Бруклінський музей
Бруклінський музей | |
---|---|
англ. Brooklyn Museum | |
40°40′16″ пн. ш. 73°57′49″ зх. д. / 40.67130600002777641° пн. ш. 73.96375000002778677° зх. д.Координати: 40°40′16″ пн. ш. 73°57′49″ зх. д. / 40.67130600002777641° пн. ш. 73.96375000002778677° зх. д. | |
Тип | художня галерея[1] і неприбуткова організація |
Статус спадщини | об'єкт Національного реєстру історичних місць СШАd[2] і пам'ятка Нью-Йоркаd |
Частина від | New York Art Resources Consortiumd |
Країна | США[3] |
Розташування | Нью-Йорк, США |
Адреса | 200 Eastern Parkway, Brooklyn, NY 11238 |
Стиль | Боз-ар |
Архітектор | Мід МакКім, Френч Вайт, Деніел Честер |
Засновано | 1895 |
Відкрито | 1895 |
Фонд | 1,5 млн одиниць зберігання |
Відвідувачі | 500 тис. щорічно |
Директор | Арнольд Леман |
Сайт | brooklynmuseum.org |
Бруклінський музей у Вікісховищі |
Бруклінський музей (англ. Brooklyn Museum) — один з найбільших і найстаріших художніх музеїв Північної Америки.
Зібрання музею налічує більше півтора мільйонів експонатів, від шедеврів стародавнього Єгипту до творів сучасного мистецтва. Бруклінський музей є однією з визначних пам'яток архітектури Нью-Йорка. Музей розташований в будівлі стилю боз-ар, в районі Краун-Гайтс у центрі Брукліна. Площа музею: 52 000 кв.м. Щорічно музей відвідують близько 500 тисяч осіб. Споруда музею входить складовою частиною до ансамблю, де також Бруклінський ботанічний сад, Парк авеню, Авеню Зоопарк.
Історію створення Бруклінського музею починають з 1823 р., коли Август Брем заснував Бруклінську бібліотеку. 1841 р. Бруклінська бібліотека була переведена у приміщення Бруклінського ліцею. Обидва окремі заклади були поєднані у один 1843 р. з метою створення Бруклінського інституту, котрий почав функціонувати ще як і художній заклад з власними виставками живопису і скульптури та публічними лекціями різної тематики. 1890 р. директор інституту Франклін Гупер сприяв заснуванню Бруклінського закладу наук і мистецтв з музеєм. Музей як складова частина Бруклінського інституту був відкритий для відвідин 1897 року. До 1970-х років створений тут музей був лише одним з підрозділів Бруклінського інституту.
Лише у 1970-ті рр. інститут був реорганізований, а його відділки отримали самостійність. Виникли:
- Бруклінський музей
- Бруклінська академія музики
- Бруклінський ботанічний сад
- Бруклінський музей дитинства тощо.
І раніше Бруклін як місто відрізнявся помітною самостійністю і відокремленістю від Нью-Йорка. Бруклін був приєднаний до мегаполіса Нью-Йорка як лише один із його районів, але зберігає помітну автономію і відокремленість досі.
Величезна споруда музею була вибудована 1885 року архітектурним бюро McKim, Mead, and White у ситлі неокласицизму. Для публіки музей було відкрито 1887 року. Будівля Бруклінського музею мала стати найбільшим музейним приміщенням у світі, проте до сьогодні завершено лише одну п'яту із запланованих музейних площ. Алегоричні фігури Бруклін (праворуч) та Манхеттен (ліворуч від портика) були створені 1916 року американським скульптором Деніеолом Честером Френчем (1850-1931). Спочатку фонди музею складалися з природничої та етнографічної колекцій та зібрання живопису. 1916 року єгиптолог Чарльз Вільбур подарував музею велику колекцію єгипетських старожитностей. На початок 21 ст. давньоєгипетська колекція музею вважається однією з найбільших у світі, але на початок 21 ст. поступається якістю колекціям давньоєгипетського мистецтва у Музеї мистецтва Метрополітен.
