Чемпіонат Англії з футболу 2010—2011: Прем'єр-ліга

Прем'єр-ліга Англії
Сезон2010–11
Чемпіони«Манчестер Юнайтед»
(19-й титул)
Вибули«Вест Гем Юнайтед»
«Блекпул»
«Бірмінгем Сіті»
Ліга чемпіонів«Манчестер Юнайтед»
«Челсі»
«Манчестер Сіті»
«Арсенал»
Ліга Європи«Тоттенгем Готспур»
«Бірмінгем Сіті»
«Сток Сіті»
«Фулхем»
Зіграно матчів380
Забито голів1063 (2.8 за гру)
Найкращий
бомбардир		Дімітар Бербатов
Карлос Тевес
(по 20)
Найбільша перемога
вдома		«Челсі» 6–0 «Вест-Бромвіч Альбіон»
(14 серпня 2010)
«Арсенал» 6–0 «Блекпул»
(21 серпня 2010)
«Ньюкасл Юнайтед» 6–0 «Астон Вілла»
(22 серпня 2010)
«Манчестер Юнайтед» 7–1 «Блекберн Роверз»
(27 листопада 2010)[1]
Найбільша перемога
в гостях		«Віган Атлетік» 0–6 «Челсі»
(21 серпня 2010)[1]
Найрезультативніша гра«Манчестер Юнайтед» 7–1 «Блекберн Роверз»
(27 листопада 2010)[1]
«Евертон» 5–3 «Блекпул»
(5 лютого 2011)
«Ньюкасл Юнайтед» 4–4 «Арсенал»
(5 лютого 2011)
Найдовша серія
перемог		5 матчів[1]«Челсі»
Найдовша серія
без поразок		24 матчі[1]
«Манчестер Юнайтед»
Найдовша серія
без перемог		10 матчів[1]
«Блекберн Роверз»
Найдовша серія поразок5 матчів[1]
«Блекпул»
«Болтон Вондерерз»
«Вест-Бромвіч Альбіон»
«Вест Хем Юнайтед»
Найвища відвідуваність75,486[1]
«Манчестер Юнайтед» v «Болтон Вондерерз»
Найнижча відвідуваність14,042[1]
«Віган Атлетік» v «Вулвергемптон Вондерерз»
Відвідуваність13 372 318 (35 190 за матч)

Англійська прем'єр-ліга 2010—2011 (англ. Barclays Premier League) — 19-ий сезон англійської Прем'єр-ліги, заснованої 1992 року. Календар сезону був оприлюднений 17 червня 2010 року.[2] Сезон розпочався 14 серпня 2010,[3] і завершився 22 травня 2011 року. Лондонський клуб «Челсі» розпочинав сезон як чинний чемпіон країни.[4]

Переможцем Прем'єр-ліги сезону 2010—2011 став «Манчестер Юнайтед», який 14 травня 2011 року став недосяжним для конкурентів після нічиєї з рахунком 1–1 у виїзному матчі проти «Блекберн Роверз».[5][6] Манкуніанці здобули свій 19-й титул чемпіонів країни, ставши одноосібним найтитулованішим клубом країни.[7] «Манчестер Юнайтед», «Челсі», «Манчестер Сіті» та «Арсенал» здобули право участі у розіграші Ліги чемпіонів наступного сезону, а «Тоттенгем Готспур» став командою, що за результатами виступів у чемпіонаті стала учасником розіграшу Ліги Європи. Унизу турнірної таблиці «Вест Гем Юнайтед», «Блекпул» та «Бірмінгем Сіті» не зберегли прописку в елітному дивізіоні англійського футболу та вибули до Чемпіонату Футбольної ліги.[8][9][10]

Зміни регламенту

[ред. | ред. код]

З цього сезону Прем'єр-ліга запровадила обмеження на кількість гравців, що могли бути включені до заявки команди для участі у матчах сезону. На момент закриття літнього трансферного вікна кожний клуб ліги мав надати список з максимум 25 гравців, яких мав право задіяти в іграх до відкриття зимового трансферного вікна. Взимку подавалася аналогічна заявка для участі у другій частині чемпіонату. Гравці віком до 21 року мали право виступів за клуб Прем'єр-ліги без необхідності включення до цієї заявки.

