Дерихвіст лучний
| Дерихвіст лучний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Glareola pratincola Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
 Ареал G. pratincola гніздування осіле проживання зимування випадкова поява | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дерихві́ст лучни́й[1] (Glareola pratincola) — птах ряду Сивкоподібні (Charadriiformes), один з видів політипного роду; один з 2-х видів у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах.
Невеликий (розміром з дрозда) кулик. Довжина тіла — 24—27 см, маса тіла — 87—105 г. У дорослого птаха у шлюбному вбранні верх голови, покривні пера вух, шия, воло, спина і верх крил сірувато-бурі; під оком вузьке біле на півкільце; горло і передня частина щік кремові, окреслені чорною смугою; груди, черево, надхвістя і підхвістя білі; покривні пера споду крил каштанові; махові пера чорно-бурі, другорядні — з білою верхівкою; хвіст вилоподібний, стернові пера чорно-бурі; біля основи − білі; дзьоб короткий, чорний, біля основи червоний; ноги темно-бурі. У позашлюбному вбранні пера спини та крил з вузькою невиразною світлою облямівкою; чорна смуга довкола щік і горла майже непомітна; дзьоб цілком чорний. У молодого птаха забарвлення верху строкате, пера спини та крил з темними плямами та світлою облямівкою; на перах вола світла облямівка; решта тулуба біла; дзьоб чорний; чорної смуги на горлі й щоках немає.
Від степового дерихвоста відрізняється каштановим сподом крил і білою смужкою, яка проходить по краю другорядних махових пер.
Видає різкий скрипучий крик — «кіррйя- кіррйя».
Гніздовий ареал охоплює теплі регіони Європи, Південно-Західної Азії та Африки. В Україні поширений в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю до східних кордонів країни. Зимує у тропічній Африці та зрідка — в межах гніздового ареалу.
Європейська популяція нараховує 10—18 тис. пар[2]. В Україні у 1980-х рр. нараховувалось 700—750 пар, у 1994 р. — 550—600 пар, в кінці XX ст. — близько 400 пар. Основні поселення нині розташовані в Тузлівських лиманах[3], Присивашші (Херсонська область та Криму), менш значні — на півдні Запорізької та Донецької областей та на заході Керченського півострова. Причинами зміни чисельності є: меліорація земель, випасання худоби та рекреаційне освоєння територій, несприятливі погодні умови.
Перелітний птах. У місцях гніздування з'являється у квітні-травні. Тримається на низовинних узбережжях морських заток, лиманів, озер, водосховищ з розрідженою невисокою рослинністю; зрідка — периферійних ділянках полів, луків. Оселяється колоніями. Кладки з 1—5, частіше 3 яєць, самка відкладає в ямки на землі. Перші кладки з'являються на початку червня. Насиджують обидва партнери, протягом 17-19 діб. Молодь починає літати у віці 27—30 діб. Після закінчення розмноження птахи збираються у зграї чисельністю від декількох десятків до 100 ос. і кочують. Відлітає у вересні. Живиться безхребетними: переважно комахами (Orthoptera, Coleoptera, Diptera, Isoptera), а також павуками та молюсками.
Включено до Червоної книги України (1994, 2009), статус — рідкісний; Боннської (Додаток II) та Бернської (Додаток II) конвенцій, угоди AEWA. Місця, потенційно придатні для гніздування виду, охороняються в Дунайському та Чорноморському біосферних заповідниках, Азово-Сиваському НПП, РЛП «Меотида». Більшість птахів гніздиться поза охоронними територіями.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ * BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)
- ↑ Міграція птахів триває: на Тузлівські лимани Одещини прилетіли морські пісочники та дерихвости. 02.05.2021, 14:31. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- 8973 Пратінкола — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
- Кінда В.В. Дерихвіст лучний // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 457.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б. — К. : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
- BirdLife International (2010) Species factsheet: Glareola pratincola. Downloaded from http://www.birdlife.org on 11/01/2011.(англ.)
- Дерихвіст лучний в Червоній книзі України [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Collard pratincole species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 18 липня 2015 у Wayback Machine.].
