Дманісі

місто, археологічна пам'ятка
Портал:Грузія
Дманісі
груз. დმანისი
Колишня назва Башкічет
Старий Дманісі
Старий Дманісі
Старий Дманісі
Основні дані
41° пн. ш. 44° сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Квемо Картлі
Муніципалітет муніципалітет Дманісі
Адміністративний центр муніципалітет Дманісі

Статус з 1981 року

Висота над р.м. 1171 м
Населення 3012 осіб (2023)[1]
Часовий пояс UTC+4
Телефонний код +995-360[2]
Поштовий індекс 1700[3] (Пошта Грузії)
Місцева влада
Вебсторінка dmanisi.gov.ge
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 614892
OpenStreetMap 2014299 ·R (муніципалітет Дманісі)
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Дманісі. Карта розташування: Грузія
Дманісі
Дманісі
Дманісі (Грузія)
Мапа

CMNS: Дманісі у Вікісховищі

Дманісі (груз. დმანისი) — місто1981 року) в мхаре Квемо Картлі, Грузія. Лежить на річці Машавера (притока Кури) за 30 км на північний захід від залізничної станції Казреті.

Клімат

[ред. | ред. код]

У Дманісі помірно вологий клімат. Зима помірно холодна. Середня температура в січні -2,7 °C. З середини грудня до кінця березня лежить сніг. Літо помірно тепле. Середня температура в липні 18,2 °C. Кількість річних опадів — 698 мм. Середня відносна вологість повітря в рік — 73%.

Історія

[ред. | ред. код]

Сучасний Дманісі з'явився як село Башкічет (стара назва — Башкечід — у перекладі з азербайджанською означає «головний (гірський) перевал») приблизно за 15 км від покинутого грузинського міста Дманісі. З 1892 по 1896 тут перебував на засланні толстовець Дмитро Хілков. У радянський час став одним з райцентрів Квемо Картлі.

За всесоюзним переписом населення 1989 року в Дманісі проживало 8650 людей[4].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Поблизу Дманісі, за 10 км на схід, лежать руїни великого середньовічного міста-фортеці Дманісі. Площа городища — до 25 га. Розкопки городища проводилися з 1936 року. Місто в VII–XII ст. було центром арабсько-мусульманської локальної держави Думануського емірату. Місто було особливо значущим перевалочним пунктом на караванних шляхах — вузловим центром одного з відгалужень Великого Шовкового шляху; звідси й тюркська назва Баш-кечіт. Ім'я міста Думанус згадується в тексті одного з шедеврів світового мистецтва, у зразку усної народної творчості — огузькому народному епосі «Китаби-Деде-Коркут». У 1991 році в ході розкопок були виявлені останки вимерлого представника гомінід — Homo georgicus — останки перших європейців — Зезві і Мзіі.

На території Дманісі в період верхнього і нижнього пліоцену мешкав нині вимерлий вид страуса — Struthio dmanisensis.

Збереглася трьохцерковна базиліка VI–VII ст., відновлена на початку 18 ст. Виявлено міські стіни, ворота, численні будівлі. Знайдено скарб із 25 золотих і срібних прикрас XII–XIII століть.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
  2. http://silknet.com/?module=popup_content&language=ge&product_id=8&type_id=20&attr=city_indexes
  3. http://georgianpost.ge/?site-lang=ka&site-path=help/zipcodes/&group=3&letter=%E1%83%93
  4. Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 14 червня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мусхелишвили Л. В. Раскопки в Дманиси, у сб.: Советская археология, в. 6, М.-Л., 1940;
  • Ломтатидзе Г. А. Некоторые итоги археологических раскопок памятников феодальной Грузии, у сб.: Советская археология, в. 27, М.-Л., 1957;
  • «Современный толковый словарь» изд. «Большая советская энциклопедия», 1997 г.

Посилання

[ред. | ред. код]

Шаблон:Дманісі