Деркач Борис Андрійович

|матір=

Деркач Борис Андрійович
Народився	7 жовтня 1929(1929-10-07) або 1929[1] Нехайки, Драбівський район, Прилуцька округа, Українська СРР, СРСР
Помер	2007[1]
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	літературний критик
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету[d]
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Нагороди

Бори́с Андрі́йович Дерка́ч (7 жовтня 1929(1929-10-07) або 1929, Нехайки, Драбівський район, Прилуцька округа, Українська СРР, СРСР — 2007) — український літературознавець і критик, лауреат Шевченківської премії.

Народився 7 жовтня 1929(19291007) року в селі Нехайки, тепер Драбівського району Черкаської області. У 1931 родина переїхала до Києва.

1941 року разом з матір'ю був евакуйований до м. Чимкент Південно-Казахстанської області, після звільнення України в 1944 повернувся до Києва, де продовжив навчання в середній школі, а 10-й клас закінчив у селі Нехайки Драбівського району Черкаської обл.

• У 1952 закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «філолог російської мови та літератури».
• Після закінчення аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР 1956 року захистив кандидатську дисертацію «Драматургія І. А. Крилова».
• Доктор філологічних наук з 1975.

• З 1955 працює в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Працював молодшим, а з 1960 — старшим науковим співробітником Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка,
• з 1964 — ученим секретарем цього ж інституту.
• У другій половині 1973 Б. А. Деркач очолив відділ української дожовтневої літератури й керував ним до 1981 р.
• З 1973 по 1978 був членом редколегії журналу «Радянське літературознавство»,
• з 1978 — член редакційної ради видавництва «Дніпро», заступник голови редколегії видання «Літературна класика» в 70-ти томах.
• З березня 1994 — у відділі шевченкознавства (тоді — група ШЕ). Провадив (спільно з І.Бажиновим) тему зв'язків творчості Шевченка з українською та російською літературами.

Досліджував історію української і російської дожовтневої літератур, українсько-російські літературні взаємозв'язки.

Автор монографій:

• «С. Васильченко» (1957),
• «Українська перекладна повість XVII—XVIII ст.» (1961),
• «Крилов» (1969),
• «Є. Гребінка» (1973),
• «І. А. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі» (1974),
• «Л. І. Глібов» (1982),
• «П. П. Білецький-Носенко» (1988).

Один з авторів:

• «Історії української літератури» в 2-х томах (т. І, 1987),
• «Історії українсько-російських літературних зв'язків» у 2-х томах (т. І, 1987).

Один з упорядників літературної спадщини Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Білецького-Носенка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, І. Франка, О. Васильченка.

Упорядник антологій:

• «Українська дожовтнева байка» (1966),
• «Поети-романтики 20— 40-х pp. XIX ст.» (1968),
• «Українська байка» (1983, разом з В. Косяченком).

Був одним із редакторів, заступником голови редколегії Зібрання творів Івана Франка у 50-ти томах, розробляв наукові принципи цього зібрання, рецензуванням і науковим редагуванням томів. Був відповідальним редактором томів 11, 42 і 44. Разом з М. Д. Бернштейном і Ф. П. Погребенником розробляв картотеку імен, які зустрічаються у виданні.

• Шевченківська премія 1988 разом з І. О. Дзеверіним, М. Д. Бернштейном, Н. О. Вишневською, О. Є. Засенком, О. В. Мишаничем, Ф. П. Погребенником, М. Т. Яценком за наукову редакцію, підготовку текстів та упорядкування Зібрання творів І. Я. Франка у 50-ти томах.
• Почесна грамота Президії Національної академії наук України.

• Деркач Борис Андрійович. Леонід Глібов. Життя і творчість. — Київ : «Дніпро», 1982. — 256 с. — 40 000 прим.

• Деркач Борис Андрійович | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Некролог / Слово і Час, № 12, 2007, сторінка 87

1. ↑ ^{а б} Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570