Відтінки сірого

У фотографії і комп'ютерній графіці, зображення у відтінках сірого це зображення в якому кожен піксель представляє або кодує інформацію лише про його інтенсивність. Зображення такого типу також називають чорно-білими, бо вони містять лише відтінки сірого кольору, градація яких змінюється від інтенсивності чорного, що є найменшою до білого, що є найбільшим значенням інтенсивності світла.^[1]

Зображення у відтінках сірого відрізняється від однобітних двокольорових чорно-білих зображень, які в контексті цифрових зображень матимуть лише два кольори, чорний і білий (вони ще називаються двійковими зображеннями).

Зображення у відтінках сірого часто є результатом вимірювання інтенсивності світла для кожного пікселя в одній смузі електромагнітного спектру (наприклад, інфрачервоного, видимого світла, ультрафіолетового, та ін.). Крім того, такі зображення можна отримати з кольорових зображень.

Інтенсивність пікселя задається в заданому діапазоні між мінімумом і максимумом, включно. В абстрактному вигляді цей діапазон задається в діапазоні між 0 (повна відсутність світла, чорне) і 1 (біле), як будь-які дробові значення між ними. Таке позначення використовується в наукових роботах, але не визначає що таке «чорне» або «біле» в термінах колориметрії.

В обчислювальній техніці, хоча відтінки сірого могли б обчислюватись як раціональні числа, пікселі зображення зберігаються в двійковій, квантованій формі. Деякі перші чорно-білі монітори могли відображати лише шістнадцять (4-біт) різних відтінків.

Технічні застосування (медичні зображення або дистанційне зондування) потребує більше градацій, щоб повністю використовувати точність сенсору і подвійну кількість аби зменшити помилки округлення при розрахунках. Шістнадцять біт на піксель (65 536 відтінків) є необхідним зручним варіантом для таких застосувань.

Це незавершена стаття про колір. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про комп'ютерну графіку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.