Безпалько Петро Васильович
| Безпалько Петро Васильович | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 25 жовтня 1980 Поточище, Івано-Франківська область | |
| Смерть | 29 травня 2014 (33 роки) Слов'янськ, Донецька область (загинув у збитому терористами вертольоті) | |
| Поховання | Івано-Франківський меморіальний сквер | |
| Alma Mater | НАВС | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1998—2000, 2001—2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  МВС | |
| Рід військ | спеціальна міліція | |
| Формування |  «Беркут»Спецрота міліції УМВС в Івано-Франківській області | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
 | ||
Петро́ Васи́льович Безпа́лько (25 жовтня 1980, с. Поточище, Українська РСР — 29 травня 2014, м. Слов'янськ, Україна) — український правоохоронець, миротворець, спецпризначенець, старший лейтенант міліції.
Петро Безпалько народився 25 жовтня 1980 року в селі Поточищі Городенківського району Івано-Франківської області. Через деякий час родина переїхала до Івано-Франківська. З 1987 до 1992 року навчався в міській загальноосвітній школі № 21. У 1998 році закінчив загальноосвітню школу-інтернат № 1. Посів перше місце у змаганнях з бальних танців, виборовши як приз путівку до міжнародного дитячого центру «Артек». По закінченні 11-го класу вступив до Івано-Франківського національного університету ім. Василя Стефаника на юридичний факультет.
З 25 листопада 1998 по 7 квітня 2000 року проходив строкову військову службу в м. Києві у Внутрішніх військах МВС України, на посадах стрільця та командира відділення. Після строкової служби протягом 5 місяців працював в охоронному підприємстві.
З 26 червня 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Закінчив Чернівецьке училище професійної підготовки працівників міліції. З грудня 2001 по квітень 2004 року проходив службу на посаді міліціонера окремої роти міліції швидкого реагування «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області.
З квітня 2004 року по травень 2005 року — патрульний Спеціального миротворчого підрозділу МВС України у складі міжнародних поліцейських сил Місії ООН у справах Автономного Краю Косово (UNMIK). Під час виконання службових обов'язків у Косові дістав тяжку травму, після чого тривалий час лікувався. Нагороджений медаллю ООН «На службі миру».
2006 року вступив до Київського національного університету внутрішніх справ, з 2010 року — Національна академія внутрішніх справ, яку закінчив у 2011 році.
Продовжив службу в роті міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області: з грудня 2010 по травень 2012 року — інспектор групи бойової та спеціальної підготовки, з травня 2012 по березень 2014 року — заступник командира взводу. Взимку 2013—2014 років, під час подій Революції Гідності, виконував завдання з охорони громадського порядку на вулицях міста Києва.
З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — заступник командира взводу спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області.
З квітня 2014-го брав участь в антитерористичній операції на сході України. Колишні «беркутівці» несли службу на блокпостах навколо захопленого російськими терористами Слов'янська, де також служили добровольці новосформованих резервних батальйонів Національної гвардії України, з якими вони були по різні сторони барикад під час протистоянь у Києві.
29 травня 2014 року Петро Безпалько разом з іншими бійцями івано-франківської спецроти міліції мав повертатись із зони проведення АТО на відпочинок. Близько 12:30, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебували прикарпатські правоохоронці, після злету з майданчику на горі Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, серед яких двоє членів екіпажу і генерал-майор Сергій Кульчицький, та шість представників спецпідрозділу МВС України з Прикарпаття: старші лейтенанти міліції Петро Безпалько і Василь Семанюк, старший прапорщик Володимир Шарабуряк, прапорщик Володимир Лисенчук, старший сержант Віктор Яков'як і старшина Петро Остап'юк. Вижив лише штурман екіпажу Олександр Макеєнко, який впав на дерева до падіння вертольоту[1][2][3][4].
1 червня в Івано-Франківську прощались із загиблими правоохоронцями, на громадянську панахиду прийшли кілька тисяч іванофранквців, весь особовий склад прикарпатської міліції, керівництво міста та області[5]. 2 червня Петра Безпалька, Василя Семанюка і Володимира Шарабуряка поховали на території Меморіального скверу міста Івано-Франківськ неподалік від могили Героя Небесної сотні Романа Гурика[6].
Залишились мати Ганна Миколаївна, дружина Наталія, 2-річний син і 5-річна донька та син від першого шлюбу.
- 20 червня 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[7].
- Медаль ООН «На службі миру».
- 14 листопада 2014 на Донеччині поблизу Слов'янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні — пам'ятний хрест, встановлений неподалік від місця, де впав збитий терористами вертоліт Мі-8МТ.[8]
- 23 грудня 2014 року в місті Івано-Франківськ на фасаді будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 28 по вулиці Чорновола, 130 (колишня школа-інтернат № 1), де навчався Петро Безпалько, відкрито анотаційну дошку на його честь[9].
- ↑ Офіційне повідомлення: терористи підбили гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України (інформація уточнюється). 29 травня 2014. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 20 липня 2017.
- ↑ Під Слов'янськом терористи збили вертоліт: загинули 10 військових з генералом Кульчицьким [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.] // УНІАН. — 2014. — 29 травня.
- ↑ Терористи збили під Слов'янськом український вертоліт — загинули 14 військових на чолі з генералом [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Щоденний Львів. — 2014. — 29 травня.
- ↑ Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Щоденний Львів. — 2014. — 29 травня.
- ↑ Івано-Франківськ прощається із загиблими в Слов'янську військовими // Фіртка. — 2014. — 1 червня.
- ↑ Харків І. Чорний четвер [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / Іван Харків // Галицький кореспондент. — 2014. — 3 червня.
- ↑ Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Під Слов'янськом встановили пам'ятного хреста на місці загибелі екіпажу МІ-8 з генералом Кульчицьким // 5 канал. — 2014. — 15 листопада.
- ↑ В Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку загиблому у зоні АТО силовику [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Паралелі.
- Безпалько Петро Васильович [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Безпалько Петро Васильович // Український меморіал.
- Петро Безпалько [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Сайт Івано-Франківськ — місто Героїв.
- Коваленко С. Прикарпаття оплакує своїх синів [Архівовано 19 квітня 2015 у Wayback Machine.] / Сергій Коваленко // Іменем закону. — 2014. — 5 червня.
- Ділик С. Заплаче мати не одна, заплаче Україна… [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] / Сергій Ділик // Іменем Закону. — 2014. — 5 червня.
- Федоляк І. Вони загинули за нас. «Вони захищали Україну, свої сім'ї і дбали про майбутнє» [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] /Ірина Федоляк // Газета «День». — 2014. — 17 червня.
- Коваленко С. Про «беркутів», які не зрадили… [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / Сергій Коваленко // Цензор.нет. — 2016. — 18 вересня. (рос.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |