Баркалов Олексій Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баркалов.
Олексій Степанович Баркалов
Народився18 лютого 1946(1946-02-18)
Введенка
Помер9 вересня 2004(2004-09-09) (58 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьводне поло
Відомий завдякидворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен Книги рекордів Гінесса
Alma materНТУ «ХПІ» Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулзаслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер України
Заслужений тренер України
У шлюбі зБаркалова Людмила Валіївна Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиБаркалов Дмитро Олексійович
Вага82 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст180 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
заслужений майстер спорту СРСР

Олексі́й Степа́нович Барка́лов (рос. Алексей Степанович Баркалов, 18 лютого 1946, Введенка — 9 вересня 2004, Київ) — український спортсмен, ватерполіст, заслужений майстер спорту (1970 р.), заслужений тренер УРСР (1988 р.)

Біографія

[ред. | ред. код]

Випускник Харківського політехнічного інституту (1972)[1], вищу школу МВС (1977 р.).

Народився 18 лютого 1946 року в селищі Введенці Чугуївського району Харківської області.

Виступав за харківське та київське «Динамо». Його ім'я занесене у книги рекордів Гінесса в 1993 році за 412 матчів, що були ним зіграні за збірну команду СРСР. У 1993 році введений до Міжнародного Залу Слави Плавання (International Swimmihg Hall of Fame).[2]

Олімпійський чемпіон 1972 і 1980 років, срібний олімпійський призер 1968 року.

О.Баркалов, київський динамівець, інженер за фахом на Олімпіаді у Мюнхені виступав вдруге поспіль у складі збірної СРСР. На двох олімпіадах він закинув 24 м'ячі у ворота суперника.[3]

З 1958 по 1993 роки в ДЮСШ № 2 функціонувало відділення водного поло. Його очолював заслужений тренер Смагаринський  Давид Зіновійович .  Вихованців Смагаринського Д. З. знала вся країна . В складі команди «Динамо» вони досягли значних успіхів . Славетні спортсмени :

- Баркалов Олексій - заслужений майстер спорту, срібний призер Олімпійських ігор в Мехіко, дворазовий переможець олімпійських ігор в Монреалі та Мюнхені, трикратний чемпіон Світу та чемпіонату Європи;

- Рожков Вадим — майстер спорту міжнародного класу, чемпіон Світу, переможець першості Європи.[1] [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Працював тренером, заслужений тренер УРСР (1988 р.) . Підготував Андрія Бєлофастова — бронзового призера Ігор XXV Олімпіади (1992 р.), Андрія Коваленка — бронзового призера Ігор XXV Олімпіади (1992 р.).

«Шматок глини стає витвором мистецтва тільки в руках талановитого скульптора. Те саме і в спорті. Які б здібності ти не мав, а без обдарованого тренера, такого як Смагаринський Давид Зіновійович, так і залишишся безформеним шматочком глини». Олексій Баркалов, дворазовий олімпійський чемпіон

Нагороджений орденами Дружби народів (1980 р.), «За заслуги» ІІІ ступеня (2002 р.)[4].

Могила Олексія Баркалова

Помер 9 вересня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

• Олексій Баркалов розпочинав свій шлях у спорт як плавець, відвідуючи секцію плавання. Добре грав в хокей, волейбол, а особливо в футбол.

• В 1972 році на Мюнхенській олімпіаді у груповому турнірі Олексій Баркалов був у складі радянської збірної у протистоянні з югославами. Під час гри ватерполіст отримав від суперника сильний удар ногою в вухо, внаслідок якого було розірвано барабанну перетинку. Розпочалася бійка югославських гравців із суддею, а радянську збірну заради уникнення зіткнення з югославами випустили з басейну лише о першій годині ночі. Наступного дня треба було змагатися зі збірною Німеччини. Олексію залили в вухо камфору, туго перебинтували голову, зверху натягнули дві гумові шапочки. Баркалову, який умовив тренера випустити його до води, вдалося переломити хід гри з німцями, забивши два голи й вирівнявши таким чином рахунок. Два інших голи пізніше забили товариші по команді.

• Тричі уник смерті від авіакатастроф. У травні 1972 року спортсмен мав летіти з Москви до Харкова, адже йому повідомили, що батько при смерті. Для Олексія Баркалова був заброньований ранковий рейс. Відчуваючи, що може не встигнути, він прибув до Шереметьєво і вблагав пустити його на вечірній рейс. Батько, нажаль, помер у нього на руках. Вранці ж він дізнався що рейс, який йому було заброньовано раніше, зазнав аварії, загинули всі 109 осіб, які летіли на АН-10А. Інші два рази пов'язані з загоранням та відмовою авіадвигунів. На щастя, пілотам вдавалося благополучно посадити літаки, в яких здійснював перельоти Олексій Баркалов.

• Мав гарне почуття гумору. Психолог зібрної Арам Кастанян одного разу склав кросворд з улюблених висловів Олексія Баркалова. Він роздав його гравцям збірної, що летіли в Колумбію на чемпіонат світу 1975 року. Ватерполісти реготали на весь салон, розгадуючи зашифровані слова[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Видатні спортсмени Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» http://web.kpi.kharkov.ua/museum/sample-page/vipuskniki/vidatni-sportsmeni/ [Архівовано 16 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  2. ↑ ISHOF.org | International Swimming Hall of Fame Honorees by Country. https://www.facebook.com/ISHOF (амер.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 21 грудня 2019. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  3. ↑ Волошин А.П. (2007). На олімпійській хвилі (укр) . Київ: "МП Леся". с. 236. ISBN 966-8126-26-2.
  4. ↑ С. Н. Бубка, М. М. Булатова (2011). Олімпійське сузір’я України: Тренери (укр.) . Київ: Олімпійська л-ра. с. 98, 99. ISBN 978-966-8708-44-2.
  5. ↑ Кучерявий, О., Лемиш, А. UAsports/UAспорт / Олександр Кучерявий, Анатолій Лемиш. — К.: Мазур А. В., 2021. — С. 125—128.
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Водне поло
Олімпійські ігри
Золото 1972 Мюнхен Водне поло
Золото 1980 Москва Водне поло
Срібло 1968 Мехико Водне поло

Джерела

[ред. | ред. код]
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баркалов_Олексій_Степанович&oldid=44203735