Геологія Алжиру

Геологія Алжиру

Геологічна будова[ред. | ред. код]

На території Алжиру виділяються різні за геологічною будовою і металогенністю області — Сахарська (частина стародавньої Африканської платформи) і Атласька (сектор Середземноморського геосинклінального поясу), розділених Атлаським розломом. На півдні Сахарської області виділяється щит Ахаггар (Хоггар), на південному заході — Ель-Еглаб (Регібат). Вони складені кристалічними породами архею, метаморфізованими вулканогенно-уламковими і карбонатними відкладами ниж. протерозою і рифею-венду; в Ахаггарі широко розвинені також геосинклінально-орогенні вулканогенно-осадові відклади, граніти Таурирт (650–500 млн років). Платформний чохол утворений морськими теригенно-карбонатними відкладами рифею-венду (особливо в Регібатському масиві), лагунно-континентальними і морськими відкладами палеозою (потужність 1,2-3,8 км), пісковиками та евапоритами тріасу, глинами і пісковиками юри-неогену. В чохлі Сахарської плити виділяються синеклізи (Тіндуф, Зах. і Сх. Сахарські), розділені підняттям, і зоною Угарта, що являє собою авлакоген, складчастість якого виявилася в кінці карбону. З вулканітами і гранітами рифею-венду пов'язані родов. руд урану, олова, вольфраму, рідкісних металів і золота в Ахаггарі. У синеклізі Тіндуф серед палеозойських глинисто-піщаних відкладів платформного чохла локалізовані найбільші родов. залізних руд, на півдні Ахаггара — перспективні поклади урану. Антикліналі у відкладах чохла на півн. зануренні Ахаггара вміщають унікальні поклади нафти (Хассі-Месауд) і газу (Хассі-Рмель).

Область Атлаських гір[ред. | ред. код]

В складчастій Атлаській обл. розвинені евапорити, гіпсосоленосні глини і червоноколірні уламкові породи тріасу, перекриті морськими теригенно-карбонатними відкладами і карбонатно-теригенним флішем (юра, крейда, палеоген). На півночі неоген представлений морськими вулканогенно-осадовими, глинисто-карбонатними, на півдні — континентальними відкладами. У Тепь-Атласі складчасті породи мезозою-кайнозою (до середнього міоцену включно) утворюють серію переміщених з півночі на південь тектонічних покривал (шар'яжів). На півдні від Тель-Атласу розташований платформний блок Високих плато (Оранська месета), де складчастий герцинський фундамент перекритий малопотужним слабкодеформованим чохлом мезозою-кайнозою. У горстах оголюються теригенні і вулканогенно-сланцеві породи палеозою, зім'яті і прорвані герцинськими гранітоїдами.

На півдні від Високих плато знаходиться помірно складчаста зона Сахарського Атласу, сформована на місці мезозойського прогину. Поздовжні та поперечні розломи зумовлюють розміщення вулканітів, евапоритових діапірів і найважливіших рудоносних зон з родов. руд чорних і кольорових металів в Атлаській обл. У Півн. Алжирі з породами мезозою-кайнозою пов'язані родовища руд заліза, цинку, свинцю, міді, стибію, ртуті і різноманітних видів неметалічної сировини.

Сейсмічність Алжиру[ред. | ред. код]

Див. також Сейсмічність Алжиру

Сейсмічність. Територія Алжиру характеризується високою сейсмічністю, яка пов'язана з глибинними переміщеннями мас по розломах і шар'яжах в різних зонах Північного Алжиру. За даними науковців, у різних районах Алжиру щомісяця реєструють до 60 підземних поштовхів силою від 4 до 5 балів за шкалою Ріхтера. Найбільш сейсмічним є Тель-Атлас (6-7 балів).

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

Література[ред. | ред. код]

(англ.) Bertrand, J. M. L. & Caby, R. (1978): Geodynamic Evolution of the Pan-African Orogenic Belt: A new interpretation of the Hoggar Shield (Algerian Sahara). — Geol. Rundschau 67, 357–383; Stuttgart.
(англ.) Bertrand, J. M. L., Ducrot, J., Lancelot, J., Moussine-Pouchkine, A. & Saadallah, A. (1978): The late Pan-African intracontinental linear foldbelt of the eastern Hoggar (central Sahara, Algeria): geology, structural development, U/Pb geochronology, tectonic implications for the Hoggar Shield. — Precambrian Res. 7, 349–376; Amsterdam.
(англ.) Caby, R. (1987): The Pan-African Belt of West Africa from the Sahara Desert to the Gulf of Benin. — In: J. P. Schaer, & J. Rodgers (eds.), The Anatomy of Mountain Ranges, 129–170; University Press, Princeton.
(англ.) Piqué, A. (2001): Geology of Northwest Africa. I–XIV, 1-310; Gebrüder Borntraeger, Berlin, Stuttgart.
(англ.) Rocci, G., Bronner, G. & Deschamp, M. (1991): Crystalline basement of the West African Craton. — In: R. L. Dallmeyer & J. P. Lecorche (eds.), The West African orogens and circum-Atlantic correlations, 31-61; Springer, Berlin.

(фр.) Fabre, J. (1976): Introduction à la géologie du Sahara Algerien et des région voisines. — 1:5,000,000; SNED, 1-421; Alger.
(фр.) Fabre, J., Jonquet, B. & Bronner, G. (1978): Carte géologique du nord-ouest de l᾽Afrique. — SNED, Alger.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геологія Алжиру