Іншим нововведенням сезону 2010—2011 стало правило вітчизняних вихованців (англ. home grown players), відповідно до якого з 25 граців, що потрапляють до заявки клубу Прем'єр-ліги, мінімум 8 мають бути вітчизняними вихованцями, тобто провести щонайменше три роки на молодіжному рівні (між 16-м до 21-м днем народження) в одному або декількох футбольних клубах на території Англії або Уельсу. Ця ініціатива була покликана стимулювати розвиток юнацького та молодіжного футболу Англії в умовах, коли місцеві елітні клуби мають величезні трансферні бюджети та можуть собі дозволити сформувати команду повністю з досвідчених закордонних виконавців.[11]

Усі клуби-учасники сезону Прем'єр-ліги подали заявки з 25 гравців до встановленого терміну 1 вересня 2010 року.[12]

Команди-учасниці

[ред. | ред. код]

У змаганнях Прем'єр-ліги сезону 2010—2011 взяли участь 20 команд, включаючи 17 команд-учасниць попереднього сезону та три команди, що підвищилися у класі з Чемпіонату Футбольної ліги.

«Халл Сіті», «Бернлі» та «Портсмут», що зайняли останні три місця у розіграші Прем'єр-ліги попереднього сезону вибули до Чемпіонату Футбольної ліги. При цьому «Портсмут» втратив місце в елітному дивізіоні англійського футболу вперше за сім років.

Переможці сезону у другому за силою англійському дивізіоні «Ньюкасл Юнайтед» та їх найближчий переслідувач «Вест-Бромвіч Альбіон» напряму отримали право виступів у Прем'єр-лізі цього сезону, обидва клуби повернулися до еліти після однорічної перерви. Третьою командою, що пробилася до Прем'єр-ліги 2010—2011 став «Блекпул», який змагався за це право у матчі плей-оф проти валійського «Кардіф Сіті» та здобув перемогу з рахунком 3:2. Для «Блекпула» ця участь у змаганнях найвищого за рівнем дивізіону Англії стала першою за 39 років.[13]

Вперше з сезону 1983—1984 у найвищому англійському футбольному дивізіоні були представлені усі чотири головні команди регіону Західний Мідленд — «Астон Вілла», «Бірмінгем Сіті», «Вест-Бромвіч Альбіон» та «Вулвергемптон Вондерерз».[14] При цьому дві останні команді, що є суперниками по т. зв. Блек-Кантрі дербі, взагалі вперше у своїй історії одночасно потрапили до Прем'єр-ліги.

Оскільки на заміну вибулих «Халл Сіті» та «Портсмут» до Прем'єр-ліги пробилися команди з інших регіонів Англії, сезон 2010—2011 відзначався досить вузькою географією команд-учасниць — у Прем'єр-лізі змагалися представники лише чотирьох з дев'яти регіонів країни — регіони Йоркшир і Гамбер, Східний Мідленд, Східна Англія, Південно-Східна Англія та Південно-Західна Англія свого представництва в елітному дивізіоні англійського футболу цього сезону не мали.

Стадіони та розміщення

[ред. | ред. код]
Розташування клубів Англійської прем'єр-ліги 2010—2011
Команда Стадіон Місткість1
«Арсенал» Емірейтс 60 361
«Астон Вілла» Вілла Парк 42 789
«Бірмінгем Сіті» Сент-Ендрюс 30 079
«Блекберн Роверз» Івуд Парк 31 367
«Блекпул» Блумфілд Роуд 16 220
«Болтон Вондерерз» Рібок 28 723
«Челсі» Стемфорд Брідж 42 449
«Евертон» Ґудісон-Парк 40 157
«Фулгем» Крейвен Коттедж 25 700
«Ліверпуль» Енфілд 45 276[15]
«Манчестер Сіті» Сіті оф Манчестер 47 405
«Манчестер Юнайтед» Олд Траффорд 75 797
«Ньюкасл Юнайтед» Сент-Джеймс Парк 52 409
«Сток Сіті» Британія 27 740
«Сандерленд» Стедіум оф Лайт 49 000
«Тоттенхем Хотспур» Вайт Харт Лейн 36 230
«Вест-Бромвіч Альбіон» Хоторнс 26 484
«Вест Хем Юнайтед» Болейн Граунд 35 303
«Віган Атлетік» Ді-Дабл-Ю 25 133
«Вулвергемптон Вондерерз» Молінью 29 195
  • 1 Місткість стадіонів наведена на початок сезону 2010–11[16]

