Бенфіка (футбольний клуб, Лісабон)

Бенфіка Лісабон

Повна назва	Sport Lisboa e Benfica
Прізвисько	As Águias («орли») O Glorioso («славетні») Os Encarnados («червоні»)
Засновано	1904
Населений пункт	Лісабон,  Португалія
Стадіон	«Да Луж»
Вміщує	64 642[1]
Президент	Руй Кошта
Головний тренер	Рогер Шмідт
Ліга	Прімейра-ліга
2023/24	2-е місце
Вебсайт	Офіційний сайт
Домашня Виїзна

Бенфіка

Тип	футбольний клуб і професійна спортивна командаd
Лістинг на біржі	Euronext Lisbon: SLBEN[2]
Засновано	28 лютого 1904
Штаб-квартира	Лісабон
slbenfica.pt​(порт.)​(англ.)​(ісп.)​(фр.)
Бенфіка у Вікісховищі

Бенфіка (порт. Sport Lisboa e Benfica) — професійний португальський футбольний клуб з міста Лісабон заснований 28 лютого 1904 року. «Бенфіка» вважається однією з команд-засновниць чемпіонату Португалії, заснованого в 1933 році. Є одним з найбільш титулованих клубів Португалії: 37-разовий чемпіон Португалії, 29-разовий володар Кубка і 8-разовий — Суперкубка країни. Домашнім стадіоном клубу є «Да Луж», що вміщає 64 642 глядачі.

Поряд з «Порту» та «Спортінгом», «Бенфіка» входить у «велику трійку» клубів Португалії (порт. Os Três Grandes). До того ж клуб жодного разу не покидав вищий португальський дивізіон. Крім того, «Бенфіка» стала першим клубом у чемпіонаті Португалії, який не програв жодного матчу в сезоні (1972/73), і єдиним клубом Європи, який повторив цей успіх (1977/78). Також клуб є єдиним португальським клубом, який взяв участь у 10 фіналах європейських клубних турнірів.

«Бенфіка» посіла 12 місце в списку найкращих футбольних клубів XX століття за версією ФІФА, 7 місце — за версією журналу Kicker. Також IFFHS поставив «Бенфіку» на 9 місце в рейтингу найкращих європейських клубів XX століття.^[3]

Примітно, що, на відміну від більшості європейських клубів, вболівальники «Бенфіки» самі утримують клуб і керують ним з моменту його заснування. «Бенфіка» займає 22-е місце в списку найбагатших команд планети, з річним оборотом €111,1 млн^[4][5].

Клуб був заснований 28 лютого 1904 року групою футболістів-аматорів і учнів коледжу «Real Casa Pia de Lisboa» у кількості 24 чоловік, що влаштували збори в найближчій аптеці «Farmacia Franco» на вулиці Белен в однойменному районі. Серед них був і Косме Даміан. Спочатку клуб мав назву «Спортивне товариство Лісабона», проте в 1908 році він об'єднався зі «Спортивним товариством Бенфіка». Новий клуб поєднав емблеми і кольори кожного з двох спортивних товариств.

У 1920 році по «Бенфіці» було завдано серйозного психологічного удару, коли кілька гравців покинули клуб і створили «Белененсіш». У 1933 році клуб стає одним із засновників турніру серед професійних футбольних клубів Португалії поряд зі «Спортингом» і «Порту». «Бенфіка» ніколи не покидала вищий дивізіон, так само як і її одвічні суперники — «Спортинг» та «Порту». Перший кубок клуб виграє в 1936 році.

1940-і роки в Португалії ознаменувалися запеклим протистоянням «Бенфіки» і «Спортинга» практично в кожному чемпіонаті.

Золота ера клубу припадає на 1960-ті роки. У той час за команду виступають знамениті португальські футболісти мозамбіцького походження Маріу Колуна і володар «Золотого М'яча» 1965 бомбардир Ейсебіо. У 1961 році «Бенфіка» перериває домінування мадридського «Реала» в Європі, перемагаючи в Кубку чемпіонів, де у фіналі «Бенфіка» обіграла «Барселону» з рахунком 3:2.

