу з цих медалей вручив Чжоу Еньлай.
- Почесне звання Почесний громадянин Курганської області, 29 січня 2003 року[13].
- Почесне звання Почесний громадянин Кургану, 1995 рік.
- Меморіальна дошка Ф. В. Єлисеєва на будинку, де він жив з 1979 по 2004 рр., місто Курган, вул. М. Горького, 127.
- Садівниче некомерційне товариство ім. Героя Радянського Союзу Ф. В. Єлисеєва, розташоване в районі Рябково міста Курган, обмежено з заходу вул. Лєскова, з півночі вул. Черняховського, зі сходу Рябковским кладовищем.
- Турнір з баскетболу пам'яті Героя Радянського Союзу Федота Васильовича Єлисеєва[14].
Федот Васильович Єлисеєв був одружений, виховав двох синів.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Золотые Звёзды курганцев. Челябинск, 1975.
- Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
- Славные сыны Башкирии. Книга 3. Уфа, 1968.
- Сыны Отчизны. Уфа, 1981.
- ↑ Елисеев Федот Васильевич. газета «Ашкадарские зори» № 21-22 21.02.2015. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Лица Зауралья: Елисеев Федот Васильевич [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ Республиканский Музей Боевой Славы — Елисеев Федот Васильевич [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Елисеев, Федот Васильевич [Архівовано 2012-11-02 у Wayback Machine.] (рус.). Сайт «Герои страны».
- ↑ Елисеев Федот Васильевич — Муниципальное образование город Курган [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ История последнего в городе Героя Советского Союза стала предметом судебных разбирательств [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Постановлние Администрации (Правительства) Курганской области от 29.01.2003 № 21 "О присвоении почётного звания Курганской области "Почётный гражданин Курганской области "" [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Курганский государственный колледж: X турнир по баскетболу памяти героя Советского Союза Федота Васильевича Елисеева [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.].
