Гончарук Олексій Валерійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гончарук.
Олексій Валерійович Гончарук
Олексій Валерійович Гончарук
Олексій Валерійович Гончарук
17-й Прем'єр-міністр України
29 серпня 2019 — 4 березня 2020
ПрезидентВолодимир Зеленський
ПопередникВолодимир Гройсман
НаступникДенис Шмигаль
Народився7 липня 1984(1984-07-07) (40 років)
Жмеринка, Вінницька область, Українська РСР, СРСР[1]
Відомий якадвокат, правник, політик, державний службовець
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma materІнститут права імені князя Володимира Великогоd (2006), НАДУ при Президентові України (2012), Києво-Могилянська бізнес-школа і Інститут Аспена
Політична партіябезпартійний
БатькоГончарук Валерій Юрійович
МатиГончарук Тетяна Володимирівна
Професіяюрист, адвокат
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Олексі́й Вале́рійович Гончару́к (нар. 7 липня 1984, Жмеринка[2][а], Вінницька область, Українська РСР, СРСР) — український політик, юрист, адвокат. Прем'єр-міністр України, на посаді з 29 серпня 2019 року по 4 березня 2020 року. Заступник керівника Офісу Президента України (21 травня— 29 серпня 2019). З 29 грудня 2023 року — член наглядової ради акціонерного товариства «Укроборонпром». Наймолодший керівник уряду в історії сучасної України[3].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1984 року в Жмеринці. Закінчив середню школу № 2 в м. Городня Чернігівської області[4] із золотою медаллю[5][6].

Батько — Валерій Юрійович Гончарук був військовим, служив в Іраку. Мати, Тетяна Володимирівна Гончарук, медикиня. Коли Олексію було 16 років, мати поїхала на заробітки до Італії, де живе і досі.[7] Під час пандемії, спричиненої Covid-19, мати Гончарука працювала в одній з міланських лікарень.[8]

Батько загинув у 2003 році в ДТП. Пізніше Олексій Гончарук згадував, що батька могли б врятувати, якби служба екстреної медицини працювала краще. Цим він пояснював прагнення покращити роботу «швидких» під час своєї роботи в уряді.[7] Тому реформа екстреної медицини була однією головних тем Уряду Гончарука. У Державному бюджеті на 2020 рік на це було закладено близько 6 млрд грн, на які Уряд Гончарука планував обладнати 200 приймальних відділень екстреної допомоги по всій Україні.[9]

Має молодшого брата.

Студентські роки

[ред. | ред. код]

У 2006 закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом за спеціальністю «Правознавство».

У студентські роки, через брак коштів, він час від часу працював охоронцем на стоянках та вантажником[7].

Будучи студентом МАУП, також працював молодшим юристом на Городнянському заводі продтоварів.

У 2012 закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління» та Києво-Могилянську бізнес-школу[2].

Випускник «Аспен-інституту Київ».

Адвокатська діяльність

[ред. | ред. код]

У 2005—2008 працював юристом інвестиційної компанії PRIOR-Invest (Київ), з 2006 року очолював юридичний відділ цієї компанії.

2007 року набув право на зайняття адвокатською діяльністю. З 2018 року це право зупинене[10][11]. З 2009 року — голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам».

З 2008 року — арбітражний керуючий, засновник і керівний партнер юридичної фірми.

З 2009 року — голова Всеукраїнської ГО «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам». Заступник генерального директора ТОВ «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія»[12]. Заступник генерального директора ТОВ «Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія». Голова третейського суду при ВГО «Союз інвесторів України».[13]

У 2012 році О. Гончарук, як очільник Асоціації допомоги постраждалим інвесторам займався захистом ошуканих інвесторів новобудов[14][15], а на відеохостингу YouTube збереглися відео 5 каналу від 5 червня 2012 року з участю Олексія Гончарука в акції протесту[16].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

2014 року на виборах до ВРУ був кандидатом в народні депутати від партії «Сила людей», очоливши список партії[17]. Позаштатний радник колишнього Міністра екології та природних ресурсів. Радник Першого віце-прем'єр-міністра — Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва.

