Акаєв Аскар Акайович

Акаєв Аскар Акайович кирг. Аскар Акаев
1-й Президент Киргизстану
27 жовтня 1990 — 11 квітня 2005
Попередник:	Посаду засновано
Наступник:	Курманбек Бакієв
Народження:	10 листопада 1944(1944-11-10)[1][2][…] (80 років) Kyzylbayrakd, Кемінський район, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР
Національність:	Киргиз
Країна:	СРСР→  Киргизстан→  Росія
Релігія:	атеїзм
Освіта:	Санкт-Петербурзький національний дослідницький університет інформаційних технологій, механіки та оптики
Ступінь:	доктор фізико-математичних наук
Партія:	незалежний політик
Шлюб:	Акаєва Майрам Дуйшенівнаd
Діти:	Акаєв Айдар Аскаровичd і Акаєва Бермет Аскарівнаd
Автограф:
Нагороди:	Kondratiev Medald honorary doctor of the Peking Universityd (2002) Почесний доктор МДІМВd
Медіафайли у Вікісховищі

Аскар Акайович Акаєв (нар. 10 листопада 1944, с. Кизил-Байрак, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР) — киргизький державний та політичний діяч, учений, доктор технічних наук (1980), професор, академік Академії наук Киргизької РСР (Киргизстану) (1984). У 1989–1990 президент Академії наук Киргизької РСР. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991).

З 1990 по 2005 — президент Киргизької Республіки (до 1991 року — Киргизької РСР). Іноземний член Російської академії наук.

Народився 10 листопада 1944 в с. Воронцовка (Кизил-Байрак) Кемінського району Киргизької РСР в сім'ї колгоспника Акая Токоєва.

У 1961 році закінчив середню школу із золотою медаллю. З 1961 року працював слюсарем заводу «Фрунземаш» у місті Фрунзе (Бішкек) Киргизької РСР.

У 1968 році закінчив з відзнакою Ленінградський інститут точної механіки та оптики. З 1968 року — старший лаборант, аспірант, інженер Ленінградського інституту точної механіки та оптики.

У 1972—1973 роках — асистент, старший викладач Фрунзенського політехнічного інституту Киргизької РСР.

У 1973—1976 роках — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, старший викладач Ленінградського інституту точної механіки та оптики.

З 1976 року — старший викладач, доцент, завідувач кафедри Фрунзенського політехнічного інституту Киргизької РСР.

У 1980 році захистив докторську дисертацію в Московському інженерно-фізичному інституті. Член КПРС з 1981 року.

У 1984 році обраний членом-кореспондентом Академії наук Киргизької РСР, того ж року став академіком АН Киргизької РСР. Аскар Акаєв — професор, почесний доктор і іноземний член РАН, має близько 150 наукових робіт, 43 статті, 7 винаходів. Він підготував 20 кандидатів і 3 докторів наук. Сім його учнів стали лауреатами різних премій.

У 1986—1987 роках — завідувач відділу ЦК КП Киргизії.

У 1987—1989 роках — віцепрезидент Академії наук Киргизької РСР.

У 1989–1990 роках — президент Академії наук Киргизької РСР.

27 жовтня 1990 року обраний президентом Киргизької РСР.

У серпні 1991 різко засудив утворення і дії ДКНС, які були супроводжені кровопролиттям (видав ряд указів про бойкотування дій ДКНС на території Киргизької Республіки). Разом з Верховною Радою КР оголосив про проголошення незалежності КР.

21 грудня 1991 приїхав в Алма-Ату і взяв участь у створенні СНД разом з іншими президентами колишніх союзних республік; підписав ряд міжнародних договорів та угод для виходу з кризи.

2 березня 1992 присутній при голосуванні в штаб-квартирі ООН за прийняття Киргизстану в члени ООН. Спостерігав за підняттям прапора Киргизстану біля штаб-квартири ООН.

У жовтні 1991 (на виборах) і січні 1994 (на референдумі) — підтверджені президентські повноваження.

24 грудня 1995 — переобраний президентом на другий термін. Його підтримали понад 70 відсотків виборців.

5 квітня 2005 — в результаті гострої політичної кризи склав з себе повноваження президента.

11 квітня 2005 — де-юре парламент республіки (Жогорку Кенеш Киргизької Республіки) прийняв відставку. За даними киргизького МЗС, працює професором в Московського державного університету, займаючи там посаду головного наукового співробітника Інституту математичних досліджень складних систем.

Травень 2006 — обраний іноземним членом Російської академії наук за видатні дослідження в галузі оптичної обробки інформації.

2009 — координатор підпрограми «Комплексний системний аналіз і моделювання світової динаміки» Президії РАН.

Одружений. Дві дочки та два сини.

• Орден «Знак Пошани» (1981)
• Медаль Пушкіна (23 серпня 1999, Росія) — за великий внесок у збереження і поширення російського культурної спадщини в Киргизькій Республіці.
• Орден «Достик» I ступеня (Казахстан, 10 грудня 2001).
• Орден Подвійного білого хреста I ступеня (Словаччина, грудень 2003).
• Лауреат Премії Ленінського комсомолу Киргизії (1977) — за математичне дослідження проблем нагрівання ЕОМ.
• Лауреат золотої медалі Н. Д. Кондратьєва 2012 року «за видатний внесок у розвиток суспільних наук».

• Тюльпанова революція

• Л. В. Губерський. Акаєв Аскар Акайович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
• M. Дорошко . Акаєв Аскар Акайович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 19. — ISBN 978-966-611-818-2.