Грищук Олександр Ігорович

Олександр Грищук
Оригінал імені рос. Александр Игоревич Грищук
Грищук Олександр Ігорович
Грищук Олександр Ігорович
Країна Росія Росія
Народження 31 жовтня 1983(1983-10-31) (41 рік)
Москва, СССР
Титул Гросмейстер (2000)
Рейтинг ФІДЕ 2777 (№ 6 у рейтингу ФІДЕ у квітні 2020 року)
Піковий
рейтинг 		2810 — 3 місце (грудень 2014 - січень 2015 року)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грищук.

Олександр Ігорович Грищук (нар. 31 жовтня 1983, Москва) — російський шахіст, гросмейстер (2000).
Чемпіон Росії 2010 року, фіналіст турніру претендентів 2011 року, фіналіст Кубка світу ФІДЕ 2011 року. Триразовий чемпіон світу з бліцу (2006, 2013, 2015).

У складі збірної Росії:
дворазовий переможець шахових олімпіад (2000, 2002),
чотириразовий переможець командних чемпіонатів світу (2005, 2010, 2013, 2019),
триразовий переможець командних чемпіонатів Європи (2003, 2007, 2015).

Його рейтинг станом на квітень 2020 року — 2777 (6-те місце у світі, 2-ге серед шахістів Росії).

Біографія

[ред. | ред. код]

2000—2010

[ред. | ред. код]

2011

[ред. | ред. код]

У травні 2011 року брав участь у турнірі претендентів за звання чемпіона світу з шахів, де дійшов до фіналу.

У ¼ фіналу переміг Левона Ароняна (Вірменія Вірменія) з рахунком 4 ½ / 3½ ,

У півфіналі переміг Володимира Крамника (Росія Росія) з рахунком 5 ½ / 4½.

У фіналі з рахунком 2 ½ / 3½ поступився Борису Гельфанду (Ізраїль Ізраїль), який 2012 року зустрінеться в матчі за звання чемпіона світу з чинним чемпіоном світу Віші Анандом (Індія Індія).

У серпні-вересні 2011 року на Кубку світу ФІДЕ теж дійшов до фіналу, де поступився своєму співвітчизнику Петру Свідлеру з рахунком 1½ / 2½.

На шляху до фіналу Грищук переміг шістьох суперників, зокрема: Олександр Морозевич (Росія Росія), Олександр Поткін (Росія Росія), Давид Навара (Чехія Чехія) та Василь Іванчук (Україна Україна).

На цьому турнірі виборов право участі у турнірі претендентів за звання чемпіону світу з шахів 2013 року.

2012

[ред. | ред. код]

У жовтні 2012 року Грищук посів 4 місце на першому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2012—2013 років набравши 6½ очок з 11 можливих (+2-0=9).[1]

2013

[ред. | ред. код]

У березні 2013 року Олександр Грищук взяв участь в турнірі претендентів за право зіграти в матчі за шахову корону проти чемпіона світу Віші Ананда. В двоколовому турнірі за участі 8 шахістів, Грищук посів шосте місце з результатом 6,5 очок з 14 можливих (+1-2=11)[2]

У травні 2013 року Грищук розділив 4-5 місця на четвертому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2012—2013 років набравши 6 очок із 11 можливих (+1-0=10)[3][4].

У липні 2013 року з результатом 6½ очок з 11 можливих (+3-1=7) посів 2 місце на п'ятому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2012—2013 років[5][6].

У серпні 2013 року на кубку світу ФІДЕ програв у третьому колі в'єтнамцю Ле Куанг Льєму з рахунком 1-3[7].

У вересні 2013 року Олександр Грищук став переможцем кубку АШП з рапіду, що відбувався в Ризі. Грищук на шляху до фіналу переміг француза Фрессіне 3-1, поляка Войташека 2-0, у півфіналі — співвітчизника Петра Свідлера з рахунком 1½-½. У фінальному поєдинку Олександр здолав ще одного росіянина Яна Непомнящого з рахунком 3-2[8].

