Гійом із Шампо
| Гійом із Шампо | |
|---|---|
| фр. Guillaume de Champeaux | |
| Основні відомості | |
| Народження | 1068 Шампо |
| Країна: | Французьке королівство |
| Конфесія: | католицтво |
| Смерть: | 1121 |
| Шалон-ан-Шампань | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | клірик |
| Основні інтереси: | теологія |
| Традиція/школа: | схоластика, реалізм |
| Титул: | монах, єпископ |
| Попередники: | Канонік Росцелін, Ансельм Ланський і Manegold of Lautenbachd |
| Послідовники: | П'єр Абеляр і Петро Ломбардський |
Гільйом із Шампо [1][2] (або Гільйом де Шампо; іноді вживається написання Гійом [3] замість Гільйом згідно з сучасною французькою вимовою, фр. Guillaume de Champeaux; близько 1068–1121) — середньовічний французький філософ-містик, представник крайнього реалізму, богослов, єпископ Шалонський з 1113, друг Бернара Клервоського.
Вступив у суперечку з Абеляром, який дав вельми невтішну характеристику його вчення у своєму творі « Історія моїх поневірянь » і розгромив Гійома де Шампо на диспуті. Твори Гійома де Шампо не збереглися. Судити про його погляди можна лише з робіт Абеляра. Відійшовши від наукової боротьби, Гійом де Шампо заснував богословську школу при монастирі святого Віктора в Парижі (канонікат св. Віктора). Канонікат став важливим філософським та навчальним центром, центром містичної теології, вирізнявся суворою дисципліною, яка нагадувала монастирську. Розквіт Сен-Вікторський школи пов'язаний з двома релігійними мислителями-містиками — Гуго Сен-Вікторським та Рішаром Сен-Вікторським.
- ↑ Гильйом із Шампо [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Великий енциклопедичний словник (рос.)
- ↑ Сен-Вікторіанська школа[недоступне посилання з липня 2019] // Велика радянська енциклопедія (рос.)
- ↑ Схоластика [Архівовано 2 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Новітній філософський словник. — 3-є вид., виправл. — Мн.: Книжный Дом. 2003. — 1280 с. — (Мир энциклопедий). (рос.)
- Виндельбанд В., История древней философии. — СПб., 1893.(рос.)
- Трахтенберг О. В., Очерки по истории западноевропейской философии. — М., 1957.(рос.)
- Абеляр, П., История моих бедствий / Пер с лат. В. А. Соколова. — М., 1959.(рос.)
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Наука | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Catholic (1907—13) · Catholic Encyclopedia · Dizionario di Filosofia Treccani · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNE: XX1227539 · BNF: 122139455 · FAST: 1638169 · Freebase: /m/02hl3f · GND: 100944442 · ICCU: SBTV009926 · ISNI: 0000000000576377 · J9U: 987012492527305171 · LCCN: no2006028094 · LIH: LNB:BiMB;=BQ · NCF: ncf10715318 · NKC: av2014848519 · NTA: 239440196 · PUSC: 34775 · RERO: 02-A017992091 · RVK: BN 2352 · SDBM: 3732 · SUDOC: 066912687 · VcBA: 495/58624 · VIAF: 71440072 |