Паліашвілі Захарій Петрович

Паліашвілі Захарій Петрович
груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი
Основна інформація
Повне ім'я	груз. ზაქარია ფალიაშვილი
Дата народження	4 (16) серпня 1871[1][2][…]
Місце народження	Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[4]
Дата смерті	6 жовтня 1933(1933-10-06)[4][2][…] (62 роки)
Місце смерті	Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[4]
Поховання	Тбілісі
Громадянство	Російська імперія, Закавказька Демократична Федеративна Республіка, Грузинська Демократична Республіка, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка і СРСР
Професії	композитор, музичний педагог
Освіта	Московська консерваторія (1903)
Вчителі	Кленовський Микола Семенович і Танєєв Сергій Іванович
Відомі учні	Паліашвілі Леван Петрович
Жанри	опера
Magnum opus	Гімн Грузії
Нагороди	Народний артист Грузинської РСР (1925)
Вчене звання	професор
Брати, сестри	Паліашвілі Іван Петрович, Паліашвілі Полікапр Петровичd і Паліашвілі Леван Петрович
Файли у Вікісховищі

Заха́рій Петро́вич Паліашві́лі (також Паліяшвілі; груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი; 16 серпня 1871, Кутаїсі — 6 жовтня 1933, Тифліс) — грузинський композитор (один з основоположників грузинської класичної музики), музичний педагог, громадський діяч. Народний артист Грузинської РСР з 1925 року^[5]. Автор музики до сучасного Гімну Грузії.

Народився 4 [16] серпня 1871(18710816) року в місті Кутаїсі (нині Грузія) у багатодітній сім'ї співака церковного хору^[5], 6 (він, четверо братів і сестра^[6]) із 18 дітей якого стали професійними музикантами^[7]. Ази музичної освіти здобув у школі при католицькому костелі, де з 8 років співав у хорі та навчався гри на органі. Також брав уроки гри на фортепіано у кутаїського музиканта Ф. Мізандарі. Після переїзду сім'ї у 1887 році до Тифлісу, вступив до грузинського народного хору Ладо Агніашвілі^[6]. Музикою із ним займався старший брат Іван^[7]. Протягом 1895—1899 років навчався у Тифліському музичному училищі за класом валторни і вивчав теорію композиції у Миколи Кленовського^[5]. 1896 року розпочав записувати і обробляти грузинські народні пісні. У 1900—1903 роках навчався у Московській консерваторії за класом композиції у Сергія Танєєва. Під час навчання у Москві створив хор грузинських студентів, які виконували народні пісні, опублікував збірки народних пісень і статті про народну грузинську музику^[6].

З 1903 року повернувся до Тифлісу, де розгорнув широку творчу, педагогічну, виконавчу (як органіст та диригент), музино-громадську діяльність. Разом з Мелітоном Баланчивадзе, Дмитром Аркакішвілі та іншими музикантами брав активну участь у створенні нової грузинської музичної школи, у всебічному розвитку музичного життя Грузії^[5]. У 1905 році став одним із засновників Грузинського філармонічного товариства, протягом 1908—1917 років очолював хор, оркестр і музичну школу, які були створені при цьому товаристві^[8].

Вів педагогічну роботу. З 1919 року — професор, у 1919, 1923, 1929—1932 роках — директор Тбіліської консерваторії^[9].

Помер в Тбілісі 6 жовтня 1933 року. Похований у Тбілісі, в саду Грузинського театру опери і балету^[7].

Зібрав близько 300 грузинських народних пісень, частина з яких була опублікована 1910 року у «Збірнику грузинських народних пісень». Узагальнивши музичні особливості численних типів народних пісень і танців (карталіно-кахетських, гурійських, сванських та інших) сприяв розвитку грузинської професійної музики^[10].

У творчому доробку опери «Абесалом і Етері» (1918), «Даїсі» (1923), «Латавра» (1927). Серед інших творів — «Грузинська літургія», «Урочиста кантата» (1927, присвячена 10-й річниці Жовтневої революції), сюїта для оркестру (1927), хори, романси^[11][12].

• Ім'я митця було присвоєно:
  • у 1937 році — Грузинському театру опери та балету^[12];
  • низці музичних навчальних закладів^[12];
• У 1959 році в Тбілісі, в будинку на вулиці Давида Бакрадзе, № 10, де протягом 1915—1922 років мешкав композитор, відкрито Будинок-музей його імені^[13], також Будинок-музей його імені відкрито в Кутаїсі^[12];
• Його ім'я у Москві з 1960 року носили Малий Ржевський провулок та Ножовий провулок, які були однією вулицею Паліашвілі^[14]. 1993 року їм повернуті історичні назви^[15];
• У 1971 році в СРСР, до 100-річчя з дня народження композитора, випущена присвячена йому поштова марка, номіналом 4 копійки;
• У 1971 році заснована Державна премія Грузинської РСР імені Захарія Паліашвілі^[12];
• Його ім'я носять вулиці в Волгограді, Батумі, Кутаїсі, Тбілісі.
• Портрет Паліашвілі поміщений на банкноту номіналом у два грузинські ларі;
• У 2018 році Поштою Грузії випущена поштова марка номіналом один грузинський ларі, присвячена Захарію Паліашвілі.

• Г. Абрамовский, М. Арановский, И. Белецкий, С. Катонова, А. Кенигсберг, И. Ноткина, Г. Орлов, А. Утешев. З. П. Палиашвили // 50 опер. История создания. Сюжет. Музыка / редактор-составитель М. Друскин. — Ленинград : «Советский композитор», 1959. — С. 250—251. (рос.);
• Палиашвили, Захарий Петрович // Энциклопедический словарь. В двух томах / Б. А. Введенский (главный редактор). — Москва : «Советская энциклопедия», 1964. — Т. 2. — С. 160. (рос.);
• В. Дон. Палиашвили, Захарий Петрович // Театральная энциклопедия / Главный редактор: П. А. Марков. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1965. — Т. IV Нежин—Сярев. — Ствп. 256—257. (рос.);
• Паліашвілі Захарій Петрович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 726.;
• Палиашвили Захарий Петрович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Палиашвили Захарий Петрович // Москва. Энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1980. — С. 485. (рос.);
• А. Г. Цулукидзе. Палиашвили Захарий Петрович // Окунев — Симович : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1978. — Ствп. 165—166. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 4). (рос.);
• В. H. Золочевський. Паліашвілі Захарій Петрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с.;
• Палиашвили Захарий Петр. // Советский энциклопедический словарь / А. М. Прохоров. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — С. 960. (рос.);
• О. Аверьянова. Палиашвили Захарий Петрович // Творческие портреты композиторов: Популярный справочник / Гусева О. (ред.) и др. — Москва : «Музыка», 1990. — 444 с. — ISBN 5-7140-0234-2. (рос.).