Денілсон Кустодіо Мачадо

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денілсон.
Ф
Денілсон
Особисті дані
Повне ім'я Денілсон Кустодіо Мачадо
Народження 28 березня 1943(1943-03-28)
  Кампус-дус-Гойтаказіс, Бразилія
Смерть 1 жовтня 2024(2024-10-01)[1] (81 рік)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Прізвисько Denílson
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961–1963 Бразилія «Мадурейра»  ? (?)
1964–1973 Бразилія «Флуміненсе» 44[2] (1)
1973–1974 Бразилія «Ріо-Негро» 44 (0)
1975 Бразилія «Віторія» (Салвадор) 14 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1966–1968 Бразилія Бразилія 9 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Денілсон Кустодіо Мачадо (порт. Denílson Custódio Machado; 28 березня 1943, Кампус-дус-Гойтаказіс — 1 жовтня 2024) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за клуб «Флуміненсе», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1961 року виступами за команду «Мадурейра»[3], в якій провів три сезони, після чого 1964 року приєднався до «Флуміненсе» і того ж року виграв з командою Лігу Каріока. В подальшому Денілсон ще тричі з командою вигравав чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро з «Флуміненсе» — у 1969, 1971 та 1973 роках, а також здобув три Кубки Гуанабари (1966, 1969 та 1971) та один Кубок Роберто Гомеса Педроси (1970)[4]. Загалом за команду з Ріо-де-Жанейро за десять сезонів він провів 435 ігор за «Флуміненсе» (199 перемог, 11 нічиїх та 125 поразок), забивши сімнадцять голів[5].

Протягом 1973—1974 років захищав кольори клубу «Ріо-Негро», а завершив ігрову кар'єру у команді «Віторія» (Салвадор), за яку виступав протягом 1975 року.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

14 травня 1966 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Бразилії у матчі проти національної збірної Уельсу. А вже влітку у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у двох матчах проти Болгарії (2:0) та Португалії (1:3)[6], а його команда сенсаційно не вийшла з групи.

Востаннє Денілсон зіграв за національну збірну 17 липня 1968 року в матчі проти збірної Перу в Лімі, вийшовши на заміну замість Жерсона. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 9 матчів, забивши 1 гол.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Флуміненсе»: 1964, 1969, 1971, 1973
«Флуміненсе»: 1966, 1969, 1971
«Флуміненсе»: 1970

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Morre Denílson, o "rei Zulu", campeão brasileiro pelo Fluminense em 1970
  2. ↑ 433 (15), якщо включити матчі, зіграні в турнірах до створення національного чемпіонату Бразилії
  3. ↑ «Não tente passar. Ninguém passa por Denílson», Teixeira Heizer, Placar número 31, 16/10/1970, Editora Abril, págs. 23-26
  4. ↑ Análise da revista Placar nº 39, de 11 de dezembro de 1970, sobre o time do Fluminense após o fim da Primeira Fase da Taça de Prata de 1970, página 33. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
  5. ↑ Estatísticas Fluminense - Principal. www.fluzao.xyz. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
  6. ↑ Seleção Brasileira 1964-1966. www.rsssfbrasil.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 19 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Денілсон_Кустодіо_Мачадо&oldid=43612779