Банде́рівці — у вузькому сенсі послідовники лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери та його ідеології; у пропаганді РФ та залежних від неї державних утворень — усі прибічники і захисники незалежності України.[1]
Під час національно-визвольної боротьби 1940—1950-тих рр. більшість її учасників (послідовників традицій ОУНР) називали себе бандерівцями. У такому ж значенні слово вжито у повстанських піснях народного та літературного походження, наприклад:
«Ми — хлопці-бандерівці зі зброєю в руках бороним рідну землю, живемо у лісах…».
Для декого таке найменування є лайливим, але для нас це честь. Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити “Слава Україні!”, а мільйони відповідатимуть “Героям Слава!”. Ми з вами дочекалися цього часу, тому повинні радіти, що є спадкоємцями наших героїв та маємо можливість осягнути і продовжувати те, що вони накреслили.