Бучацька єпархія УГКЦ

Бучацька єпархія
Основна інформація
Країна Україна Україна
Епархіяльне управління м. Чортків
Заснована 21 липня 2000
Кількість деканатів 15
Кількість парохій 299
Кількість
священнослужителів
167
Катедральний храм Катедра верховних апостолів Петра і Павла
Прокатедральний храм Прокатедральний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці
Сан правлячого архієрея єпископ
Сайт http://www.buchacheparchy.org.ua/
Єпископ
Митрополит Василь (Семенюк)
Правлячий архієрей Дмитро (Григорак)
з 18 вересня 2011

2007 до 18 вересня 2011 — Апостольський адміністратор

Бу́чацька єпа́рхія — єпархія Тернопільсько-Зборівської митрополії Української греко-католицької церкви. Охоплює південну частину Тернопільської області (Бучацький, Чортківський, Монастириський, Гусятинський, Борщівський, Заліщицький та Підгаєцький райони). Назва єпархії — від м. Бучача, однак осідок єпископа Бучацького знаходиться в Чорткові. Загальна площа — 5466 км². Друкований орган — газета «Христова скеля».

Історія

[ред. | ред. код]

Єпархію створено рішенням Синоду єпископів УГКЦ 21 липня 2000 року. Рішення Синоду одобрив і поблагословив Святіший Отець Іван Павло ІІ Папа Римський, про що всьому світові проголосив 12 жовтня 2000 року. Першим єпископом було призначено владику Іринея Білика ЧСВВ. Його інтронізація на єпархіяльний престол відбулася 19 листопада 2000 року. 28 липня 2007 року папа Римський Бенедикт XVI призначив владику Іринея Білика каноніком римської папської базиліки Санта-Марія-Маджоре.

28—29 березня 2002 року в Бучачі відбувся Собор Бучацької єпархії під назвою «Ісус Христос — відродження українського народу».

Престол Бучацької єпархії до 2011 року був вакантним, єпархією управляв апостольський адміністратор ієромонах Дмитро Григорак ЧСВВ. 23 липня 2011 року офіційно проголошено рішення Синоду єпископів УГКЦ призначити о. Дмитра (хресне ім'я Богдан) Григорака єпископом Бучацьким. Його хіротонія та інтронізація на престол Бучацької єпархії відбулася 18 вересня 2011 року.

Після створення наприкінці 2011 року трьох нових митрополій УГКЦ Бучацька єпархія увійшла до складу Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ.

20 вересня 2014 в Бучачі відбувся Єпархіяльний Собор на тему: «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом». Розпочався Архиєрейською Літургією в церкві Воздвиження Чесного Хреста, засідання відбулось у приміщенні актового залу райради. 21 вересня 2014 — освячено Прокатедральний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці.[1]

Структура

[ред. | ред. код]
Структура Курії Бучацької єпархії УГКЦ

Бучацька єпархія об'єднує 15 деканатів:

На 2006 рік єпархія налічувала 211613 вірних (що становить 58,6 % усього населення, що проживає на території єпархії), 167 священиків (у тому числі 8 ієромонахів), 299 парафій, 11 ченців і 12 черниць.

Шематизм

[ред. | ред. код]
Титульна сторінка

Видання «Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм» видруковане 2014 року ТОВ «Новий колір», ISBN 978-966-2061-30-7

Редакційна рада
  • Димитрій Григорак — єпископ-ординарій Бучацької єпархії УГКЦ.
  • о. Володимир Заболотний — протосинкел Бучацької архієпархії УГКЦ.
  • Богдан Куневич — директор видавництва ТОВ «Новий колір».
  • Ярослав Стоцький — керівник проєкту, професор.
  • Валентина Денчук — літературний видавництва ТОВ «Новий колір».
  • Тетяна Червінська — технічний редактор видавництва ТОВ «Новий колір».
  • Автор концепції і відповідальний за випуск Б. Куневич.
  • Керівник проєкту, науковий редактор Я. Стоцький.
  • Художній дизайн та верстка В. Бурдяк і Ю. Ковбасіста.
  • Літературний редактор В. Денчук.
  • Технічний редактор Т. Червінська.

Світлини:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тракало, В., Чорній, О. У Бучачі освячено Прокатедральний собор Благовіщення Пресвятої Богородиці / Василь Тракало, Оксана Чорній // Нова доба. — 2014. — № 39 (26 вер.). — С. 1, 4.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці (Кейптаун) та Росії.