Зміни тренерів

[ред. | ред. код]
Команда Старий тренер Причина уходу Дата уходу Турнірна позиція Новий тренер Дата призначення
«Вест Гем Юнайтед» Італія Джанфранко Дзола Завершення контракту 11 травня 2010[17] До початку сезону Ізраїль Аврам Грант 3 червня 2010[18]
«Ліверпуль» Іспанія Рафаель Бенітес За взаємною згодою 3 червня 2010[19] До початку сезону Англія Рой Годжсон 1 липня 2010[20]
«Фулхем» Англія Рой Годжсон Очолив «Ліверпуль» 1 липня 2010[20] До початку сезону Уельс Марк Гьюз 29 липня 2010[21]
«Астон Вілла» Північна Ірландія Мартін О'Ніл Пішов у відставку 9 серпня 2010[22] До початку сезону Франція Жерар Ульє 8 вересня 2010[23]
«Ньюкасл Юнайтед» Ірландія Кріс Гьютон Звільнений 6 грудня 2010[24] 11-е Англія Алан Пардью 9 грудня 2010[25]
«Блекберн Роверз» Англія Сем Еллардайс Звільнений 13 грудня 2010[26] 13-е Шотландія Стів Кін 22 грудня 2010[27]
«Ліверпуль» Англія Рой Годжсон Звільнений 8 січня 2011[28] 12-е Шотландія Кенні Далгліш 8 січня 2011[28]
«Вест-Бромвіч Альбіон» Італія Роберто Ді Маттео Звільнений 6 лютого 2011[29] 16-е Англія Рой Годжсон 11 лютого 2011[30]
«Вест Хем Юнайтед» Ізраїль Аврам Грант Звільнений 15 травня 2011[31] 20-е Англія Кевін Кін (в. о.) 15 травня 2011[31]

Турнірна таблиця

[ред. | ред. код]
М
 Команда
 І
 В
 Н
 П
 МЗ
 МП
 РМ
 О
Кваліфікація або пониження в класі
1 Манчестер Юнайтед (Ч) 38 23 11 4 78 37 +41 80 Груповий раунд Ліги чемпіонів УЄФА 2011–2012
2 Челсі 38 21 8 9 69 33 +36 71
3 Манчестер Сіті 38 21 8 9 60 33 +27 71
4 Арсенал 38 19 11 8 72 43 +29 68 Плей-оф раунд Ліги чемпіонів УЄФА 2011–2012
5 Тоттенгем Готспур 38 16 14 8 55 46 +9 62 Плей-оф раунд Ліги Європи УЄФА 2011–2012
6 Ліверпуль 38 17 7 14 59 44 +15 58
7 Евертон 38 13 15 10 51 45 +6 54
8 Фулгем 38 11 16 11 49 43 +6 49 1-й кваліфікаційний раунд Ліги Європи УЄФА 2011–20121
9 Астон Вілла 38 12 12 14 48 59 −11 48
10 Сандерленд 38 12 11 15 45 56 −11 47
11 Вест-Бромвіч Альбіон 38 12 11 15 56 71 −15 47
12 Ньюкасл Юнайтед 38 11 13 14 56 57 −1 46
13 Сток Сіті 38 13 7 18 46 48 −2 46 3-й кваліфікаційний раунд Ліги Європи УЄФА 2011–20122
14 Болтон Вондерерз 38 12 10 16 52 56 −4 46
15 Блекберн Роверз 38 11 10 17 46 59 −13 43
16 Віган Атлетік 38 9 15 14 40 61 −21 42
17 Вулвергемптон Вондерерз 38 11 7 20 46 66 −20 40
18 Бірмінгем Сіті (В) 38 8 15 15 37 58 –21 39 Плей-оф раунд Ліги Європи УЄФА 2011–20123
Пониження до Чемпіонату Футбольної ліги
19 Блекпул (Пн) 38 10 9 19 55 78 −23 39 Пониження до Чемпіонату Футбольної ліги
20 Вест Гем Юнайтед (Пн) 38 7 12 19 43 70 −27 33

