Позашляховик

Позашляховик або позадорожник^[1]^[2] (англ. off-road vehicle, all-road vehicle, нім. Geländewagen) — повнопривідний (4×4) легковий чи легкий комерційний автомобіль підвищеної прохідності для експлуатації на шляхах всіх рівнів, а також на бездоріжжі. «Автомобіль підвищеної прохідності» є офіційним терміном.

Історія

Перший масовий військовий повнопривідний автомобіль позашляховик з залежною підвіскою всіх коліс і спрощеним відкритим кузовом з вирізами замість дверей (тип ранебаут — runabout) був створений в США вже після початку Другої світової війни фірмами American Bantam, Willys-Overland і Ford Motor по тендеру американської армії. Машини отримали найменування GPV (General Purpose Vehicle), а саме, «Автомобіль загального призначення». По перших буквах («Джі-Пі») солдати охрестили їх джипами. Слід зазначити, що в Радянському Союзі застосовувалось найкоротше і зручне «джип», а термін «позашляховик» був придуманий і введений в користування 90-ті рр. XX століття, щоб не створювати проблем з корпорацією Chrysler, що володіє торговою маркою Jeep.

З 1938 по 1940 Німеччина виробляла повнопривідний автомобіль Stoewer R200 Spezial Тип 38, унікальною технічною особливістю якого, був механізм керування усіма чотирма колесами, який вимикався на швидкості після 20 км/год.

В СРСР в 1941—1945 роках обмеженою серією випускався перший у світі повнопривідний седан ГАЗ-61-73 з комфортабельним закритим кузовом від «Емки», а з літа 1941 року — перший радянський позашляховик ГАЗ-64, названий фронтовиками «іван-вілліс» за подібність з оригіналом Willys MA зразка 1941 року, який поставлявся в СРСР по Ленд-лізу в початковий період німецько-радянської війни. За роки Другої світової війни позашляховики стали одними з найрозповсюдженіших воєнних автомобілів в арміях союзників, а загальний тираж їх випуску сягнув 620 тис. екз.

Після війни до позашляховика, який отримав торгову марку «Jeep CJ2A», в усьому світі проявили цікавість силові органи, включаючи воєнних, міліцію, пожежників, лісників, а також цивільний сектор в особі фермерів, геологів, медиків, мисливців, туристів і т.д. В ряді країн почався випуск своїх моделей-копій, наприклад, англійського Land Rover зразка 1948 року. Поступово конструкція позашляховика ставала зрілішою. Так в США з 1947 року на його базі почали випуск цільнометалевого тридверного універсала «Jeep 463», а також 3/4-тонного пікапа «Jeep Truck». На рубежі 50-60-х років в США з'явились повнопривідні версії комфортабельних універсалів (англ. station wagon) з рамними шасі від пікапів, наприклад, «Chevrolet Suburban» 1958 року і Jeep Wagoneer 1962 року.

В СРСР і Західній Європі наприкінці 1950-х існувала мода на створення повнопривідних моделей підвищеної прохідності на базі звичайних легкових седанів і універсалів з підсиленими тримальними кузовами: ГАЗ-М72, МЗМА-410 и −411 «Москвич», «Citroen 2CV Sahara», «Renault Nomad» і т. д.

Наприкінці 1960-х в США з’явився перший «спортивно-утилітарний автомобіль» (SUV) — «Chevrolet Blazer» 1969 року, який відрізнявся дещо компактнішими розмірами порівняно з універсалом Suburban і знімним пластиковим дахом.

Перший Європейський комфортабельний рамний позашляховик Range Rover з постійним повним приводом, який отримав прізвисько «фермер у фраці» за свою престижність і прохідність, бул представлений фірмою Land Rover в 1970 році.

В 1977 році в СРСР був запущений в масове виробництво компактний позашляховик з тримальним кузовом і постійним повним приводом ВАЗ-2121 «Нива».

Позашляховики стали надзвичайно популярними в усьому світі, що стимулювало появу нового класу компактних позашляховиків в Японії та США, пізніше еволюціонувавши в такий підклас SUV, як «кросовери».

З середини 1980-х років на американському ринку автомобілів доля автомобілів типу «SUV», які класифікуються в США як «Light Truck», тобто легкі ваговози, постійно зростає. Сьогодні на світовому ринку майже не залишилось відомих автомобільних брендів, які не пропонують автомобілі подібного типу.

Моделі

Див. також

Література

Велика книжка. Позашляховики (вид. Кристал Бук). Перекладач: Дмитро Турбаніст. 2018. ISBN 978-966-936-686-3. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)

Посилання

↑ Позашляховик // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
↑ Позадорожник // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[1] Позашляховик // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[2] Позадорожник // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[1]

[2]