Альберто Фернандес

Альберто Фернандес
ісп. Alberto Fernández
Альберто Фернандес
Альберто Фернандес
Президент Аргентини
10 грудня 2019 — 10 грудня 2023
ВіцепрезидентКрістіна Фернандес де Кіршнер
ПопередникМаурісіо Макрі
НаступникХав'єр Мілей
10-й Прем'єр-міністр Аргентини
25 травня 2003 — 23 липня 2008 року
ПрезидентНестор Кіршнер (2003-2007)
Крістіна Фернандес де Кіршнер (2007-2008)
ПопередникХорхе Мілтон Капітаніч
НаступникСерхіо Томас Масса

Народився2 квітня 1959(1959-04-02) (65 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
Відомий якполітик, адвокат, викладач університету
Місце роботиУніверситет Буенос-Айреса
КраїнаАргентина
Alma materУніверситет Буенос-Айреса[1]
Політична партіяФронт за перемогу
ДітиEstanislao Fernándezd
Нагороди
Grand Collar of the Order of the Southern Cross орден Пошани (Вірменія) орден Визволителя Сан-Мартіна Order of May
Підпис

Альбе́рто А́нхель Ферна́ндес (2 квітня 1959(1959-04-02), Буенос-Айрес) — аргентинський політик. Очолював уряд країни за часів президентства Нестора Кіршнера і, частково, Крістіни Фернандес де Кіршнер. Залишив посаду 23 липня 2008 року. Президент Аргентини (2019—2023).

Біографія

[ред. | ред. код]

Фернандес народився у Буенос-Айресі, де згодом навчався на юридичному факультеті Університету Буенос-Айреса. У віці 24 років він здобув вищу освіту, а згодом став викладачем кримінального права у рідному навчальному закладі. Політичне життя він розпочав з праці на невиборних посадах у раді Буенос-Айреса, в національній палаті депутатів та міністерстві економіки. За цей час він став близьким до колишнього губернатора Буенос-Айреса Едуардо Дуальде.

7 червня 2000 року його було обрано депутатом від міста Буенос-Айрес, від партії меншості Acción por la República, яку очолював Домінго Кавальйо, міністр економіки в адміністрації Фернандо де ла Руа. Він відмовився від цього місця після призначення його главою уряду. Цю посаду він зберігав до липня 2008 року.

У травні 2019 року Альберто Фернандес оголосив про намір балотуватися на посаду президента Аргентини у парі з Крістіною Фернандес де Кіршнер, яка претендує на посаду віце-президента. У серпні того ж року він переміг на праймеріз, набравши 47 % голосів. Після цієї перемоги в Аргентині різко впав курс песо, а акції аргентинських компаній на Уолл-стріт впали на 62 %. Міністр внутрішніх справ Аргентини Рохеліо Фрігеріо[en] заявив, що у разі перемоги Альберто Фернандеса на президентських виборах фактично буде правити Крістіна Кіршнер[2]. 28 жовтня 2019 року було оголошено про перемогу Фернандеса в першому турі виборів.

Невдовзі після інавгурації Альберто Фернандеса до Аргентини дісталася пандемія коронавірусу, яка спричинила суттєве падіння економіки й усіх секторів виробництва. 2021 року партія Frente de Todos втратила більшість в Конгресі, відтак Фернандес втратив підтримку парламенту і не зміг реалізувати більшість проєктів, які обіцяв у своїй передвиборчій програмі. Криза, яка розпочалася в країні ще 2018 року, лише поглибилася. До президентських виборів темпи інфляції досягли більш ніж 10 % на місяць, що стало найвищим показником з 1991 році[3]. До цього додалася політична криза 2022 року, яка викликала нестабільність у владі з відставкою високопосадовців. Це стало причиною повернення популярності в аргентинському суспільстві гасла «Нехай усі підуть»[4]. Відтак Альберто Фернандес вирішив навіть не висувати свою кандидатуру на виборах 2023 року[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.pagina12.com.ar/211490-alberto-fernandez-de-armador-a-protagonista
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Nessi, Hernan (11 вересня 2023). Argentina August inflation forecast at highest since 1991. Reuters (англ.). Процитовано 20 листопада 2023.
  4. They Should All Go (Again)!: Forty Years of Democracy in Argentina. www.giga-hamburg.de (брит.). Процитовано 20 листопада 2023.
  5. Struminger, Por Brenda (21 квітня 2023). Alberto Fernández se bajó de la reelección y no será candidato a presidente. infobae (es-ES) . Процитовано 20 листопада 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]