У 1962 році у фіналі Кубка чемпіонів виявляється переможений вже мадридський «Реал» — 5:3 (вирішальним виявився дубль Ейсебіо). Потім «Бенфіка» тричі виступала в фіналі Кубка чемпіонів, але програвала його: в 1963 поступалася «Мілану», в 1965 «Інтеру» і в 1968 році «Манчестер Юнайтед». Також в 1960-і роки клуб виграв 8 чемпіонських титулів і 3 Кубка Португалії.

У 1962 році Бела Гуттманн після виграшу трьох чемпіонатів країни та двох перемог поспіль у Кубку європейських чемпіонів пішов з клубу. Причиною розбіжностей стала відмова керівництва клубу виплатити тренерові додаткову винагороду за перемогу в Кубку чемпіонів. Керівники не розуміли, що причиною успіхів клубу є в першу чергу тренерська робота Б. Гуттманна і визнали, що з таким складом команди перемоги будуть у них в кишені і при іншому тренері. За розповідями очевидців, нібито виведений з рівноваги Б. Гуттманн сказав керівництву клубу на прощання: «Якщо так, то я подаю у відставку. Але тільки через сто років настане той час, коли „Бенфіка“ знову переможе в цьому Кубку»^[6][7]. З тих пір клуб 5 разів грав у фіналі Кубка чемпіонів і 3 рази — у фіналі Кубка УЄФА / Ліги Європи УЄФА, але жодного разу не вигравав у фіналі.

У 1970-ті роки «Бенфіка» продовжувала домінувати на внутрішній арені (6 чемпіонських титулів і 2 кубки), проте в єврокубках клуб зазнає невдач.

Нове відродження відбувається на початку 1980-х років під керівництвом шведа Свен-Йорана Ерікссона. Клуб виграє дві національних першості (1983 і 1984), Кубок Португалії і доходить до фіналу Кубка УЄФА, де поступається бельгійському «Андерлехту». Потім клуб виграє титули в 1987 і 1989 роках, і доходить до фіналів кубка чемпіонів у 1988 і 1990 роках. На початку 1990-х років клуб, незважаючи на тяжке становище, гідно конкурує з «Порту».

З середини 1990-х починається найпохмуріший період в історії клубу. В ті роки клуб не виграв жодних нагород і лише накопичував борги. Наприклад, у 2001 році «Бенфіка» фінішувала на шостій позиції в чемпіонаті країни і вперше не потрапила в єврокубки.

У 2004 році клуб під керівництвом Хосе Антоніо Камачо виграв кубок країни, вирішальний гол на 103-й хвилині забив капітан «орлів» Сімау Саброза. Вдалий сезон був затьмарений смертю нападника Міклоша Фехера, який помер у тому ж році на футбольному полі.

У 2005 році «Бенфіка» вперше за 11 років виграє чемпіонат під керівництвом Джованні Трапаттоні.

У 2009 році клуб виграє Кубок ліги, перегравши у фіналі «Спортинг» у серії пенальті.

У 2010 році команда вперше за п'ять років стає чемпіоном Португалії під керівництвом Жорже Жезуша і в тому ж році виграє Кубок ліги.

У сезоні 2013/14 «Бенфіка» дійшла до фіналу Ліги Європи. У матчі зустрілися іспанська «Севілья» і португальська «Бенфіка». Переможцем стала «Севілья», яка виявилася сильнішою в серії післяматчевих пенальті.

