Енріке Гвайта
Енріке Гвайта | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Енріке Лукас Гонсалес Гвайта | |||||||||||||||||||||
Народження | 15 липня 1910 | |||||||||||||||||||||
Лукас-Гонсалес, Аргентина | ||||||||||||||||||||||
Смерть | 10 травня 1959 (48 років) | |||||||||||||||||||||
Баїя-Бланка | ||||||||||||||||||||||
Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
1927–1928 | «Естудьянтес» | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||
Енріке Гвайта (італ. Enrique Guaita, нар. 15 липня 1910, Лукас-Гонсалес — пом. 10 травня 1959, Баїя-Бланка) — аргентинський та італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за збірні Аргентини та Італії.
У складі італійської збірної — чемпіон світу, а в складі збірної Аргентини — чемпіон Південної Америки.
Народився 15 липня 1910 року в місті Лукас-Гонсалес. Вихованець футбольної школи клубу «Естудьянтес». Дорослу футбольну кар'єру 17-річний нападник розпочав 1928 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, ставши одним з головних її нападників.
На молодого нападника звернули увагу скаути італійської «Роми», і 1933 року він став одним з багатьох аргентинських футболістів, які перетнули Атлантику аби грати в Серії A. Гвайта виявився серед них одним із найталановитіших, вже у своєму другому сезоні в Італії ставши найкращим бомбардиром італійської першості, забивши 28 голів у 29 матчах. Втім продовжити виступи на полях Італії Гвайті, як і його партнерам по команді, також аргентинцям, Алехандро Скопеллі та Андресу Станьяро, не судилося. Фашистська Італія саме готувалася до війни в Ефіопії і в рамках мобілізації виклики до казарм отримали й аргентинські футболісти «Роми», які на той час вже отримали італійське громадянство. Попри запевнення керівництва клубу, що до Африки гравців не відправлять, аргентинці вирішили не ризикувати й таємно виїхали до Франції, звідки повернулися на батьківщину.
В Аргентині Гвайта 1936 року став гравцем «Расинга» (Авельянеда), а протягом 1938–1939 років грав за рідний «Естудьянтес», після чого припинив виступи на професійному рівні.
Помер 10 травня 1959 року на 49-му році життя у місті Баїя-Бланка.
1933 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини, провівши в її складі 3 гри.
Того ж року, вже перебравшись до Італії, провів одну гру за другу збірну цієї країни. А на початку 1934 був викликаний до головної збірної Італії, ставши автором обох голів італійців у програному нимі матчі Кубка Центральної Європи 1933—1935 проти збірної Австрії (2:4). Пізніше того ж року був включений до складу італійської збірної для участі у домашньому чемпіонаті світу. У першій грі турніру на стадії 1/8 фіналу на поле не виходив, але згодом брав участь в усіх іграх італійців на турнірі, включаючи виграний ними фінальний матч проти збірної Чехословаччини. До того у півфінальній грі проти австрійців став автором єдиного голу зустрічі, принісши італійцям перемогу і право участі у фіналі.
Після повернення до Аргентини знову залучався до її збірної, зокрема став у її складі континентальним чемпіоном 1937 року.
Сезон | Клуб | Чемпіонат | ||
---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | ||
1931 | «Естудьянтес» | ПД | 34 | 15 |
1932 | ПД | 28 | 17 | |
1933 | ПД | 3 | 0 | |
1933-34 | «Рома» | A | 32 | 14 |
1934-35 | A | 29 | 28 | |
1936-37 | «Расинг» (Авельянеда) | ПД | 57 | 31 |
1938 | «Естудьянтес» | ПД | 23 | 8 |
1939 | ПД | 4 | 1 | |
Усього | 209 | 116 |
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
11-2-1934 | Турин | Італія | 2 – 4 | Австрія | Кубок Центральної Європи | 2 | |
25-3-1934 | Мілан | Італія | 4 – 0 | Греція | Відбір до ЧС 1934 | - | |
31-5-1934 | Флоренція | Італія | 1 – 1 | Іспанія | ЧС 1934 - чвертьфінал | - | |
1-6-1934 | Флоренція | Італія | 1 – 0 | Іспанія | ЧС 1934 - чвертьфінал | - | перегравання |
3-6-1934 | Мілан | Італія | 1 – 0 | Австрія | ЧС 1934 - півфінал | 1 | |
10-6-1934 | Рим | Італія | 2 – 1 | Чехословаччина | ЧС 1934 - Фінал | - | Перший титул |
14-11-1934 | Лондон | Англія | 3 – 2 | Італія | товариський матч | - | |
9-12-1934 | Мілан | Італія | 4 – 2 | Угорщина | товариський матч | 2 | |
17-2-1935 | Рим | Італія | 2 – 1 | Франція | товариський матч | - | |
24-3-1935 | Відень | Австрія | 0 – 2 | Італія | Кубок Центральної Європи | - | |
Усього | Матчів | 10 | Голів | 5 |
№ | Розіграш | Стадія | Дата та місце проведення | Команда 1 | Рахунок | Команда 2 | Голи та інші дії |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1935 | 1/8 | 16.06.1935, Рим | Рома | 3:1 [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] | Ференцварош | |
2 | 1935 | 1/8 | 22.06.1935, Будапешт | Ференцварош | 8:0 [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] | Рома | |
Всього у кубку Мітропи | 2 | 0 |
- Чемпіон світу (1):
- Володар Кубка Америки (1):
- 1934–35 (28)
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |