Джіо Понті

Джіо Понті
італ. Gio Ponti
Народження18 листопада 1891(1891-11-18)[1][2][…]
Смерть16 вересня 1979(1979-09-16)[1][2][…] (87 років)
ПохованняМонументальне кладовище
Країна
(підданство)
 Королівство Італія
 Італія[7][5]
НавчанняМіланський технічний університет
Діяльністьархітектор, дизайнер, викладач університету, сценограф, художник, industrial designer, письменник
Праця в містахМілан і Сан-Паулу
Архітектурний стильраціоналізм і Rationalism of Lake Comod
Найважливіші спорудиTorre Brancad і Башта Піреллі
ЗакладМіланський технічний університет і Faculty of Architecture and Urbanism of the University of São Paulod[8]
УчніGian Carlo Malchiodid
Нагороди
орден Вази
Сайтgioponti.org/it/
CMNS: Джіо Понті у Вікісховищі

Джіо (Джованні) Понті (*18 вересня 1891, Мілан — †1979)— італійський архітектор і дизайнер. У 1921 закінчив Міланський політехнічний інститут в якому пізніше викладав у 1936—1972 роках. Засновник і директор до 1972 художнього журналу «Домус». Основна ідея Понті — існування «супермистецтва», яке об'єднує всі види діяльності людини в тому числі і пластичні мистецтва у створенні штучного оточуючого середовища. Як архітектор Понті з середини 20-х років був під впливом неокласицизму, а в 40—50-х роках — функціоналізму. Понті відомий також як живописець-монументаліст, графік, кераміст, художник театру і кіно.

У 1956 році Джіо Понті разом із Гуальтьєро Гальманіні, Джордано Форті та П'єро Порталуппі взяли участь в розширенні Політехнічного університету Мілана. Це розширення включало будівництво нової Факультету архітектури та дизайну, проект, який став важливим кроком у розвитку архітектурної освіти в Мілані[9][10].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Gio Ponti
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. Понти Джо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в The Other Interface
  6. Frattarolo R. Dizionario degli scrittori italiani contemporanei pseudonimi: 1900-1975: con un repertorio delle bibliografie nazionali di opere anonime e pseudonimeRavenna: Angelo Longo Editore, 1975. — P. 41.
  7. Museum of Modern Art online collection
  8. Luciene Ribeiro dos Santos Os professores de projeto da FAU-USP (1948-2018): esboços para a construção de um centro de memória — 2018. — С. 96. — 478 с. — doi:10.11606/D.16.2018.TDE-18092018-163855
  9. Марія Манuela Леоні; Фульвіо Ірацце (2015). Факультет архітектури Політехнічного університету Мілана. lombardiabeniculturali.it (укр.).
  10. Роберто Арсуфі (18 січня 2022). Мілан - Città Studi – Будівля 11 Факультету архітектури: реставрація. blog.urbanfile.org (укр.).