• 
  1904–1908
  (Sport Lisboa)
• 
  1906–1908
  (Grupo Sport Benfica)
• 
  1908–1930
• 
  1930–1999

• Чемпіонат Португалії:
  • Чемпіон (38): 1936, 1937, 1938, 1942, 1943, 1945, 1950, 1955, 1957, 1960, 1961, 1963, 1964, 1965, 1967, 1968, 1969, 1971, 1972, 1973, 1975, 1976, 1977, 1981, 1983, 1984, 1987, 1989, 1991, 1994, 2005, 2010, 2014, 2015, 2016, 2017, 2019, 2023
  • Віце-чемпіон (29): 1944, 1946, 1947, 1948, 1949, 1952, 1953, 1956, 1959, 1966, 1970, 1974, 1978, 1979, 1982, 1986, 1988, 1990, 1992, 1993, 1996, 1998, 2003, 2004, 2011, 2012, 2013, 2018, 2020
• Кубок Португалії:
  • Володар (29): 1930, 1931, 1935, 1940, 1943, 1944, 1949, 1951, 1952, 1953, 1955, 1957, 1959, 1962, 1964, 1969, 1970, 1972, 1980, 1981, 1983, 1985, 1986, 1987, 1993, 1996, 2004, 2014, 2017
  • Фіналіст (12): 1938, 1939, 1958, 1965, 1971, 1974, 1975, 1989, 1997, 2005, 2013, 2020, 2021
• Володар Суперкубка Португалії (9): 1980, 1985, 1989, 2005, 2014, 2016, 2017, 2019, 2023
• Володар Кубка ліги Португалії (7): 2009, 2010, 2011, 2012, 2014, 2015, 2016
• Володар Кубка європейських чемпіонів (2): 1961, 1962
• Переможець Юнацької ліги УЄФА (1): 2022

У «Бенфіки» є два головних принципових протистояння.

Одне з них — це «Лісабонське дербі», протистояння з клубом «Спортинг». Інше-це «О Класіко», протистояння з клубом «Порту». Крім цього, важливими суперниками «Бенфіки» в чемпіонаті Португалії є «Брага», «Белененсеш», «Віторія» та «Пасуш де Феррейра». Так само раніше одним із суперників був лісабонський «Атлетіко».

«Бенфіка» є найпопулярнішим клубом Португалії. «Бенфіка» також дуже популярна в світі, зокрема ділить звання найпопулярнішої команди світу з клубом «Манчестер Юнайтед». Дві найбільші фанатські групи «Diabos Vermelhos», «No Name Boys» мають складні відносини між собою.

Також фанати мають дружні стосунки з «Хайдуком» з Хорватії. З ультрас «Роми», підтримують контакти люди з «Diabos Vermelhos». Ворогами є «Порту», «Спортінг», «Брага» і «Атлетіко».

Вболівальники клубу в Андоррі організували футбольний клуб «Пенья Енкарнада», який має символіку «Бенфіки» і зараз виступає у вищому дивізіоні цієї країни.

Станом на 11 жовтня 2024^[8]

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Анатолій Трубін 3 ЗХ Альваро Каррерас 4 ЗХ Антоніу Сілва (віце-капітан) 6 ЗХ Александер Ба 7 НП Зекі Амдуні 8 ПЗ Фредрік Аурснес 9 НП Артур Кабрал 10 ПЗ Оркун Кекчю 11 НП Анхель Ді Марія 14 НП Вангеліс Павлідіс 17 НП Керем Актюркоглу 18 ПЗ Леандру Баррейру 21 НП Андреас Шельдеруп

№ Поз. Нац. Гравець 24 ВР Семюел Суареш 25 НП Джанлука Престіанні 28 ЗХ Ісса Каборе 30 ЗХ Ніколас Отаменді (капітан) 32 НП Бенхамін Роллхайзер 37 ЗХ Ян-Ніклас Бесте 44 ЗХ Томас Араужу 47 НП Тіагу Говея 61 ПЗ Флорентіну Луїш 75 ВР Андре Гомес 81 ЗХ Адріан Байрамі 84 ПЗ Жуан Регу 85 ПЗ Ренату Санчеш

«Бенфіка» назавжди закріпила номер 29 за угорським нападником Міклошем Фехером, який помер від гіпертрофічної кардіоміопатії в січні 2004 року в Гімарайнші під час матчу Прімейра Ліги проти місцевої «Віторії».

• 29 Міклош Фехер, нападник, 2001—2004

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бенфіка (футбольний клуб, Лісабон)

• S.L. Benfica [Архівовано 8 квітня 2009 у Wayback Machine.] — офіційний сайт клубу. (порт.)