У жовтні 2013 року Олександр розділив 5-6 місця з Леньєром Домінгесом на шостому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2012—2013 років набравши 5½ очок з 11 можливих (+2-2=7). В загальному заліку серії гран-прі ФІДЕ Грищук з 315 очками посів 5 місце.[9][10]

На командному чемпіонаті Європи, що проходив у листопаді у Варшаві, Олександр Грищук, набравши 4½ очок з 8 можливих (+2=5-1), показав 8-й результат на першій дошці (турнірний перфоменс склав 2760 очка) та допоміг збірній Росії посісти 3-тє місце серед 38 країн[11].

2014

[ред. | ред. код]

У червні 2014 року Олександр Грищук з результатом 5 з 9 можливих очок (+3-2=4) посів 3-є місце на турнірі XXI категорії Norway Chess 2014, що проходив в місті Ставангер, відставши від переможця турніру Сергія Карякіна на одне очко[12].

У жовтні 2014 року Грищук, набравши 6 очок з 11 можливих (+3-2=6), розділив 3-7 місця на першому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2014—2015 років[13][14].

У листопаді 2014 року Олександр Грищук з результатом 5½ очок з 7 можливих (+4-0=3) став переможцем турніру «Меморіал Петросяна», його турнірний перфоменс склав — 2966 очка.[15][16] А також посів 2 місце на турнірі з блискавичних шахів «Меморіал Таля», що проходив в Сочі.[17]

У грудні 2014 року виступаючи на «Всесвітніх інтелектуальних іграх» посів:
 — 1 місце на турнірі з швидких шахів, набравши 5 очок з 7 можливих (+3-0=4)[18],
 — 1 місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 19½ очок з 30 можливих (+14-7=9)[19],
 — 6 місце на турнірі з «баску», набравши 5½ очок з 10 можливих (+4-3=3)[20].

2015

[ред. | ред. код]

У лютому 2015 року, набравши 5 очок з 11 можливих (+1-2=8), Грищук розділив 8-10 місця на третьому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2014/2015 років, що проходив в Тбілісі.[21]

У травні 2015 року з результатом 5½ очок з 11 можливих (+1-1=9) розділив 6-9 місця на четвертому етапі Гран-прі ФІДЕ 2014/2015, що проходив у Ханти-Мансійську.[22] У загальному заліку серії Гран-прі ФІДЕ 2014/2015 Грищук посів 10-е місце (177 очок).[23]

У червні 2015 року набравши 3½ очки з 9 можливих (+1-3=5) розділив з Магнусом Карлсеном 7-8 місця на турнірі XXII категорії «Norway Chess 2015» (перший етап Grand Chess Tour 2015), що проходив в місті Ставангер.[24]

На початку вересня 2015 року Олександр посів 6-е місце на турнірі «The 2015 Sinquefield Cup» (другий етап Grand Chess Tour), що проходив у Сент-Луїсі. Його результат — 4½ очка з 9 можливих (+3-3=3).[25] А також дійшов до 1/16 фіналу на кубку світу ФІДЕ, де поступився Павлу Ельянову з рахунком 0-2.[26]

У жовтні 2015 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Берліні, посів:
 — 32 місце на турнірі зі швидких шахів, набравши 9 з 15 очок (+6-3=6)[27][28],
 — 1 місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 15½ з 21 очка (+13-3=5).[29][30]

У листопаді 2015 року в складі збірної Росії став переможцем командного чемпіонату Європи, що проходив у Рейк'явіку. Набравши 3 очка з 6 можливих (+1-1=4) Олександр посів 6 місце серед шахістів, які виступали на другій шахівниці.[31].

У грудні 2015 року, з результатом 4½ очка з 9 можливих (+1-1=7), посів 7 місце на турнірі «London Chess Classic 2015».[32] А за підсумками серії турнірів «Grand Chess Tour 2015», Грищук посів останнє 9 місце (12 залікових очок) серед постійних учасників серії.[33]

2016

[ред. | ред. код]

У вересні 2016 року в складі збірної Росії посів 3-тє місце на шаховій олімпіаді, що проходила в Баку. Набравши 7½ з 10 можливих очок (+6-1=3), Олександр показав 7-й результат (турнірний перформанс — 2719 очка) серед шахістів, які виступали на резервній шахівниці[34][35].

У жовтні 2016 року з результатом 6½ з 11 очок (+2-0=9) посів 2-ге місце у суперфіналі чемпіонату Росії, що проходив у Новосибірську[36].