Джерела: Barclays Premier League
Правила класифікації: 1) очок; 2) різниця м'ячів; 3) кіл-ть забитих м'ячів.
1 «Фулхем» отримав путівку до 1-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА 2011–2012 як команда з найвищим рейтингом Fair Play серед команд Прем'єр-ліги, що не пробилися до єврокубків наступного сезону.[32]
2 «Сток Сіті» отримав путівку до 3-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА 2011–2012 як фіналіст розіграшу Кубка Англії, що поступився у фіналі клубу, який вийшов до Ліги чемпінів («Манчестер Сіті»).
3 «Бірмінгем Сіті» отримав путівку до раунду плей-оф Ліги Європи УЄФА 2011–2012 як переможець Кубка Футбольної Ліги
(Ч) = Чемпіон; (Пн)/(В) = Понижено в класі/Вибув; (Пв) = Підвищення в класі; (ПП) = Переможець плей-оф; (Н) = Перехід до наступного раунду.
Застосовується тільки коли сезон ще не закінчений:
(К) = Кваліфікований до раунду турніру; (КН) = Кваліфікований до турніру, але не до конкретного раунду; (Д) = Дискваліфікований з турніру.

Результати

[ред. | ред. код]
Вдома \ В гостях1 АРС АСТ БІР БЛБ БЛП БОЛ ЧЕЛ ЕВЕ ФУЛ ЛІВ МС МЮ НЬЮ СТО САН ТОТ ВБА ВГЮ ВІГ ВУЛ
Арсенал 1–2 2–1 0–0 6–0 4–1 3–1 2–1 2–1 1–1 0–0 1–0 0–1 1–0 0–0 2–3 2–3 1–0 3–0 2–0
Астон Вілла 2–4 0–0 4–1 3–2 1–1 0–0 1–0 2–2 1–0 1–0 2–2 1–0 1–1 0–1 1–2 2–1 3–0 1–1 0–1
Бірмінгем Сіті 0–3 1–1 2–1 2–0 2–1 1–0 0–2 0–2 0–0 2–2 1–1 0–2 1–0 2–0 1–1 1–3 2–2 0–0 1–1
Блекберн Роверз 1–2 2–0 1–1 2–2 1–0 1–2 1–0 1–1 3–1 0–1 1–1 0–0 0–2 0–0 0–1 2–0 1–1 2–1 3–0
Блекпул 1–3 1–1 1–2 1–2 4–3 1–3 2–2 2–2 2–1 2–3 2–3 1–1 0–0 1–2 3–1 2–1 1–3 1–3 2–1
Болтон Вондерерз 2–1 3–2 2–2 2–1 2–2 0–4 2–0 0–0 0–1 0–2 2–2 5–1 2–1 1–2 4–2 2–0 3–0 1–1 1–0
Челсі 2–0 3–3 3–1 2–0 4–0 1–0 1–1 1–0 0–1 2–0 2–1 2–2 2–0 0–3 2–1 6–0 3–0 1–0 2–0
Евертон 1–2 2–2 1–1 2–0 5–3 1–1 1–0 2–1 2–0 2–1 3–3 0–1 1–0 2–0 2–1 1–4 2–2 0–0 1–1
Фулгем 2–2 1–1 1–1 3–2 3–0 3–0 0–0 0–0 2–5 1–4 2–2 1–0 2–0 0–0 1–2 3–0 1–3 2–0 2–1
Ліверпуль 1–1 3–0 5–0 2–1 1–2 2–1 2–0 2–2 1–0 3–0 3–1 3–0 2–0 2–2 0–2 1–0 3–0 1–1 0–1
Манчестер Сіті 0–3 4–0 0–0 1–1 1–0 1–0 1–0 1–2 1–1 3–0 0–0 2–1 3–0 5–0 1–0 3–0 2–1 1–0 4–3
Манчестер Юнайтед 1–0 3–1 5–0 7–1 4–2 1–0 2–1 1–0 2–0 3–2 2–1 3–0 2–1 2–0 2–0 2–2 3–0 2–0 2–1
Ньюкасл Юнайтед 4–4 6–0 2–1 1–2 0–2 1–1 1–1 1–2 0–0 3–1 1–3 0–0 1–2 5–1 1–1 3–3 5–0 2–2 4–1
Сток Сіті 3–1 2–1 3–2 1–0 0–1 2–0 1–1 2–0 0–2 2–0 1–1 1–2 4–0 3–2 1–2 1–1 1–1 0–1 3–0
Сандерленд 1–1 1–0 2–2 3–0 0–2 1–0 2–4 2–2 0–3 0–2 1–0 0–0 1–1 2–0 1–2 2–3 1–0 4–2 1–3
Тоттенгем Готспур 3–3 2–1 2–1 4–2 1–1 2–1 1–1 1–1 1–0 2–1 0–0 0–0 2–0 3–2 1–1 2–2 0–0 0–1 3–1
Вест-Бромвіч Альбіон 2–2 2–1 3–1 1–3 3–2 1–1 1–3 1–0 2–1 2–1 0–2 1–2 3–1 0–3 1–0 1–1 3–3 2–2 1–1
Вест Гем Юнайтед 0–3 1–2 0–1 1–1 0–0 1–3 1–3 1–1 1–1 3–1 1–3 2–4 1–2 3–0 0–3 1–0 2–2 3–1 2–0
Віган Атлетік 2–2 1–2 2–1 4–3 0–4 1–1 0–6 1–1 1–1 1–1 0–2 0–4 0–1 2–2 1–1 0–0 1–0 3–2 2–0
Вулвергемптон Вондерерз 0–2 1–2 1–0 2–3 4–0 2–3 1–0 0–3 1–1 0–3 2–1 2–1 1–1 2–1 3–2 3–3 3–1 1–1 1–2

