Горщик (село)
| село Горщик | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Горщиківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060050010088924 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1703 |
| Населення | 2406 (2001) |
| Площа | 3,602 км² |
| Густота населення | 667,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11560 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°53′52″ пн. ш. 28°18′14″ сх. д. / 50.89778° пн. ш. 28.30389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 202 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 31, с. Горщик, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11560 |
| Карта | |
  Горщик | |
 Горщик | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Го́рщик — село в Україні, адміністративний центр Горщиківської сільської територіальної громади Коростенського району Житомирської області. Населення становить 2 406 осіб (2001). У селі розташована залізнична станція Омелянівка.
На схід від села розташоване Омелянівське родовище граніту.
На карті боліт Полісся Даніеля Цвікера 1650 року [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.], де позначено розповсюдження кошенілі, Горщик (Horszczyk) вже позначений як село з шляхетським двором і як місце збору червця.
Про село в Списку населених місць Волинської губернії 1906 року сказано так: Горщик — колонія Іскоростської волості Овруцького повіту знаходиться на відстані 63 верст від повітового міста і 25 верст від волосної управи. Всього 110 дворів загальною кількістю мешканців 561 чол[1].
Свої духовні обряди мешканці колонії здійснювали в різних місцях. Православні в церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Бондарівка Ушомирської волості, католики в костьолі Воздвиження Святого Христа містечка Ушомира Житомирського повіту, а лютерани в Євангелічно-лютеранській кірхі м. Житомира.
Під час загострення комуно-сталінського терору в період 1920—1940 рр проти українського народу органи НКВС безпідставно заарештували та позбавили волі на різні терміни 64 мешканців, з яких 38 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані[2].
До 22 липня 2016 року — адміністративний центр Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,84% |
| російська | 1,91% |
| інші/не визначилися | 0,25% |
-
В'їзний знак -
Братська могила поблизу залізничної станції -
Свято-Миколаївська церква -
Свято-Димитрівська церква (ПЦУ) -
Річка поблизу села -
Омелянівський кар'єр
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ «Реабілітовані історією» (Житомирська область). Архів оригіналу за 12 лютого 2021.
- ↑ Горщиківська сільська рада Житомирська область, Коростенський район. Верховна Рада України. Процитовано 30 липня 2020.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
- Погода в селі Горщик [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |