Дядюра Микола Володимирович
| Дядюра Микола Володимирович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 серпня 1961 (63 роки) |
| Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР і Україна |
| Професії | диригент |
| Освіта | Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра |
| Нагороди |      |
Мико́ла Володи́мирович Дядю́ра (нар. 5 серпня 1961, Київ) — український диригент, народний артист України (2008)[1].
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (липень 2023) |
Народився у м. Києві.
1987 року закінчив Київську державну консерваторію ім. Петра Чайковського в класі професора Романа Кофмана. Того ж року одержав премію і спеціальний приз Японської асоціації диригентів на Міжнародному конкурсі диригентів у Токіо, а у 1988 — четверту премію на Міжнародному конкурсі диригентів у Будапешті.
У 1986—1988 рр. — головний диригент та художній керівник Симфонічного оркестру Омської філармонії (Росія). У 1988—1989 рр. — диригент Національної опери України імені Т. Г. Шевченко.
З 1989 р. — головний диригент Сеульського симфонічного оркестру та Оркестру Кванг Чжу (Республіка Корея).
З 1996 р. — головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України.
З 2016 — головний диригент Київського камерного оркестру.
 | Цей розділ статті ще не написано. |
- Яворський Е. Зоряний шлях Національної філармонії України. — К., 2004;
- Кізлова О. «Симфобітлз» Вадима Бродського // ПІК. — 2003. — № 47;
- Її ж. Екстрим у філармонії // День. — 2003. — 23 січ.;
- Маліченко М. У похід за славою // Веч. Київ. — 2000. — 29 січ.;
- Жиліна Л. І не було вільних місць І! Уряд, кур'єр. — 2000. — 3 черв.;
- Бутук А. Концертний сезон Національної філармонії відкрито // КіЖ. — 2002. — 2 жовт.; [Б. п.]. У творчому складі // Там само. — 2003. — 10 верес.;
- Вахрамєєва P. М. Дядюра. філармонійні музиканти у європейському просторі І! УМГ. — 2004.— Лип.—верес.;
- Григоренко О. Сезон Шумана — у Києві // Веч. Київ. — 2005. — 24 лют.;
- Бентя Ю. Філармонічні етюди // Голос України. — 2005. — 8 квіт.;
- Кучеренко Л. Микола Дядюра: «Маестро Бернстайн учив мене керувати очима…» // День. — 2005. — 29 верес.
- Заслужений діяч мистецтв України (1998)[2]
- Кавалер ордену «За заслуги» III ступеня (2003)[3]
- Народний артист України (2008)
- Лауреат Шевченківської премії (2011)[4]
- Кавалер ордену «За заслуги» II ступеня (2021)[5]
- ↑ Указ Президента України від 19.08.2008 року № 726/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 20.02.1998 року № 140/98 «Про присвоєння почесних звань України молодим митцям»
- ↑ Указ Президента України від 16.09.2003 року № 1045/2003 «Про нагородження працівників Національної філармонії України»
- ↑ Указ Президента України від 04.03.2011 року № 275/2011 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
- ↑ Указ Президента України від 28.06.2021 року № 274/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- Дядюра Микола Володимирович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 677.
- Сторінка на сайті Національної філармонії України
- Сторінка на сайті open.ua
- Шевченківський комітет [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- В. Буколик. Миколі Дядюрі