Жирков Юрій Валентинович

Юрій Жирков
Особисті дані
Повне ім'я	Юрій Валентинович Жирков
Народження	20 серпня 1983(1983-08-20) (41 рік)
	м. Тамбов, РРФСР, СРСР
Зріст	180 см
Вага	75 кг
Громадянство	Росія
Позиція	Захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Хімкі»
Юнацькі клуби
1997—2001	«Спартак» (Тамбов)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2001–2003 «Спартак» (Т) 76 (26) 2004–2009 ЦСКА (М) 139 (15) 2009–2011 «Челсі» 29 (0) 2011–2013 «Анжі» 46 (3) 2013–2016 «Динамо» (М) 54 (4) 2016–2021 «Зеніт» 95 (4) 2022– «Хімкі» 0 (0)
Національна збірна**
Роки	Збірна	І (г)
2004—2005 2005—2021	Росія-U21 Росія	6 (2) 105 (2)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 16 грудня 2020.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 1 липня 2021.
Юрій Жирков у Вікісховищі

Ю́рій Валенти́нович Жирко́в (нар. 20 серпня 1983 року, м. Тамбов, РРФСР, СРСР) — російський футболіст клубу «Хімкі». Виступав на позиції як лівого захисника, так і півзахисника. Грав за збірну Росії. Заслужений майстер спорту Росії (2008).

Юрій Жирков народився у Тамбові і став другою дитиною в сім'ї. Сім'я Жиркових жила бідно, у квартирі мешкало шість чоловік. Для того, щоб не заважати рідним, Юрій часто допізна грав у футбол. У 1994 році за рекомендацією шкільного тренера він вступив до ДЮСШ «Ревтруд». Першим тренером Жиркова став Валерій Шарапов. У цьому ж році Юрій взяв участь у футбольному турнірі, який проходив у місті Камишин. За підсумками турніру Жиркова було визнано найкращим півзахисником. Попри це, за свідченнями самого Юрія, в дитинстві він не виділявся серед інших футболістів, був запасним гравцем. Після закінчення школи № 19 вступив до училища і почав навчання за спеціальністю технік-електрик. Закінчивши училище, отримав диплом про середньо-технічну освіту.

У 2000 році Юрій приєднався до дубля тамбовського «Спартака». Там Жирков отримував маленьку зарплату, і, щоб допомогти своїй родині, виступав на першість колгоспів за селище Мордово, де за перемоги з ним розраховувалися продуктами харчування. У фіналі першості району Юрій забив два м'ячі на останніх хвилинах матчу, що дозволило команді Мордово стати чемпіоном.

Влітку 2001 року Юрія було дозаявлено за основний склад «Спартака», у складі якого він дебютував 22 серпня 2001 року, вийшовши на заміну на 88-й хвилині матчу проти калузького «Локомотива». У тому сезоні Жирков зіграв два матчі, провівши на полі в загальній складності 4 хвилини^[1]. А першим забитим м'ячем Жирков відзначився 25 червня 2002 року, забивши у ворота ФК «Медик» (Селятино) на другій хвилині гри^[2]. Поступово Юрій ставав беззаперечним лідером свого клубу, демонструючи окрім впевненої гри ще й чудові бомбардирські якості. Стало зрозуміло, що надовго у Тамбові цей талановитий гравець не затримається. Взимку 2003 року він перебував на перегляді в московському «Спартаку», але не сподобався Романцеву. Пізніше їздив до московського «Локомотива» і київського «Арсенала», однак там теж отримав відмови. У середині грудня 2003 року стало відомо, що Жирков підписав контракт з ЦСКА^[3].

У складі ЦСКА в офіційному матчі Жирков дебютував 7 березня 2004 року у матчі за Суперкубок Росії проти московського «Спартака»^[4]. Армійці перемогли з рахуноком 3:1 і саме Суперкубок став першим трофеєм Юрія у червоно-синій формі. Після матчу тренер команди Артур Жорже заявив, що у цього півзахисника велике майбутнє^[5].

