Іван Срацимир
Іван Срацимир болг. Іван Срацимир | ||
| ||
---|---|---|
1371 — 1396 | ||
Попередник: | Іван Александр | |
Наступник: | Костянтин II | |
Народження: | 1324 Ловеч, Друге Болгарське царство | |
Смерть: | 1396 Бурса, Османська імперія | |
Поховання: | Бурса | |
Країна: | Болгарія | |
Рід: | Срацимирська династіяd | |
Батько: | Іван Александр | |
Мати: | Теодора Волоськаd | |
Шлюб: | Анна Бесараб | |
Діти: | Костянтин II Асен і Доротея Відінська | |
Автограф: | ||
Іван Срацимир (болг. Іван Срацимир, 1324–1396) — болгарський цар у 1371–1396; один з двох, разом з братом Іваном Шишманом, останніх болгарських царів, син царя Івана Александра.
З 1356 року, після коронації свого брата Івана Шишмана, Іван Срацимир керував Видинською областю як незалежною державою. 1365 року Видинське царство окуповав угорський король Людвік I Великий, а сам Іван Срацимир потрапив у полон. 1369 року Видинське царство було відновлено за допомогою болгарського (Тирновського) царя Івана Александра, Власького князя Владислава I та Добротіци, правителя Добруджі.
Його брат Іван Шишман на самому початку свого правління, у 1371–1372 роках, зазнав нападу турків, але зумів врятуватися поступкою частини своїх володінь. У 1393–1394 роках турки взяли столицю царства Івана Шишмана Тирново й скинули його. Видинське царство Івана Срацимира було підкорено турками 1396 року, його син і співправитель Костянтин II Асень став васалом турецького султана й останнім царем Болгарії.
Іван Срацимир був одружений двічі. Про перший шлюб не відомо нічого. Другою його дружиною була Анна, дочка Валаського князя Миколи Олександра. Від другого шлюбу в Івана Срацимира були діти:
- Доротея, вийшла заміж за боснійського бана Твртко I.
- Костянтин, єдиний син і спадкоємець Івана Срациміра. Правив Відінським царством після смерті свого батька до 1422 року. Фактично був турецьким васалом.
- Йордан Андреев, Иван Лазаров, Пламен Павлов: Кой кой е в средновековна България. София 1999. ISBN 954-402-047-0.
- Andreev, Jordan: Bǎlgarijaprezvtoratačetvǎrtna XIV vekVelikoTǎrnovo 1993.
- Andreev, Jordan; ZarIwanSchischman /1371-1395/ inBǎlgarskitekhanove i zare VII—XIV vek, Verlag «PetarBeron», Sofia, 1998, S. 208 — 217, ISBN 954-402-034-9
- Božilov, Ivan: FamilijatanaAsenevci (1186—1460) (inBulgarian). Sofia 1985.
- Fine, Jr., John V.A.: TheLateMedievalBalkans, AnnArbor 1987. ISBN 0-472-08260-4.
- Podskalsky, Gerhard:TheologischeLiteraturdesMittelaltersinBulgarienundSerbien 815—1459. München 2000. ISBN 3-406-45024-5
- DimitrinaAslanianHistoiredelaBulgarie, del'antiquité à nosjoursTrimontium, 2004 ISBN 2951994613.