Дитяча залізниця імені Кірова

Дитяча залізниця імені Кірова
«Мала Південно-Донецька залізниця імені С.М. Кірова»
Донецьк, Україна
48°1′41″ пн. ш. 37°48′40″ сх. д. / 48.02806° пн. ш. 37.81111° сх. д. / 48.02806; 37.81111
Станція «Щасливе дитинство» Південно-Донецької дитячої залізниці імені Кірова. Фото з поштівки кінця 1930-х років з архива Донецької ДЗ
Відкрито:24 лист. 1936
Закрито:1941
Протяжність: ~1 км (кільцева)
Станції та зупинки:2
Споруди:Криті павільйони на станціях
На сайті «ДЖД СРСР»(рос.)

Дитяча залізниця імені Кірова (Мала Південно-Донецька залізниця) — нині неіснуюча дитяча залізниця. Діяла в Донецьку, в Центральному парку культури і відпочинку імені О. С. Щербакова.

Історія залізниці

[ред. | ред. код]

Дитяча залізниця відкрита 24 листопада 1936 року. Отримала назву на честь Сергія Мироновича Кірова, радянського державного і політичного діяча.

На цій дитячій залізниці була тільки одна кільцева лінія. Протяжність дороги становила близько одного кілометра. Поїзди працювали на електриці і складалися з двох зчеплених разом трамвайних вагонів[1]. Дорога проходила по всій території парку і закінчувалася біля Палацу піонерів[2], який на той час розташовувався в будівлі за адресою Артема, 60.

На дитячій залізниці імені Кірова діяли станції «Орлятко» (потім на її місці побудований літній кінотеатр «Зелений»; зараз аквапарк AquaSferra), «Щасливе дитинство». «Орлятко» була головною станцією, поблизу неї розміщувався обгінний шлях.

На початку 1940-х років планувалася реконструкція дороги. Для дороги виділений паровоз, на Дніпропетровському вагоноремонтному заводі замовлено п'ять вагонів, розрахованих на 24 місця. Розпочато будівництво нового шляху на селище «Смолянка». Планувалося на цьому новому шляху продовжувати використовувати електротягу.

Дорогу закрили у зв'язку з початком німецько-радянської війни. Після війни дитяча залізниця імені Кірова не відновлювалася. 1972 року в Парку культури і відпочинку імені Ленінського комсомолу створена нова Мала Донецька залізниця імені В. В. Приклонського.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Донецьки мали залізниці на сайті "Дитячі залізниці" Дмита Сутягіна [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Джерело:«Сталино меняет лицо [Архівовано 16 квітня 2010 у Wayback Machine.]» — Евгений Ясенов, — «Газета по-донецьки» № 34 (39) 21-27 серпня 2008 року, стор. 38(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Історія дитячої залізниці Донецька. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.(рос.)
  • Донецьк. Дитяча залізниця [Архівовано 29 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)