У чемпіонаті Жирков дебютував п'ять днів потому у поєдинку з «Торпедо-Металург»^[6], а 3 квітня відзначився першим забитим м'ячем у складі армійців, вразивши ворота санкт-петербурзького «Зеніта»^[7].

З кожним сезоном у складі ЦСКА Жирков прогресував та демонстрував вболівальникам і спеціалістам, що його потенціал дозволяє вирости у гравця екстра-класу. Найвдалішим для нього, певно як і для всіх армійців, можна назвати 2005 рік, коли ЦСКА здобув золоті нагороди чемпіонату, Кубок Росії та Кубок УЄФА. У фінальному матчі одного з найпрестижніших європейських турнірів Юрій відзначився забитим м'ячем, вивівши свою команду вперед у поєдинку з лісабонським «Спортінгом»^[8].

У 2007 та 2008 роках Жиркова в рамках премії «Золота підкова» визнавали найкращим футболістом ЦСКА^[9][10]. Ще тричі за час виступів у складі армійців він посідав третє місце у цій номінації^[11][12][13]. У 2008 році Юрій був серед номінантів на право отримати «Золотий м'яч»^[14], проте не отримав жодного голосу у свою підтримку^[15].
Стало зрозуміло, що незабаром Юрій опиниться у стані одного з європейських грандів. У ЦСКА було мало шансів втримати гравця такого рівня, що постійно прагнув самовдосконалення та підкорення нових висот. Певний час йшлося про зацікавленість у послугах Юрія «Барселони»^[16], однак найспритнішими виявилися скаути лондонського «Челсі», які й звернули увагу тренерського штабу англійців на півзахисника ЦСКА.

Після успішного проходження медогляду між Жирковим та «Челсі» було укладено контракт за системою 3+1. Трансферна вартість футболіста склала 18 мільйонів фунтів^[17], таким чином Юрій став найдорожчим футболістом російської першості^[18].

Через декілька тижнів після переходу до лав «аристократів» Жирков отримав травму коліна і вибув майже на місяць, проте повноцінно відновитися від зміг лише у кінці жовтня того ж року.

Вперше у складі «синіх» Жирков з'явився на полі 21 жовтня 2009 року у матчі розіграшу Ліги Чемпіонів проти клубу «Атлетіко» (Мадрид), замінивши на 73 хвилині нападника Саломона Калу (матч закінчився великою перемогою «Челсі» 4:0). Всього ж у першому сезоні після переїзду до Лондона Юрій провів 3 матчі у Лізі Чемпіонів, у яких відзначився однією результативною передачею.

В 1/4 фіналу Кубка ліги 2 грудня 2009 проти «Блекберн Роверз»^[19] півзахисник провів на полі всі 120 хвилин і реалізував пенальті в післяматчевій серії одинадцятиметрових. Матч закінчився з рахунком 3:3, а у серії пенальті переміг «Блекберн» (4:3).

У чемпіонаті Юрій дебютував 20 грудня 2009 року у матчі з «Вест Хем Юнайтед», вийшовши на заміну. Всього у тому чемпіонаті Жирков провів 17 матчів у англійській Прем'єр-лізі, не засмутивши голкіперів суперника жодного разу.
Новий сезон для Жиркова почався з Суперкубка, де він вийшов на 79 хвилині, а його команда поступилася клубу «Манчестер Юнайтед» з рахунком 1:3. У чемпіонаті Англії клуб Юрія виступав з перемінним успіхом і за підсумками сезону посів друге місце, а Жирков провів 12 матчів в яких так і не зміг відзначитися. У Кубку Англії «аристократи» провели лише два матчі, а Юрій взяв участь в обох.<

19 жовтня 2010 року Юрій Жирков забив свій перший офіційний м'яч за лондонський клуб. Сталося це в матчі групового турніру Ліги чемпіонів зі «Спартаком»^[20]. Завдяки цьому голу Жирков став першим російським гравцем, що відправив м'яч у ворота своїх співвітчизників в рамках Ліги чемпіонів.