Джерело: Barclays Premier League
1Команда-господар записана у лівому стовпчику.
Кольори: Голубий = господар переміг; Жовтий = нічия; Червоний = гості перемогли.
Для майбутніх матчів, позначених «п», існує стаття.

Статистика

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Щомісячні нагороди

[ред. | ред. код]
Місяць Тренер місяця Гравець місяця
Тренер Клуб Гравець Клуб
серпень[35] Італія Карло Анчелотті «Челсі» Англія Пол Скоулз «Манчестер Юнайтед»
вересень[36] Італія Роберто Ді Маттео «Вест-Бромвіч Альбіон» Нігерія Пітер Одемвінгіє «Вест-Бромвіч Альбіон»
жовтень[37] Шотландія Девід Моєс «Евертон» Нідерланди Рафаел ван дер Варт «Тоттенхем Хотспур»
листопад[38] Ірландія Овен Койл «Болтон Вондерерз» Швеція Юган Ельмандер «Болтон Вондерерз»
грудень[39] Італія Роберто Манчіні «Манчестер Сіті» Франція Самір Насрі «Арсенал»
січень[40] Шотландія Алекс Фергюсон «Манчестер Юнайтед» Болгарія Дімітар Бербатов «Манчестер Юнайтед»
лютий[41] Франція Арсен Венгер «Арсенал» Англія Скотт Паркер «Вест Хем Юнайтед»
березень[42] Італія Карло Анчелотті «Челсі» Бразилія Давід Луїз «Челсі»
квітень[43][44] Італія Карло Анчелотті «Челсі» Нігерія Пітер Одемвінгіє «Вест-Бромвіч Альбіон»

Нагороди за сезон

[ред. | ред. код]

Гравець року за версією ПФА

[ред. | ред. код]

Нагороду «Гравець року за версією ПФА» отримав Гарет Бейл.

Гравець року за версією Асоціації футбольних журналістів

[ред. | ред. код]

Нагороду «Гравець року за версією Асоціації футбольних журналістів» отримав Скотт Паркер.[45]

Молодий гравець року за версією ПФА

[ред. | ред. код]

Нагороду «Молодий гравець року за версією ПФА» отримав Джек Вілшир.[46]

Гравець року за версією вболівальників ПФА

[ред. | ред. код]

Нагороду «Гравець року за версією вболівальників ПФА» отримав Раул Мейреліш.[47]

Гравець року англійської Прем'єр-ліги

[ред. | ред. код]

Нагороду «Гравець року англійської Прем'єр-ліги» отримав Неманья Видич з «Манчестер Юнайтед».[48]

