Балюк Вадим Володимирович

Вадим Балюк; Вадим Володимирович Балюк
	Майор
Загальна інформація
Народження	1991; Новоселиця, Чернівецька область, Україна
Національність	українець
Alma Mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Псевдо	«Балу»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балюк.

Вадим Володимирович Балюк (позивний «Балу»^[1]; нар. 1991, м. Новоселиця^[2], Чернівецька область^[1]) — український військовослужбовець, майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького II (2023) та III (2018) ступенів, кавалер ордена «Народний Герой України» (2017)^[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Вадим Балюк народився народився 1991 року на Чернівеччині.

Закінчив Новоселицьку гімназію, Чернівецький промислово-економічний коледж, заочне відділення Національного університету «Львівська політехніка»^[1].

Після пів року строкової служби уклав контракт. До початку російського вторгнення в Україну 2014 року служив у військовій частині фельд'єгерсько-поштового зв'язку в Криму. Вийшов з анексованого півострова з одним речмішком^[1].

За розподілом прибув до однієї з частин Повітряних сил в Івано-Франківську. Після місяця служби — переведений до батальйону ТрО, який формувався в Чернівцях^[1].

Учасник АТО. У 2015 році був санітаром медроти 34-го батальйону. Рятував людей під Зайцевим та Горлівкою. Потім став командира взводу^[1].

У лютому 2018 року старшого лейтенанта Вадима Балюка призначено командиром мотопіхотної роти^[1].

Станом на лютий 2020 року старший лейтенант Вадим Балюк вже втретє з ротою перебував на оборонних рубежах біля селища Піски^[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

орден Богдана Хмельницького II ступеня (27 грудня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[3];
орден Богдана Хмельницького III ступеня (23 серпня 2018) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов’язків^[4];
орден «Народний Герой України» (2017)^[1].