З 2015 по 2019 рік очолював Офіс Ефективного Регулювання (BRDO), створеним з ініціативи міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса[18], що займався системою державного регулювання у відносинах держави і бізнесу[19]. За керівництва Гончарука BRDO здебільшого займався дерегуляцією бізнесу[20].

Під керівництвом Олексія Гончарука BRDO домігся скасування близько 1000 незаконних і неактуальних актів, а також ухвалення більше 50 рішень на користь бізнесу. Започатковано реформу контролюючих органів, зокрема їх переорієнтацію на ризикоорієнтований підхід. За три з половиною роки вдалося ухвалити 70 ініціатив, які економлять бізнесу 100 мільйонів доларів щороку.[20] Також було розроблено низку прогресивних онлайн-продуктів, зокрема портал покрокових інструкцій для започаткування власної справи, інспекційний портал, портал моніторингу використання коштів дорожнього фонду та низку інших.[21]

Робота у команді президента Володимира Зеленського

[ред. | ред. код]

25 червня 2019 року Олексія Гончарука призначено заступником Керівника Офісу Президента України Володимира Зеленського[22][23].

Член Національної ради реформ при Президентові України[24]. Відповідав за блок економічного розвитку та продовження реформ[25]. Член Національної інвестиційної ради (з 21 червня 2019)[26]. 25 червня 2019 року призначений членом Національної ради з питань антикорупційної політики[27].

За час його перебування в Офісі президента було підписано низку указів. Серед них укази щодо протидії рейдерству та контрабанді, впровадження нових підходів в інфраструктурі. Зокрема, стосовно будівництва та ремонту доріг, а також покращення доступу до Інтернету по всій країні. Скасовано мінімальний розмір оплати послуг нотаріусів, що суттєво спростило роботу нотаріусів і дозволило сплачувати менше 1 % від вартості нерухомості.

За сприяння Олексія Гончарука, також скасований штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за порушення касової дисципліни.

З ініціативи Олексія Гончарука проведено повну інвентаризацію указів Президента, після чого скасовано більше 160 застарілих указів, які заважали бізнесу працювати та створювали додаткові бюрократичні складнощі.[21]

Прем'єр-міністр України

[ред. | ред. код]
Докладніше: Уряд Олексія Гончарука

29 серпня 2019 року обраний Прем'єр-міністром України. Член РНБО з 6 вересня 2019 року до 13 березня 2020 року[28][29].

Світова спільнота позитивно сприйняла призначення Олексія Гончарука. Західна преса звернула увагу на молодий вік прем'єра, його «трудоголізм» та обіцянки досягти різкого зростання ВВП[30]. До нового Кабміну увійшло кілька фахівців — включно із прем'єр-міністром — які зростали та напрацьовували авторитет у програмах із європейським фінансуванням[30].

6 листопада заявив, що уряд планує провести «цифровий перепис» населення[31]. У вересні 2019 року уряд Олексія Гончарука презентував парламенту свою програму дій, яку уряд схвалив 4 жовтня 2019 року[32]. Як зазначали ЗМІ, це була перша програма дій уряду, де міністри зазначили чіткі показники з конкретними цифрами та датами їх реалізації. За кожний напрям діяльності відповідав окремий міністр та заступник міністра, який мав чіткі показники ефективності своєї діяльності[33].