З певних причин повноцінно розкритися у Англії талановитому півзахиснику не вдавалося і зацікавленість у його послугах все частіше почали виявляти клуби з Росії. Влітку 2011 року бачити Жиркова у своїх лавах бажали московські «Динамо»^[21] та «Спартак», а також казанський «Рубін»^[22]. Найактивнішими в цьому плані були спартаківці, однак Гінер та Абрамович відмивилися продавати Юрія саме туди. Це підтвердив в одному з інтерв'ю головний тренер «червоно-білих», Валерій Карпін: „Він хотів і був готовий повернутися до Росії. І якби в «Челсі» могли його нам продати, Юра б опинився в «Спартаку»“^[23]. Однак повернення на Батьківщину не змусило на себе чекати і врешті-решт Жирков таки залишив «Челсі». Однак його вибір дещо здивував фахівців та звичайних уболівальників.

В кінці липня Жирковим зацікавився махачкалинський «Анжі». 2 серпня клуб і футболіст домовилися про умови чотирирічного контракту^[24], а 6 серпня Юрій офіційно став гравцем «Анжі». Сума трансферу півзахисника склала 15 мільйонів євро^[25]. На думку Андрія Канчельскіса, Юрій повернувся до Росії через те, що побоявся конкуренції за місце в стартовому складі «Челсі»^[26]. На думку ж Євгена Ловчева^[27], Дмитра Хохлова^[28], Равіля Сабітова^[29], Володимира Долгополова^[30] та футбольного агента Олексія Сафонова^[31] єдиною причиною переходу Жиркова в «Анжі» стали гроші. При цьому сам Юрій заявив, що для нього головне футбол, і він сподівається отримувати від нього задоволення у своїй новій команді.

У першому матчі Жиркова як футболіста «Анжі» (товариська гра збірної Росії з Сербією в Москві) вболівальники, незадоволені переходом футболіста до лав дагестанської команди, освистали його^[32]. Після матчу президент РФС Сергій Фурсенко заявив, що таке ставлення до Жиркова не залишиться без наслідків^[33].

14 серпня 2011 року Юрій дебютував у складі «Анжі» в матчі з московським «Спартаком», в якому його клуб поступився з рахунком 0:3. Цей матч став 300-м для Юрія у професійній кар'єрі^[34]. Перший гол за «Анжі» Жирков забив в 29-турі пермському «Амкару».

Наприкінці березня 2004 року Жирков вперше отримав виклик до молодіжної збірної^[35], проте в офіційному матчі Юрій дебютував лише 4 вересня у матчі проти збірної Словаччини, вийшовши на поле в основному складі. Матч закінчився з рахунком 4:0 на користь росіян^[36].

У складі національної збірної Жирков дебютував 9 лютого 2005 року в матчі проти збірної Італії, вийшовши на поле в стартовому складі. Гра завершилася з рахунком 2:0 на користь Італії^[37]. Окрім матчів за основну збірну у тому сезоні Жирков зіграв 2 матчі за молодіжку проти Данії. Перший матч закінчився з рахунком 1:0 на користь данців, а в другому вони перемогли росіян з рахунком 3:1. Рахунок в матчі відкрив Юрій вже на другій хвилині гри, проте данці невдовзі змогли вирівняти становище, а на 16-й хвилині вийшли вперед. На 62-й хвилині Каленберг реалізував пенальті, призначений за фол Акінфєєва в штрафній. А в кінцівці матчу, Жирков після того, як суддя відмінив другий гол росіян, зняв з себе футболку і вручив її арбітру, за що отримав червону картку. Також були вилучені Бистров, який заступився за Жиркова, Черногаєв, Самедов (запасний) і Бухаров^[38]. Ця подія була засуджена низкою ЗМІ^[39]. Пізніше Юрій приніс вибачення за свою поведінку в матчі^[40].

Починаючи з 2005 року Жирков постійно викликався до лав головної команди країни.

На Євро-2008 Жирков виходив на поле формально на позиції лівого захисника, але при цьому закривав усю ліву бровку від краю до краю. У більшості випадків саме він подавав кутові ліворуч, а також бив штрафні з лівого кута поля. За підсумками турніру Юрій потрапив до символічної збірної чемпіонату Європи 2008 року за версією УЄФА^[41], а також отримав бронзові нагороди за вихід до півфіналу.

