Електростатичний потенціал

Електростатичний потенціал
Розмірність	${\displaystyle {\mathsf {L}}^{2}{\mathsf {M}}{\mathsf {T}}^{-3}{\mathsf {I}}^{-1}}$
Формула	${\displaystyle -\operatorname {\mathbf {grad} } V={\boldsymbol {E}}+{\frac {\partial {\boldsymbol {A}}}{\partial t}}}$[1][2]
Позначення у формулі	${\displaystyle V}$, ${\displaystyle {\boldsymbol {E}}}$, ${\displaystyle {\boldsymbol {A}}}$ і ${\displaystyle t}$
Символ величини (LaTeX)	${\displaystyle V}$[2], ${\displaystyle \varphi }$[2] і ${\displaystyle \Phi }$
Підтримується Вікіпроєктом	Вікіпедія:Проєкт:Математика
Рекомендована одиниця вимірювання	вольт[3][2] і kilogram square metre per cubic second ampered[2]
Електростатичний потенціал у Вікісховищі

Класична електродинаміка
Електрика · Магнетизм
Електростатика Закон Кулона Теорема Гаусса Електричний дипольний момент Електричний заряд Електрична індукція Електричне поле Електростатичний потенціал Трибоелектрика
Магнітостатика Закон Біо-Савара-Лапласа Закон Ампера Магнітний момент Магнітне поле Магнітний потік
Електродинаміка Векторний потенціал Диполь Потенціал Ліенара — Віхерта Сила Лоренца Струм зміщення Вихрові струми Рівняння Максвелла Електричний струм Електрорушійна сила Електромагнітна індукція Електромагнітне випромінювання Електромагнітне поле
Електричне коло Закон Ома Правила Кірхгофа Індуктивність Радіохвилевід Резонатор Електрична ємність Електрична провідність Електричний опір Електричний імпеданс
Коваріантне формулювання Тензор електромагнітного поля Тензор енергії-імпульсу 4-потенціал 4-струм
Відомі науковці Генрі Кавендіш Майкл Фарадей Нікола Тесла Андре-Марі Ампер Густав Роберт Кірхгоф Гендрік Антон Лоренц Джеймс Клерк Максвелл Генріх Герц Альберт Абрагам Майкельсон Роберт Ендрюс Міллікен
Див. також: Портал:Фізика
п о р

Потенціал електричного поля — енергетична характеристика електричного поля; скалярна величина, що дорівнює відношенню потенціальної енергії заряду в полі до величини цього заряду.

У електростатиці електростатичний потенціал ${\displaystyle \varphi }$ визначається згідно із ${\displaystyle \mathbf {E} =-\nabla \varphi }$, де ${\displaystyle \mathbf {E} }$ — напруженість електричного поля.

Електростатичний потенціал визначений із точністю до довільної сталої. На практиці найчастіше за початок відліку слугує потенціал заряду на нескінченості, або потенціал землі.

У системі одиниць SI і на практиці вимірюється у вольтах.

Точковий заряд q створює в точці спостереження ${\displaystyle \mathbf {r} }$ електричне поле з напруженістю

${\displaystyle \mathbf {E} =\mathbf {k} {\frac {q}{r^{2}}}}$^[4]

Згідно з означенням електростатичного потенціалу

${\displaystyle \varphi =k{\frac {q}{r}}}$

де коефіцієнт, залежний від системи вимірювань — наприклад, у SI:

k = 9·10⁹ В·м/Кл, q — величина заряду, r — відстань від заряду-джерела до точки, для якої розраховується потенціал.

В середовищі потенціал зменшується в ${\displaystyle \varepsilon }$ разів, де ${\displaystyle \varepsilon }$ — діелектрична стала.

Електростатичний потенціал має властивість адитивності: потенціал системи зарядів дорівнює сумі потенціалів, створених кожним із них.

${\displaystyle \varphi =\sum _{i}{\frac {q_{i}}{|\mathbf {r} -\mathbf {r} _{i}|}}}$.

У випадку неперервного розподілу зарядів у просторі

${\displaystyle \varphi =\int {\frac {\rho (\mathbf {r} ^{\prime })}{|\mathbf {r} -\mathbf {r} ^{\prime }|}}d^{3}r^{\prime }}$.

де ρ — густина заряду.

Часто для визначення електростатичного потенціалу зручно розв'язувати диференціальне рівняння, якому він задовольняє — рівняння Пуассона

${\displaystyle \Delta \varphi =-4\pi \rho }$.

На поверхні провідника електростатичний потенціал сталий, незалежно від форми провідника. Сталість потенціалу досягається перерозподілом зарядів. В такому випадку задачею електростатики є знаходження розподілу зарядів і водночас електростатичного потенціалу в просторі між цими зарядами, де потенціал задовольняє рівнянню Лапласа

${\displaystyle \Delta \varphi =0}$.

• Векторний потенціал
• Електрична напруга
• Електромагнітний потенціал
• Електрохімічний потенціал
• Іонний потенціал
• Ньютонівський потенціал

• Кучерук І. М., Горбачук І. Т., Луцик П. П. Загальний курс фізики : навч. посібник у 3-х т. — Київ : Техніка, 2006. — Т. 2 : Електрика і магнетизм.

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.