Верховний представник ЄС із зовнішніх справ та безпекової політики Жозеп Боррель під час щорічного саміту ЄС-Україна в Брюсселі зазначив, що програма реформ Уряду Гончарука була амбітною та за 5 місяців роботи уряду зазнала суттєвого прогресу.[34]

17 січня 2020 подав у відставку, пояснивши це тим, що хоче усунути будь-які сумніви в повазі та довірі до президента[35]. Зеленський не підписав заяву[36], хоча за законодавством приймати відставку Прем'єр-міністра України президент не має права, а тільки Верховна Рада. Того ж дня Міжнародний валютний фонд висловив підтримку тодішній економічній політиці голови уряду.[37]

На позачерговому засіданні Верховної Ради України 4 березня парламентарі звільнили з посади прем'єр-міністра Олексія Гончарука. За рішення проголосували 353 народних депутатів.[38] Після його відставки у ЗМІ з'явилась інформація, що однією з найголовніших причин його відставки стало рішення про заміну керівництва компанії «Центренерго» і трьох обленерго та конфлікт із Ігорем Коломойським. Діяльність «Центренерго» і його менеджменту пов'язують із олігархом Ігорем Коломойським.[39] Сам Гончарук пов'язував свою відставку із систематичною боротьбою з корупцією всупереч інтересам окремих осіб.[40]

Докладніше: Прем'єр-міністр України#Повноваження

Політика уряду Гончарука

[ред. | ред. код]

Реформи

[ред. | ред. код]

Пріоритетом діяльності Уряду Олексія Гончарука було проведення ринкових реформ. Команда Уряду Гончарука підготувала все необхідне для старту ринку землі — провели масштабний аудит державних кадастрів, вперше об‘єднали всі кадастри в один та почали разом з Держгеокадастром оцифровувати територію всієї країни. Завдяки цьому, 31 березня парламент у другому читанні зміг ухвалити закон про відкриття ринку землі .[41]

Під керівництвом Гончарука, Уряд запустив процес наймасштабнішої за часи незалежності малої та великої приватизації та направив до Фонду Держмайна майже 1000 збиткових держпідприємств — у десять разів більше, ніж у попередні десять років.[42] Завдяки цьому старту, в липні 2020 року Фонд Держмайна продав з аукціону перший великий об'єкт — готель Дніпро в центрі Києві за рекордні 1 млрд 111 мільйонів грн.[43]

Уряд Олексія Гончарука вдалось за 4 місяці здійснити анбандлінг Нафтогазу. Це відокремлення компаній, що видобувають, транспортують та постачають газ.[44] Це рішення дозволило в грудні 2019 року укласти новий контракт на транспортування газу між Україною, ЄС та Росією. Завдяки роботі Уряду, контракт із Росією на транспортування газу заключили на вигідних для України умовах.[45]

Уряд Гончарука запустив механізм державно-приватного партнерства та здійснив перші прозорі та чесні концесійні конкурси морських портів «Ольвія» та «Херсон» та підготувала до концесії десяток інших об'єктів.[46]

Економічна політика Уряду Гончарука

[ред. | ред. код]

У жовтні 2019 року уряд під керівництвом Олексія Гончарука та Національний Банк на чолі з Яковом Смолієм підписав Меморандум про взаємодію для досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.[47]

Злагоджена робота Уряду та НБУ дозволила Україні в січні 2020 року розмістити євробонди за найдешевшими в історії України відсотковими ставками. Україна випустила нові 10-річні єврооблігації в євро з відсотковою ставкою 4,375 % річних. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування державного бюджету. Таким чином Україна залучила 1,25 млрд євро.[48]

Для підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу, разом із провідними держбанками, уряд запустив програму дешевого кредитування для малого та мікробізнесу Доступні кредити «5-7-9». На 2020 рік, уряд Гончарука виділив на програму 2 млрд грн.[49]

Боротьба з корупцією та тіньовими ринками

[ред. | ред. код]

У жовтні 2019 року уряд почав повне перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції.[50] Вже у січні 2020 року Уряд затвердив нового керівника НАЗК Олександра Новікова.[51]

Уряд Гончарука змінив керівників на більшості державних підприємств, які роками у ЗМІ пов'язували з корупційними схемами, а також менеджмент десятків державних підприємств: ОПЗ, Енергоатом, Артемсіль, Центренерго.[52]

За час своєї каденції Уряд також змінив 20 обласних керівників Держгеокадастру та почав повне перезавантаження органу.[53] Разом із Міністерством юстиції запустили Офіс протидії рейдерству.[54]

Також разом із правоохоронцями та ДФС почали боротьбу з тіньовими ринками — закрили понад 500 нелегальні АЗС[55] та почали боротьбу з нелегальними закладами гральних автоматів в областях.[56]

Критика

[ред. | ред. код]

У жовтні 2019 Гончарук заявив, що має один із дипломів «недержавного зразка»[57][58][59].