Клубні трофеї

• Володар Кубка УЄФА (1):

ЦСКА (Москва): 2004-05

• Чемпіон Росії (5):

ЦСКА (Москва): 2005, 2006

Зеніт: 2018-19, 2019-20, 2020-21

• Володар Кубка Росії (6):

ЦСКА (Москва): 2004-05, 2005-06, 2007-08, 2008-09

Зеніт: 2015-16, 2019-20

• Володар Суперкубка Росії (6):

ЦСКА (Москва): 2004, 2006, 2007, 2009

Зеніт: 2016, 2020

• Чемпіон Чемпіон Англії (1):

Челсі: 2009-10

• Володар Кубка Англії (1):

Челсі: 2009-10

• Володар Суперкубка Англії (1):

Челсі: 2009

Досягнення у збірній

• Бронзовий призер Чемпіонату Європи (2008)

Особисті здобутки

• Заслужений майстер спорту Росії (2005)
• Кавалер «Ордена Дружби» (2006)^[42]
• У списках «33 найкращих футболістів чемпіонату Росії» (5): № 1 (2005,2006,2007,2008); № 2 (2004)
• У рамках премії «Золота підкова» двічі отримував «Золоту підкову» (2007,2008) та тричі «Бронзову» (2004,2005,2006)
• Потрапив до символічної збірної чемпіонату Європи 2008 року за версією УЄФА
• Номінант на «Золотий м'яч» (2008)
• Найкращий футболіст року за версією РФС (2008)^[43]

У Юрія є двоє братів і сестра. Молодший брат Микола — футболіст. Певний час виступав за молодіжну команду ЦСКА, потім за тамбовський «Спартак».

1 лютого 2008 у Юрія Жиркова відбулося весілля^[44]. Дружину футболіста звати Інна. 8 вересня 2008 року у сім'ї Жиркових народився син Дмитро^[45], 21 серпня 2010 — донька Мілана^[46], 25 вересня 2015 - син Данило.

Середню освіту здобув у школі № 19, після закінчення якої вступив до училища і почав навчання за спеціальністю технік-електрик. Після закінчення училища отримав диплом про середньо-технічну освіту. У грудні 2008 року Юрій здав останні іспити в Тамбовському державному університеті і захистив диплом.

• На дозвіллі Жирков грає в комп'ютерні ігри, слухає музику, дивиться фільми. Останніми роками Юрій захопився колекціюванням предметів, пов'язаних з німецько-радянською війною. Згодом, він планує відкрити маленький музей в своєму будинку, де буде виставлена ​​його колекція^[47].
• Юрій Жирков двічі потрапляв в автомобільні аварії. Вперше це сталося у січні 2005 року в Тамбові: футболіста, який їхав на високій швидкості, підрізали, через що він врізався в стовп. Юрій вижив тільки завдяки подушкам безпеки. 18 грудня 2008 Юрій потрапив в ДТП в Калінінграді^[48]. Футболіст в інциденті не постраждав.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жирков Юрій Валентинович

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жирков Юрій Валентинович

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Профайл на офіційному сайті ФК «Анжі» (рос.)
• Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» [Архівовано 17 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профайл на сайті sports.ru [Архівовано 2 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Статистика на National Football Teams (англ.)
• Жирков Юрій Валентинович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Фан-сайт Юрія Жиркова № 1 [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фан-сайт Юрія Жиркова № 2 (рос.)

Інтерв'ю

• Тамбовське вовченя (рос.), 21.09.2001
• Ю.Жирков: У ДАІ мені сказали, що я народився у сорочці [Архівовано 10 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.), 07.02.2005
• Ю.Жирков: «Спартак» - суперник номер один (рос.), 24.08.2005
• «Нахаба» з боязких [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.), 23.12.2005
• Ю.Жирков: Я повернувся до свого осередку (рос.), 09.08.2011