Бабин (Дністровський район)
| село Бабин | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Тер. громада | Кельменецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA73040030020044061 |
| Основні дані | |
| Населення | 2143 |
| Поштовий індекс | 60115 |
| Телефонний код | +380 3732 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°31′27″ пн. ш. 26°51′19″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 240 м |
| Водойми | річки Бабинка, Дністер. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60115, Чернівецька обл., с. Бабин, вул. Шевченка, 15 |
| Карта | |
  Бабин | |
 Бабин | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Ба́бин — село в Україні, у Кельменецькій селищній громаді Дністровського району Чернівецької області. Розташоване за 7 км від смт Кельменці.
Селом протікає річка Бабинка, права притока Дністра, на якій розташований травертиновий водоспад Гупало.
В документі від 20 травня 1601 року говориться, що воєвода Єремія Мовіла половину села Бабин Хотинського цінута віддає братам і сестрам Антону і Петрашку, Медвінічарел і Вестенічерел.
Засновано Бабин у XV столітті. На його околицях виявлено 10 палеолітичних стоянок. На одній з них, в урочищі Яма, знайдено залишки тимчасових жител. 6 тут і поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.), доби раннього заліза (І тисячоліття до н. е.), черняхівської культури II—VI століть н. е. та слов'ян IX—XI століть.
Біля села виявлено різночасні стоянки (від епохи палеоліту до часів Київської Русі). Найвідомішою з них є пізньопалеолітична стоянка Бабин І, досліджена у 1948—1951 та 1953 роках. Під час розкопок на території цієї стоянки знайдено багато кісток мамонтів, вироби з кременю і кості, залишки вогнищ та скупчення червоної фарби. Крім стоянки Бабин І, біля Бабина відомо ще 9 стоянок кам'яної доби. Біля села були виявлені рештки селищ комарівської культури[1].
Також на околицях села виявлено городище-святилище ІХ-Х століть[2].
В 1991 р. Україна стала незалежною державою, а разом і з нею і маленькі адміністративні одиниці. Бабин є одним з кращих сіл в районі. Попри важку економічну ситуацію в країні бабинчани зуміли вистояти.
У районі село було газифіковане першим[3]. На кінець 1998 року природний газ було проведено до 85 будинків[4].
1998 року головою сільської ради став Олександр Захлівняк, змінивши Василя Гетьмана[3]. Того ж року було газифіковано школу, а 2000 — місцеву лікарську амбулаторію[3].
1930: 2804 (За переписом)
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2198 осіб, з яких 953 чоловіки та 1245 жінок[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2133 особи[6].
2007: 2143 (поточні дані)
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,79 % |
| російська | 0,93 % |
| молдовська | 0,19 % |
| білоруська | 0,05 % |
| вірменська | 0,05 % |
Уродженці села:
- Долгий Олег Васильович (2 січня 1950) — хоровий диригент, професор. Заслужений працівник культури України (1996).
- Липковська Лідія Яківна (1882—1958) — українська співачка.
- Старий новий рік святкується в Бабині найвеселіше.13 січня на свято Преподобної Меланії селом ходить Маланка. Заздалегідь учасники Маланки готували собі маски: діда, баби, дівки і т. д. Маски виготовлялися з картону та сукна, з клоччя робили вуса та коси. Вірили що ці маски відганяють злих духів і нечисту силу.
- 1980 рік став знаменитим у житті всіх жителів. Було збудовано сучасну світлу простору і затишну школу.
- З 1984р. школу очолює Толошняк Валентина Володимирівна.
- В 1884 було завершено будівництво Свято-Вознесенського храму.
В селі є власний футбольний клуб — ФК «Іскра», що виступає в чемпіонаті Дністровського району .
- При сільській школі діяв творчий колектив Сопілкарі «Лукаш» (керівники — Пашковський Веніамін Анатолійович і Андрущак Василь Миколайович) — гурт сопілкарів. Колектив неодноразово брав участь у районних та обласних фестивалях народної творчості. Гурт нагороджений багатьма грамотами та відзнаками, що зберігаються в архівах школи.
- ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 32.
- ↑ И. П. Русанова, Б. А. Тимощук Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
- ↑ а б в Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 269.
- ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 321.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 312.
- Добржанський О., Макар Ю., Масан О. Хотинщина. Історичний нарис. — Чернівці : Молодий буковинець, 2002. — 464 с. — ISBN 966-7109-26-7.
- Територіальні громади Чернівецької області [Архівовано 28 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Американські викладачі відвідали школу села Бабин
- Погода в селі [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