13 жовтня 2019 року відвідав концерт рок-гурту «Сокира Перуна», організований для ветеранів бойових дій на Донбасі.[60] Цей візит, хоч і не був офіційним, викликав критику депутатів проросійської партії ОПЗЖ[61], а сам прем'єр згодом заявив, що хоча і був на концерті, але виступи гуртів «не слухав»[62].

15 січня 2020 в інтернеті було поширено аудіозапис розмови начебто Гончарука, заступниці голови НБУ Катерини Рожкової та міністра фінансів Оксани Маркарової. Чиновники обговорювали пояснення зміцнення курсу гривні для президента Зеленського, а Гончарук заявив, що «Зеленський має дуже примітивне розуміння економічних процесів», а також визнав, що сам він — «профан в економіці»[63]. Цей інцидент спонукав «Слуг народу» обговорити питання можливої відставки уряду всередині фракції[64]. Пізніше у ЗМІ з'явилась інформація, що Плівки Гончарука монтували у «журналіста-розслідувача» 1+1.[65]

Доходи

[ред. | ред. код]

За 2018 рік задекларував 1,815 млн грн і автомобіль Jaguar X-Type 2007 року.[66]

Після прем'єрства

[ред. | ред. код]

У першому інтерв'ю після відставки заявив, що залишається в політиці та пов'язує із нею своє подальше життя.[67]

1 вересня 2020 року американська Атлантична рада (Atlantic Council) написала на своєму сайті, що Гончарук увійде до команди аналітичного «Центру Євразія».[68][69] Приблизно в той самий час Олексій Гончарук в інтерв'ю 1+1 заявив про наміри поїхати в США на деякий час, щоб разом із новою командою у Вашингтоні сформувати новий план дій для України.[7]

29 грудня 2023 року Олександр Камишін повідомив про затвердження нового складу наглядової ради Укроборонпрому. До ради увійшли п'ять членів: Олексій Гончарук, Тимофій Милованов, Сергій Коновець, Давід Ломджарія та Лінді Сміт.[70]