Тренер року англійської Прем'єр-ліги

[ред. | ред. код]

Очільник трнерського штабу «Манчестер Юнайтед» 69-річний Алекс Фергюсон став лауреатом нагороди «Тренер року англійської Прем'єр-ліги».[48]

Золота рукавичка англійської Прем'єр-ліги

[ред. | ред. код]

«Золота рукавичка англійської Прем'єр-ліги» дісталася Джо Гарту, голкіперу «Манчестер Сіті».[49]

Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги

[ред. | ред. код]

Дімітар Бербатов з «Манчестер Юнайтед» та Карлос Тевес з «Манчестер Сіті» поділили нагороду «Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги», забиши по 20 голів.[50]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Barclays Premier League Stats - 2010-11. ESPN Soccernet. ESPN. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 19 квітня 2011.
  2. ↑ How the fixtures are produced. premierleague.com. Premier League. 9 червня 2010. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 9 червня 2010.(англ.)
  3. ↑ Start date confirmed for new season. premierleague.com. Premier League. 22 грудня 2009. Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 12 квітня 2010.(англ.)
  4. ↑ Norrish, Mike (9 травня 2010). Chelsea win Premier League after thrashing Wigan. The Telegraph. London: Telegraph Media Group. Процитовано 14 грудня 2010.(англ.)
  5. ↑ Stevenson, Jonathan (14 травня 2011). Live - Saturday football. BBC. Процитовано 14 травня 2011.(англ.)
  6. ↑ Rooney spot on as United clinch 19th title. ESPN Soccernet. 14 травня 2011. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 16 травня 2011.(англ.)
  7. ↑ Nurse, Howard (14 травня 2011). Blackburn 1 – 1 Man Utd. BBC News. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 14 травня 2011.(англ.)
  8. ↑ Pavlyuchenko relegates Birmingham. ESPN Soccernet. 22 травня 2011. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2011.(англ.)
  9. ↑ Blackpool down after thriller. ESPN Soccernet. 22 травня 2011. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2011.(англ.)
  10. ↑ Hammers relegated as Wigan fight on. ESPN Soccernet. 15 травня 2011. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2011.(англ.)
  11. ↑ Home-grown quota for Premier League. premierleague.com. Premier League. 15 вересня 2009. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 22 травня 2010.(англ.)
  12. ↑ Premier League clubs submit squad lists. Premierleague.com. 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 1 вересня 2010.(англ.)
  13. ↑ Longmore, Andrew (23 травня 2010). Blackpool reach promised land. The Times. London: Times Newspapers. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 24 травня 2010.(англ.)
  14. ↑ Portsmouth relegated, West Brom up to Premier League Sydney Morning Herald: Accessed 4 травня 2010 (англ.)
  15. ↑ Club Profile: Liverpool [Архівовано 2014-02-09 у Wayback Machine.](англ.)
  16. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2011. Процитовано 3 грудня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.)
  17. ↑ West Ham United sack manager Gianfranco Zola. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 11 травня 2010. Архів оригіналу за 14 травня 2010. Процитовано 11 травня 2010.(англ.)
  18. ↑ Avram Grant confirmed as West Ham United boss. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 3 червня 2010. Архів оригіналу за 5 червня 2010. Процитовано 3 червня 2010.(англ.)
  19. ↑ Rafa Benitez leaves Liverpool. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 3 червня 2010. Архів оригіналу за 4 червня 2010. Процитовано 3 червня 2010.(англ.)
  20. ↑ а б Roy Hodgson leaves Fulham to become Liverpool manager. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 1 липня 2010. Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 1 липня 2010.(англ.)
  21. ↑ Mark Hughes named new manager of Premier League Fulham. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 29 липня 2010. Архів оригіналу за 2 серпня 2010. Процитовано 5 серпня 2010.(англ.)
  22. ↑ Martin O'Neill resigns as Aston Villa boss. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 9 серпня 2010. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 9 серпня 2010.(англ.)
  23. ↑ Gerard Houllier still to sign Aston Villa deal boss. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 8 вересня 2010. Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 28 вересня 2010.(англ.)
