Джованні Бенедетто Кастільйоне
Джованні Бенедетто Кастільйоне (італ. Castiglione Giovanni Benedetto; хрестини 23 березня 1609, Генуя — 1664, Мантуя) — італійський художник, представник генуезької школи живопису доби бароко. Відомий гравер, віднайшов нову техніку-монотипію.
Народився в Генуї. Це італійське місто підтримувало тісні торговельні і мистецькі зв'язки з католицькою Фландрією. А деякі майстри Фландрії роками працювали у Генуї, серед них Рубенс, Ван Дейк та інші.
Тривалий час рік народження майстра був невідомий і його визначали як період між 1600—1610 роками. В архіві було знайдене свідчення, що майбутнього художника хрестили 23 березня 1609 року.[9]
Вчителями Кастільйоне називають Паджі і Джованні Андреа де Феррарі.[10] Але справжній і могутній вплив на художню манеру Кастільйоне мали твори майстрів Фландрії з їхнім любовним відображенням натюрмортів і тварин.[10] Кастільйоне вдало продовжив тему-традицію пасторалі (античні свята і веселощі на тлі штучно доброзичливої природи), що йшла ще від венеційця Бассано. В 18 столітті цю тему в живопису і офорті продовжать французькі митці, особливо Жан-Оноре Фрагонар.[11]
Мандрував по Італії. Практично десять років працював у Римі (з 1634 до 1645) разом із братом Сальваторе та його сином Франсіско Бенедиктом, що працювали помічниками в його майстерні. Мешкав в приході римської церкви Сант Андреа делле Фратте. 1634 року був обраний членом римської академії Сан Лука. Він покинув Рим і знову повернувся туди 1647 року, де працював до 1651 року, коли отримав запрошення на працю в місто Мантую при герцогському дворі Карла І.
Працював головним чином у Генуї і Мантуї. Помер 1665 року в Мантуї.[10]
Художник довго займався графікою. Він виконав близько сімдесяти офортів.[12] Серед них є теми, які він розробляв в живопису (композиція на тему Діогена, що шукав чесну людину днями з ліхтарем і ніде не знаходив), пасторальні сцени, релігійні композиції (аркуш «Христос воскрешає померлого Лазаря»). В офортах дуже докладно і прискіпливо відтворював різні речі, їхню фактуру, приділяючи багато зусиль відтворенню світлотіні. За старанність в офортах його прозвали другим Рембрандтом. Але порівняння офортів Кастільйоне з офортами Рембрандта доводить, що Кастільйоне не зміг досягти філософської глибини задумів великого голландця. Також порівняння офорта Кастільйоне «Меланхолія» з гравюрою німця Дюрера на цю ж тему теж не на користь італійського майстра. Могутній, творчий дух «Меланхолії» Дюрера (алегорія Творчого натхнення) перебільшує суто декоративні якості офорту Кастільйоне. Це ще одна пастораль майстра без забарвлення меланхолійним настроєм.
- Дж. Б. Кастільйоне. «Філософ Діоген шукає чесну людину», Прадо, Мадрид
- «Введення тварин на ковчег Ноя»
- «Вакханалія із сатиром та німфами», Сен-Кантен, Франція.
- «Яків переганяє стада Лавана», 1632, приватн. збірка
- «Вакханалія на тлі римських споруд»
- «І я мешкав в Аркадії» (або «Аркадські пастухи біля поховання»), 1655
- «Вакханалія із сатиром та німфами»
- «Введення тварин на ковчег Ноя», Сен-Кантен, Франція.
- «Філософ Діоген шукає справжню людину», Прадо, Мадрид
- «Зустріч Ісаака і Ревекки», 1640, Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Жертвоприношення Ноя», до 1655, Художній музей (Лос-Анжелес)
- «Цирцея», до 1650, Уффіці, Флоренція.
- «Поклоніння пастухів», 1659 рік, Руан, Франція.
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/647338
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/castiglione-giovanni-benedetto-1
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/1105/giovanni-benedetto-castiglione/objects
- ↑ https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k62435436/f25.item
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/18764
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0614_III
- ↑ Zur Problematik der Rembrandt-Rezeption im Werk des Genuesen Giovanni Benedetto Castiglione, (Genua 1609—1664 Mantua), 2004
- ↑ а б в Западноевропейская живопись, 1976, с. 100.
- ↑ «Сто офортов 16-19 вв. из собрания Гос. Эрмитажа», каталог выставки, Л, «Сов. Художник»,1964
- ↑ «Сто офортов 16-19 вв.из собрания Гос. Эрмитажа», каталог выставки, Л,"Сов. Художник",1964
- Всеобщая история искусств. — т. 4. — Москва: Искусство, 1963. (рос.)
- Каталог-1: Италия, Испания, Франция, Швейцария // Государственный Эрмитаж. Западноевропейская живопись: каталог. — 2-е изд. — Ленинград : Аврора, 1976. — 341 с. (рос.)
- «Сто офортов 16-19 вв. из собрания Гос. Эрмитажа»: каталог выставки. — Ленинград: Советский художник, 1964. (рос.)
- BelliniP.L'opera incisa di Giovanni Benedetto Castiglione.Milano. Ripartizione cultura e spettacolo, 1982. (італ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Бенедетто Кастільйоне
|