Галюцинація

Зовнішні відеофайли
	1. Як виникають галюцинації // Канал «Цікава наука» на YouTube, 6 серпня 2020.

Галюцина́ція — несправжні сприйняття та переконання, коли реального об'єкта в цей час немає. Так само як ілюзії, вони пов'язані з аналізаторами кори головного мозку і бувають слуховими, зоровими, нюховими, смаковими і тактильними.

Галюцинації можуть бути відносно простими, коли хворий, наприклад, у зовсім порожній кімнаті бачить фігури людей або чує голоси, і складними, коли сприймаються цілі сцени.

• Попов Е. А. Материалы к клинике и патогенезу галлюцинаций / проф. Е. А. Попов; Центральный психоневрологический институт. — Харьков: Центральный психоневрологический институт, 1941. — 272 с. (рос.)
• Гиляровский В. А. Учение о галлюцинациях / Институт психиатрии АМН СССР. — Москва: Академия Медицинских наук СССР, 1949. — 198 с. (рос.)

• Галюцинації [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Галюцинації [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Галюцинації // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Це незавершена стаття з психіатрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про симптом хвороби. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.