Примітки

[ред. | ред. код]
а. ^ У низці публікацій місцем народження помилково вказано Городню Чернігівської області[66][71], але офіційна біографія на сайті Кабінету міністрів України вказує місцем народження Жмеринку[2]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.kmu.gov.ua/ua/profile/oleksiy-goncharuk
  2. ↑ а б в Гончарук Олексій Валерійович. kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  3. ↑ Новий Кабмін. Що відомо про міністрів уряду Гончарука. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  4. ↑ 10 фактів про прем'єр-міністра України Олексія Гончарука [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] // ДМИТРО ДОБРИЙ, Еспресо TV 29 СЕРПНЯ 2019
  5. ↑ Черниговец — в администрации президента [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] GOROD.cn.ua (6 июня 2019) (рос.)
  6. ↑ Про шкільні роки, кохання, простенькі квартири і дорогі машини Олексія Гончарука [Архівовано 16 грудня 2019 у Wayback Machine.] GOROD.cn.ua (10 вересня 2019)
  7. ↑ а б в г Олексій Гончарук розповів, хто був проти його прем'єрства та чим він займається зараз на YouTube
  8. ↑ Гончарук. Уход Зеленского, конфликт Богдана и Ермака, Ахметов, Коломойский, Сорос, прослушка, Аваков на YouTube
  9. ↑ Олексій Гончарук: У 2020 році модернізуємо 200 приймальних відділень екстреної допомоги по всій Україні. Урядовий портал. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  10. ↑ Гончарук Олексій Валерійович — профайл адвоката. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 10 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Олексій Гончарук — ЛІГА.Блоги [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] ЛІГА.net
  13. ↑ Заступника голови ОП Олексія Гончарука призначили прем'єр-міністром — 5 канал [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.], 5.ua (Перевірено 16 лютого 2020)
  14. ↑ Громадська організація просить Януковича призначити відповідального за вирішення проблем інвесторів, постраждалих від забудовників. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
  15. ↑ Громадські організації представили проект захисту прав інвесторів, які постраждали в будівельних аферах. www.irf.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
  16. ↑ Мітинг ошуканих інвесторів у Києві. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  17. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України[недоступне посилання з вересня 2019] Центральна виборча комісія
  18. ↑ Кабмін Гончарука. Дивіться, хто прийшов (і хто залишився) (фото). Лівий берег. 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  19. ↑ Зеленський визначився з прем'єр-міністром — джерела | Українська правда [Архівовано 1 грудня 2019 у Wayback Machine.], pravda.com.ua (Перевірено 16 лютого 2020)
  20. ↑ а б «Ліберал і командний гравець»: хто такий Олексій Гончарук | Deutshche Welle[недоступне посилання], dw.com (Перевірено 14 жовтня 2020)
  21. ↑ а б Новим Прем'єр-міністром України став Олексій Гончарук — джерела | Урядовий портал [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.], gov.ua (Перевірено 15 жовтня 2020)
  22. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 328/2019 Про призначення О.Гончарука Заступником Глави Адміністрації Президента України. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 травня 2019.
  23. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 440/2019 Про призначення О.Гончарука Заступником Керівника Офісу Президента України. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 27 червня 2019.
  24. ↑ Структура Офісу [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] president.gov.ua
  25. ↑ Новопризначений заступник глави АП Гончарук відповідатиме за економічний розвиток і реформи [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.] Інтерфакс-Україна (28.05.2019)
  26. ↑ Указ Президента України від 21 червня 2019 року № 423/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  27. ↑ Указ Президента України від 25 червня 2019 року № 453/2019 «Питання Національної ради з питань антикорупційної політики»
  28. ↑ Указ Президента України від 6 вересня 2019 року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  29. ↑ Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  30. ↑ а б "Молодий, технічний та керований": як оцінили уряд Зеленського у країнах Заходу. Європейська правда (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 15 жовтня 2019.
  31. ↑ Гончарук оголосив про плани провести цифровий перепис населення. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
  32. ↑ Верховна Рада схвалила Програму дій Уряду. Урядовий портал (ua) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  33. ↑ Програма кабміну: що пропонує уряд Шмигаля. Слово і Діло (ua) . Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  34. ↑ Рада асоціації Україна-ЄС: нові учасники, "Приватбанк" і промисловий безвіз. DW (ua) . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 15 жовтня 2020.
  35. ↑ Гончарук подав у відставку: що відомо. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 17 січня 2020.
  36. ↑ Зеленський Гончаруку: я вирішив дати вам шанс. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  37. ↑ В МВФ поддержали подавшего в отставку Гончарука. Сегодня (рос.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 15 жовтня 2020.
  38. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020.