У грудні 2016 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у м. Доха (Катар), Олександр посів:
 — 2-ге місце на турнірі зі швидких шахів, набравши 11 з 15 очок (+9-2=4)[37][38],
 — 5-те місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 14½ з 21 очка (+11-3=7)[39][40].

2017

[ред. | ред. код]

У лютому 2017 року, набравши 5½ з 9 очок (+2-0=7), Грищук став переможцем на першого етапу серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив в м. Шарджа[41][42].

У травні 2017 року з результатом 5 з 9 очок (+1-0=8) розділив 3-9 місця на другому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Москві[43].

У липні 2017 року розділив разом з Яном Непомнящим 2-3 місця на третьому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Женеві. Його результат 5½ очок з 9 можливих (+2-0=7)[44][45]. У загальному заліку серії Гран-прі ФІДЕ 2017 року Грищук, набравши 336,4 очок посів 2-ге місце та кваліфікувався у Турнір претендентів 2018 року[46].

2018

[ред. | ред. код]

У березні 2018 року з результатом 6½ очок з 14 можливих (+2-3=9) Грищук посів 6-те місце на «Турнірі претендентів», що проходив у Берліні[47].

У серпні 2018 року розділив 5-7 місця на турнірі «The 2018 Sinquefield Cup», що проходив у Сент-Луїсі. Результат Грищука — 4½ з 9 очок (+1-1=7)[48].

У жовтні 2018 року, набравши 6½ з 9 очок (+4-0=5), Олександр розділив 3-9 місця на турнірі, що проходив на острові Мен[49].

2019

[ред. | ред. код]

У березні 2019 року Грищук у складі збірної Росії став переможцем командного чемпіонату світу, що проходив в Астані[50]. Крім того, набравши 68,8 % можливих очок, росіянин посів 2-ге місце серед шахістів, які виступали на третій шахівниці[51].

У квітні 2019 року з результатом 4½ з 9 можливих очок (+2-2=5), Грищук розділив 4-6 місця на турнірі 22-ї категорії «Меморіал Вугара Гашимова»[52].

У травні 2019 року дійшов до фіналу 1-го етапу «Гран-прі ФІДЕ», де програв Яну Непомнящому[53].

У червні 2019 року разом з Мамед'яровим розділив останні 9-10 місця на турнірі XXII категорії Altibox Norway Chess 2019, що проходив у Ставангері[54].

У липні 2019 року поступився Ваш'є-Лаграву у півфіналі 2-го етапу «Гран-прі ФІДЕ», що проходив у Ризі.

У вересні 2019 році Олександр дійшов до 1/4 фіналу на кубку світу з шахів, що проходив у Ханти-Мансійську[55].

У листопаді 2019 року став переможцем 3-го етапу «Гран-прі ФІДЕ», що проходив у Гамбурзі. У фіналі на тайбрейку Грищук переміг поляка Дуду[56]. За підсумками серії Гран-прі ФІДЕ Грищук посів 1 місце та кваліфікувався на «Турнір претендентів 2020» (Єкатеринбург)[57]

Наприкінці грудня 2019 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Москві, Олександр Грищук посів:
 — 21-ше місце у турнірі зі швидких шахів, набравши 9½ з 15 очок (+7-3=5)[58],
 — 4-те місце у турнірі з блискавичних шахів, набравши 14 очок з 21 можливого (+10-3=8)[59].

Переможець турнірів

[ред. | ред. код]

Інші досягнення

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Олександр Грищук був одружений з олімпійською чемпіонкою в складі збірної України Наталією Жуковою. Нині перебуває у шлюбі з дворазовою олімпійською чемпіонкою у складах збірних України та Росії Катериною Лагно.

