Дальський Володимир Михайлович

Володимир Михайлович Дальський
Ім'я при народженніВолодимир Михайлович Нестеренко
Народився22 квітня (5 травня) 1912(1912-05-05)
Нікополь
Помер15 травня 1998(1998-05-15) (86 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльністькіноактор, актор театру
Alma materКиївський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1931)
ЗакладХарківський театр для дітей та юнацтва, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, Театр Київського військового округу і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України і Національна спілка театральних діячів України
IMDbnm0198222
Нагороди та премії
Народний артист СРСР Народний артист УРСРНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1971

Володимир Михайлович Дальський (справжнє прізвище — Нестеренко; 22 квітня (5 травня) 1912(19120505), Нікополь, Російська імперія — 15 травня 1998, Київ, Україна) — український радянський актор театру і кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 квітня (5 травня) 1912 року в місті Нікополі (нині Дніпропетровської області, Україна). В 1930–1932 роках навчався у Київському музично-драматичному інституті імені М. Лисенка.

Працював:

Знімався в кіно з 1958 року. Був членом Спілок кінематографістів і театральних діячів України.

Могила Володимира Дальського

Жив у Києві, де і помер 15 травня 1998 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Меморіальна дошка на честь Володимира Михайловича Дальського на вул. Хрещатик, 25 у Києві

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

Театральні ролі:

Грав у фільмах:

  1. «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957, Бутильченко),
  2. «НП. Надзвичайна подія» (1958, Фан),
  3. «Іванна» (1959, Дітц),
  4. «Веселка» (1959, Кряж),
  5. «Кров людська — не водиця» (1960, Бараболя),
  6. «Летючий корабель» (1960, Ох),
  7. «Артист із Коханівки» (1961),
  8. «Дмитро Горицвіт» (1961),
  9. «Закон Антарктиди» (епіз.),
  10. «З днем народження» (1962, начальник цеху),
  11. «Ми, двоє чоловіків» (епіз.),
  12. «Рибки захотілось» (1963, епіз.),
  13. «У мертвій петлі» (1963, Фріко),
  14. «Люди не все знають» (1964),
  15. «Гадюка» (1965),
  16. «Загибель ескадри» (епіз.),
  17. «Ескадра повертає на Захід» (1965, Хомяков),
  18. «На самоті з ніччю» (1966, епіз.),
  19. «Тиха Одеса» (1967, Нечипоренко),
  20. «Севастополь» (1970) та ін.

Автор книги спогадів «Театральними шляхами.» Київ, 1981.

Джерела та література

[ред. | ред. код]