Дещо незвичною колекцією Бруклінського музею є архітектурні фрагменти міста Нью-Йорк. В період дикого капіталізму Нью-Йорк шалено збільшувався і швидко поглинав навколишні містечка, селища і поселення. Процес поглинання супроводжувався спекуляцією земельними ділянками, перепродажем житлових будинків тощо. Нові володарі історичної забудови швидко руйнували її, не рахуючись з мистецькою вартістю як окремих споруд, так і мистецькою вартістю окремих архітектурних деталей. Рештки поруйнованого вивозили на смітники. Бруклінський музей створив відділ, що почав збирати і вивозити окремі архітектурні деталі майже з усіх районів Нью-Йорка — рельєфи, скульптури тощо. Так, широко відомі алегоричні скульптури «Бруклін» і «Манхеттен» 1916 року, котрі колись прикрашали пілони Манхеттенського мосту, були вивезені в музей саме з міркувань їх рятування від нищення.
1988 року тут було вперше у світі публічно показано картину Гюстава Курбе Походження світу (L'Origine du monde). Під час виставки «Сенсація: Молоді британські митці з колекції Саатчі», що проходила 1999 року, стався публічний скандал[4]. Тодішній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані назвав один з показаних творів «хворобливим» й поставив вимогу вилучити його з виставки, а також скасував 7,2 млг доларів щорічної субвенції музею. Проте керівництво музею не послухало Джуліані, а суд визнав скасування субвенції невиправданим, оскільки побачив у цій дії мера зазіхання на свободу мистецтва (див.: Перша поправка до Конституції США).[5][6][7] Протягом 2003–2004 років під орудою архітектора Джеймса Польшека пройшла реконструкція музею, яка обійшлася в 60 млн доларів. Було проведено реконструкцію багатьох приміщень, а при вході до музею споруджено скляний павільйон. На площі перед музеєм каліфорнійське бюро дизайну Вет спорудило фонтан «Водяний балет».
- «Фараон з дружиною». Портретний рельєф амарнського періоду
- Стела Такенемет, що вітає бога Осириса, ґрунт на деревині з кольоровим малюнком, 15 династія, до 653 до н. е., Фіви (?)
- «Жінка-птаха», кераміка, додинастична жіноча скульптура.
- Книга смерті, 31.1777e
- Бруклінський папірус 664-332 до н. е.
- Пані Тьєпу, 18-та династія нового царства, Аменхотеп III бл. 1390-1352 до н. е., з могили № 181 у Фівах, 65.197
- Парна статуя чоловіка і дружини Небсена та Небсен-Та, 18-та династія нового царства, Тутмос IV або Аменхотеп III, бл. 1400-1352 до н. е.
- Круглий флакон для косметики з кришкою, Нове царство, 18 династія.
- Жіночий портрет (Фаюмський портрет-62)
- Портрет невідомого в золотому вінку ( Фаюмський портрет )
- Чарлз Вілсон Піл, Джордж Вашингтон, бл. 1776
- Семюел Фінлі Бріз Морзе, Портрет Джона Адамса, 1816
- Едвард Гікс, Мирне королівство, бл. 1830-1840
- Джон Джеймс Одюбон, Дикий індик, літографія, бл. 1861
- Істмен Джонсон, Раби, що тікають, c. 1862
- Альберт Пінкхем Райдер, Вечірня заграва та червона корова, 1870-1875
- Вінслов Гомер, Північно-східне узбережжя, c. 1883
- Ральф Альберт Блейклок, Місячне сяйво, 1885.
- Джордж Іннесс, Світанок, 1887
- Томас Ікінс, Летиція Вільсон Джорда, 1888
- Едвін Лорд Вікз. «Стара мечеть у передмісті Делі, Індія», бл. 1885 р.
- Джон Сінгер Сарджент, Поль Елльо малює з дружиною, 1889
- Мері Кассат, Туалет, бл. 1889-1894.