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[62]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ London Rd11: Topalov, Gelfand, Mamedyarov tie for first. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 5 вересня 2013.
  2. ↑ Candidates R14 — leaders lose, Carlsen qualifies
  3. ↑ Grand Prix. Салоники, 11-й тур. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2013.
  4. ↑ Thessaloniki Final: Caruana stops Kamsky, Dominguez wins the tournament
  5. ↑ Beijing GP: Mamedyarov wins, 2847 performance
  6. ↑ Grand Prix. Пекин, 11-й тур. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
  7. ↑ World Cup 3.3: Grischuk and Giri out
  8. ↑ Кубок АШП, полуфиналы и финал. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 вересня 2013.
  9. ↑ Paris Final: Disappointing Finish
  10. ↑ Grand Prix. Париж, 11-й тур. Каруана и Гельфанд делят первое место. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
  11. ↑ Results and standings — Open. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 5 грудня 2013.
  12. ↑ Norway Final: Karjakin repeat winner. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  13. ↑ Gelfand and Caruana share first in Baku. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
  14. ↑ FIDE Grand Prix. Баку. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
  15. ↑ Tashir Final: Quick draw clinches. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  16. ↑ Мемориал Петросяна, 7-й тур. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  17. ↑ Мемориал Таля. Сочи, Россия. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  18. ↑ Accord World Mind Games 2014 Rapid Games (Men). Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 25 грудня 2014.
  19. ↑ SportAccord World Mind Games 2014 Blitz Games (Men). Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 25 грудня 2014.
  20. ↑ SportAccord World Mind Games 2014 Basque Games (Men). Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 25 грудня 2014.
  21. ↑ Tbilisi Rd11: Peaceful end. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  22. ↑ Khanty Final Round: No Miracle. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  23. ↑ Американцы идут на танцы [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  24. ↑ Norway Rd9: Topalov wins event, Carlsen loses [Архівовано 26 червня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  25. ↑ Sinquefield 09: Aronian wins tournament [Архівовано 4 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  26. ↑ Baku 3.2: Plenty of results. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015.
  27. ↑ FIDE World Rapid Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2015.
  28. ↑ World Rapid 2015: Magnus Carlsen retains his title. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  29. ↑ FIDE World Blitz Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2015.
  30. ↑ World Blitz 2015: Grischuk wins third title. Архів оригіналу за 9 листопада 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  31. ↑ Etcc 2015 — Open section [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  32. ↑ London Rd9: After three-way playoff Carlsen is champion[недоступне посилання з квітня 2019](англ.)
  33. ↑ До и после полуночи [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  34. ↑ 42nd Olympiad Baku 2016 Open. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  35. ↑ 2016 Baku Rd11: US wins historic gold! China wins Women's [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  36. ↑ Riazantsev and Kosteniuk are 2016 Russian champions. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  37. ↑ FIDE Open World Rapid Championship 2016. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  38. ↑ Vassily Ivanchuk is new World Champion in Rapid Chess. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  39. ↑ FIDE Open World Blitz Championship 2016. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  40. ↑ Sergey Karjakin is World Blitz Champion 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 1 січня 2017.
  41. ↑ Grischuk wins Sharjah FIDE Grand Prix. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
  42. ↑ FIDE Grand Prix Series. Sharjah 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
  43. ↑ FIDE Grand Prix Series. Moscow 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
  44. ↑ Teimour Radjabov wins FIDE Grand Prix in Geneva. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  45. ↑ FIDE Grand Prix Series 2017. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  46. ↑ FIDE Grand Prix Series. Palma 2017. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  47. ↑ Candidates: First American challenger since Fischer [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  48. ↑ The Sinquefield Cup — Final results / standings [Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  49. ↑ Isle of Man: Wojtaszek takes down Naiditsch in Armageddon. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  50. ↑ World Team Ch: England take silver, China take bronze. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
  51. ↑ The best player per board: according percent. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
  52. ↑ Shamkir, Round 9: Magnus makes it five. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2019.
  53. ↑ Nepomniachtchi wins Moscow Grand Prix. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  54. ↑ Magnus Carlsen wins Norway Chess with a round to spare. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  55. ↑ Have engines led us to lose respect for elite GMs?. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  56. ↑ Alexander Grischuk wins the third leg of the Grand Prix in Hamburg. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  57. ↑ Ian Nepomniachtchi wins Jerusalem Grand Prix, qualifies to Candidates. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  58. ↑ Підсумкова таблиця FIDE Salman World Rapid Championship 2019 Open. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 січня 2020.
  59. ↑ Підсумкова таблиця King Salman World Blitz Championship 2019 Open
  60. ↑ Московский гроссмейстер Александр Грищук стал победителем «Гран-при» Российской шахматной федерации по быстрым шахматам. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 грудня 2011.
  61. ↑ Кубок АШП. Рига, Латвия. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2013.
  62. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

[ред. | ред. код]


Шахіст Це незавершена стаття про шахіста або шахістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грищук_Олександр_Ігорович&oldid=40429223