  24. ↑ Chris Hughton sacked by Newcastle United. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 6 грудня 2010. Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 6 грудня 2010.(англ.)
  25. ↑ Alan Pardew signs lengthy deal as new Newcastle United manager. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 9 грудня 2010. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 9 грудня 2010.(англ.)
  26. ↑ Blackburn Rovers sack Sam Allardyce. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 13 грудня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 13 грудня 2010.(англ.)
  27. ↑ Kean's for the season. «Блекберн Роверз» F.C. «Блекберн Роверз» F.C. 22 грудня 2010. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 22 грудня 2010.(англ.)
  28. ↑ а б Roy Hodgson exits Liverpool & Kenny Dalglish takes over. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 8 січня 2011. Архів оригіналу за 13 січня 2011. Процитовано 8 січня 2011.(англ.)
  29. ↑ West Brom part company with manager Di Matteo. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 6 лютого 2011. Архів оригіналу за 7 лютого 2011. Процитовано 6 лютого 2011.(англ.)
  30. ↑ Roy Hodgson named new manager of West Brom. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 11 лютого 2011. Архів оригіналу за 10 лютого 2011. Процитовано 11 лютого 2011.(англ.)
  31. ↑ а б West Ham United sack manager Avram Grant. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 15 травня 2011. Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 15 травня 2011.(англ.)
  32. ↑ Fulham handed Europa League place. official website. Premier League. травня 2011. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 26 травня 2011.(англ.)
  33. ↑ Barclays Premier League Top Scorers. BBC Sport. 29 березня 2011. Процитовано 22 травня 2011.(англ.)
  34. ↑ Barclays Premier League Statistics. premierleague.com. Premier League. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 17 квітня 2010.(англ.)
  35. ↑ Gongs for Ancelotti & Scholes. Sky Sports. 10 вересня 2010. Архів оригіналу за 11 вересня 2010. Процитовано 10 вересня 2010.(англ.)
  36. ↑ Baggies scoop historic Barclays awards double. The Premier League. 1 жовтня 2010. Архів оригіналу за 3 жовтня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010.(англ.)
  37. ↑ Moyes & Van der Vaart win Premier League awards. BBC Sport. 8 листопада 2010. Архів оригіналу за 10 листопада 2010. Процитовано 8 листопада 2010.(англ.)
  38. ↑ Bolton Wanderers duo scoop Barclays awards. The Premier League. 3 грудня 2010. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 3 грудня 2010. (англ.)
  39. ↑ Nasri and Mancini receive Barclays awards. The Premier League. 7 січня 2011. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 7 січня 2011. (англ.)
  40. ↑ United duo scoop Barclays awards. The Premier League. 4 лютого 2011. Архів оригіналу за 7 лютого 2011. Процитовано 4 лютого 2011. (англ.)
  41. ↑ Wenger & Parker win awards. Sky Sports. 4 березня 2011. Процитовано 4 березня 2011. (англ.)
  42. ↑ Top prizes for Blues pair. Sky Sports. 1 квітня 2011. Процитовано 1 квітня 2011. (англ.)
  43. ↑ Ancelotti seals successive Barclays awards. The Premier League. 6 травня 2011. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 6 травня 2011. (англ.)
  44. ↑ Odemwingie scoops Barclays award. The Premier League. 6 травня 2011. Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 6 травня 2011. (англ.)
  45. ↑ Parker takes prestigious prize. ESPNsoccernet. 22 квітня 2011. Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 6 травня 2011.(англ.)
  46. ↑ Arsenal's Jack Wilshere wins PFA Young Player of the Year award. Goal.com. 17 квітня 2011. Процитовано 6 травня 2011.(англ.)
  47. ↑ Meireles named Fans' Player of the Year. ESPNsoccernet. 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 6 травня 2011.(англ.)
  48. ↑ а б United duo clinch Barclays awards. premierleague.com. Premier League. 20 травня 2011. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 20 травня 2011.(англ.)
  49. ↑ Hart handed Golden Glove. premierleague.com. Premier League. 20 травня 2011. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 20 травня 2011.(англ.)
  50. ↑ Berbatov and Tevez share Golden Boot. premierleague.com. Premier League. 28 травня 2011. Архів оригіналу за 28 травня 2011. Процитовано 28 травня 2011.(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чемпіонат_Англії_з_футболу_2010—2011:_Прем%27єр-ліга&oldid=41065247