Батарито схиловий

Батарито схиловий
Самець строкатоволого батарито (Напо, Еквадор)
Самець строкатоволого батарито (Напо, Еквадор)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Тиранни (Tyranni)
Родина: Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід: Батарито (Dysithamnus)
Вид: Батарито схиловий
Dysithamnus occidentalis
(Chapman, 1923)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
  • D. l. tucuyensis Hartert, E, 1894
  • D. l. leucostictus Sclater, PL, 1858
Синоніми
Thamnophilus aethiops occidentalis
Thamnophilus occidentalis
Thamnomanes occidentalis
Посилання
Вікісховище: Dysithamnus occidentalis
Віківиди: Dysithamnus occidentalis
ITIS: 559839
МСОП: 22701407
NCBI: 2765307

Батари́то схиловий[2] (Dysithamnus occidentalis) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці.

Довжина птаха становить 15 см. Верхня частина тіла у самця темно-сіра, нижня частина тіла сіра. Крила коричнювато-чорні, кінчики покривних пер білі. У самиці тім'я і спина каштанові, крила і хвіст темні. Крила поцятковані білими плямками. Нижня частина тіла сіра, обличчя поцятковане білими плямками. Живіт оливково-коричневий.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Схилові батарито живуть у вологих гірських тропічних лісах на висоті від 900 до 2200 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Схилові батарито харчуються безхребетними, яких шукають на землі. Гніздо чашоподобне, розміщується на висоті 1-5 м над землею. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 19 днів.[6]

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП вважає цей вид вразливим. Йому загрожує знищення природного середовища. Популяцію схилових батарито оцінюють в 1500-7000 птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Dysithamnus occidentalis. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
  4. Chapman, Frank (1923). Descriptions of proposed new Formicariidae and Dendrocolaptidae. American Museum Novitates (86): 1–20 [2]. hdl:2246/4633. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  5. Chapman, Frank (1924). Descriptions of new genera and species of Tracheophonae from Panama, Ecuador, Peru and Bolivia. American Museum Novitates (123): 1–9 [2–3]. hdl:2246/4333. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  6. Olmedo, Itziar (2001) J. F. Freile y E. Bonaccorso Aves de Ecuador. Quito: Museo de Zoología, Pontificia Universidad Católica del Ecuador. Consultado el 12 de diciembre de 2011.