- Чайлд Хассам, Пізня післяобідня пора. Нью-Йорк. Зима, бл. 1900
- Вільям Глакенс, Ню з яблуком, 1909-1910
- Джордж Беллоуз, Ранковий сніг. Річка Гудзон, 1910
- Джорджія О'Кіф, Синє 1, 1916
- Марсден Гартлі, Пейзаж, Нью Мексико, 1916-1920
- Поль Елльо. «Коштовне хутро», бл. 1895
- Антоніс ван Дейк, «Автопортрет», офорт, друк з авторської дошки-матриці
- Рембрандт. «Три дерева», офорт 1643
- Жан-Оноре Фрагонар. «Перший урок майбутнього вершника», до 1780
- Томас Ровлендсон. Карикатура «Книжковий аукціон», до 1815
- Теодор Шассерьо. «Портрет мадам Моннеро старшої», 1839
- Шарль Меріон. «Вежа Горлож», бл. 1852
- Жан-Франсуа Мілле, так звана «Велика пастушка», бл. 1862
- Берта Морізо. «Музика», малюнок 1893
- Хендрік Віллем Месдаг. «Рибальські човни на березі», 1896
- Вінсент ван Гог. «Кипарис», малюнок 1889
- Альфонс Муха. Афіша «Виставка Бруклінського музею», 1921
- Фігурка Ндоб з Конго.
- Золотий вершник, культура Ашанті, Гана.
- Анонім 18 ст. «Дойка корови», Бруклінський музей , Нью-Йорк
- Анонім 17 ст. «Керування слоном», Бруклінський музей , Нью-Йорк
- Рельєф з пісковика. Мугал стиль, 17 ст., Індія
- Зразок арабської каліграфії, бл. 1895
- Зумурруд Шах тікає в гори, бл. 1570
- «Перська дівчина з тамбурином», живопис 19 ст.
- Марко Пальмеццано. «Свята бесіда», бл. 1521 р., Бруклінський музей, США
- Лоренуцо ді Нікколо, Святого Лаврентія ховають в могилі святого Стефана, 1410–1414, 33 × 36 cm
- Сано ді П'єтро, Триптих «Мадонна з немовлям, Св. Яковом і євангелістом Іваном», бл. 1460-1462
- Ніколо Пізано. « Мадонна з немовлям і Катериною Александрійською», до 1515
- Бартоломео Венето. «Невідома сеньйора як Марія Магдалина», 1520-і
- Вільям Бітті. «Дочка фараона знайшла кошик з малюком Мойсеєм», до 1860, Бруклінський музей, Нью-Йорк
- Огюст Роден, «Данаїда», 1903
- Сальваторе Альбано. «Грішні янголи», до 1893
- Моріс Штерн. «Ранок», 1926
- Скульптури роботи Родена
- Франсуа Мілле. «Пастух зі стадом»
- Ежен Делакруа, Батько прокляв Дездемону, бл. 1850-1854
- Оноре Домьє, Два адвокати, бл. 1865-1870
- Гюстав Курбе, Край басейну, 1867
- Едгар Дега, Портрет мадмуазель Ежені Фіокр, 1867-1868
- Альфред Сіслей, Повінь в селі Море, 1879
- Гюстав Кайботт, Квітучі яблуні, бл. 1885
- Жуль Бретон, Кінець робочого дня, бл. 1886-1887
- Анрі де Тулуз-Лотрек, Мулен-Руж, 1892
- Клод Моне, Церква у Верноні, 1894
- Клод Моне, Ефект сонця на будинку Парламенту, 1903
- Клод Моне, Палац дожів, 1908
- П'єр Огюст Ренуар, Канські виноградники, 1908
- Ян Корнеліс Вермеєн. «Жан де Каронделе», бл. 1530 р.
- Луї Галле (художник). «Прощання з убитими іспанцями графами Ламоралем Егмонтом та Горном, Філіпом де Монморансі», 1851
- Верещагін Василь Васильович. «Страта на хресті в Римській імперії», 1887 р.
- Верещагін Василь Васильович. «Шлях військовополонених», 1879, Бруклінський музей
- ↑ https://www.brooklynmuseum.org/about
- ↑ Національний реєстр історичних місць США — 1966.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Brooklyn Institute of Arts and Sciences v. City of New York, 64 F.Supp.2d 184 (E.D.N.Y. Nov 01, 1999)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 25 вересня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2015. Процитовано 25 вересня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://law2.fordham.edu/publications/articles/200flspub6595.pdf[недоступне посилання з лютого 2019]
- Офіційна сторінка [Архівовано 3 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Brooklyn Museum records, 1823–1963 from the Smithsonian Archives of American Art [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- http://www.brooklynmuseum.org/about/building.php [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Lawrence, Deirdre (1999). "The Evolution of a Library: The Brooklyn Museum of Art Libraries and Archives". Art Documentation 18 (1)
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бруклінський музей
|