  39. ↑ В оточенні Гончарука кажуть, що його звільнили через ротації у "Центренерго". Українська Правда (ua) . Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  40. ↑ Desperate for Aid, Ukraine First Has to Fight Corruption. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  41. ↑ Верховна Рада ухвалила закон про відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року. DW (ua) . Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 15 жовтня 2020.
  42. ↑ https://www.dw.com/uk/уряд-гончарука-й-велика-приватизація-що-коли-і-на-яких-умовах-продаватимуть/a-52365754. DW (ua) . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 15 жовтня 2020.
  43. ↑ Київський готель "Дніпро" продали на аукціоні за 1,1 мільярда гривень. Європейська правда (ua) . Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  44. ↑ Олексій Гончарук: Анбандлінг завершено. Урядовий Портал (ua) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  45. ↑ Украина, Россия и ЕС подписали новый контракт о транзите газа. Урядовий Портал (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  46. ↑ Стартували прозорі конкурси на концесію морських портів «Ольвія» та «Херсон». Урядовий Портал (ua) . Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  47. ↑ Уряд та НБУ підписали меморандум про взаємодію. Укрінформ (ua) . Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
  48. ↑ Україна позичила більше мільярда євро під рекордно низькі відсотки: чому це важливо. Сегодня (ua) . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 15 жовтня 2020.
  49. ↑ Олексій Гончарук: Уряд запустив Програму "Доступних кредитів 5-7-9%" під рекордно низький відсоток. Урядовий Портал (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 15 жовтня 2020.
  50. ↑ Гончарук пояснив зміни в керівництві НАЗК. DW (ua) . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 15 жовтня 2020.
  51. ↑ Гончарук радить звільнитися тим працівникам НАЗК, які імітують бурхливу діяльність. Укрінформ (ua) . Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  52. ↑ Олексій Гончарук: Уряд системно боровся з корупцією з першого до останнього дня роботи. Агрополіт (ua) . Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 15 жовтня 2020.
  53. ↑ Гончарук звільнив ряд чиновників у Держгеокадастрі і поставив три завдання. Агрополіт (ua) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  54. ↑ Кабмін створив Офіс протидії рейдерству. Finbalance (ua) . Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  55. ↑ Українська Правда Гончарук розповів, скільки нелегальних АЗС уже закрили (ua) . Процитовано 15 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  56. ↑ Гончарук прокоментував ситуацію із закриттям гральних закладів. ZIK (ua) . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
  57. ↑ Гончарук зізнався, що у нього диплом юриста "недержавного зразка" – новини України Depo.ua. depo.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  58. ↑ Прем’єр-міністр приховав інформацію про свій науковий ступінь через диплом «недержавного зразка» - ZAXID.NET. zaxid.net. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  59. ↑ Соцмережі про "диплом недержавного зразка" Гончарука 17.10.19. prm.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  60. ↑ Прем’єр відвідав концерт, де виступили «Кому вниз» і «Сокира Перуна». hromadske.ua. Громадське телебачення. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 16 січня 2020.
  61. ↑ “Опозиційна платформа – За життя” вимагає негайної відставки Гончарука – NizhynNEWS. nizhyn.in.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  62. ↑ «Я концерт не слухав»: Гончарук пояснив похід на концерт ультраправої групи «Сокира Перуна». bykvu.com. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020. {{cite web}}: Текст «#Букви - всі важливі та найсвіжіші новини.» проігноровано (довідка)
  63. ↑ профан в економіці - я юрист за освітою. espreso.tv. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  64. ↑ Нардеп-"слуга" Верещук підтвердила голосування по відставці Гончарука у фракції "Слуги народу" - новини Еспресо TV. espreso.tv. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  65. ↑ Плівки Гончарука монтували у "журналіста-розслідувача" - ЗМІ. Ліга.net (ua) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  66. ↑ а б Гончарук из Городни [Архівовано 26 лютого 2020 у Wayback Machine.], gorod.cn.ua (передрук «Гарт»), 5 вересня 2019
  67. ↑ Немає людини, яку сліпо слухає Зеленський». Експрем'єр Олексій Гончарук дав НВ перше після відставки інтерв'ю. NV.UA (ua) . Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 16 жовтня 2020.
  68. ↑ Експрем’єр Гончарук стане співробітником Eurasia Center зі структури Atlantic Council. Радіо Свобода (ua) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
  69. ↑   Eurasia Center у соцмережі «Твіттер»
  70. ↑ Кабмін затвердив наглядову раду АТ «Українська оборонна промисловість» — колишнього «Укроборонпрому». babel.ua. Процитовано 29 грудня 2023.
  71. ↑ Зе!прем'єр. Що розповідають про Гончарука люди, які його знають [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.], УП, 29 серпня 2019

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гончарук Олексій Валерійович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гончарук_Олексій_Валерійович&oldid=43324650