Збройні сили Ірану
| Збройні сили Ірану | |
|---|---|
| перс. نيروهای مسلح جمهوری اسلامی ايران | |
 Емблема армії Ірану | |
| Засновані | ІІІ тисячоліття до н. е. (оригінальна армія) 1921 рік (перша сучасна об'єднана армія створена, як Імператорська Іранська армія) |
| Поточна форма | 1 квітня 1979 |
| Командування | |
| Головнокомандувач | Алі Хаменеї |
| Начальник штабу | генерал-майор Маххамел Багері |
| Людські ресурси | |
| Призов | з 18 років |
| Активні службовці | 610 тис. військовослужбовців в Збройних Силах, 130 тис. осіб в КВІР, та, додатково, 300 тис. осіб в батальйонах територіальної оборони «Басіджи», підпорядкованих КВІР[1] |
| Резерв | Мобілізаційний резерв становить близько 10 млн осіб. |
| Витрати | |
| Бюджет | $25 млрд |
| Відсоток у ВВП | 2,5 % |
| Промисловість | |
| Національні постачальники | ІАІО, НЕSA та інші. |
| Закордонні постачальники | "Алмаз-Антей",РСК "МіГ", НПП "Старт" |
| Історія | |
| Іранська операція Іранська криза (1946) Війна в Дофарі Ірано-іракська війна Громадянська війна в Іракському Курдистані Конфлікт у Белуджистані Громадянська війна в Сирії | |
 Збройні сили Ірану у Вікісховищі | |
 | Нейтральність цієї статті під сумнівом. (грудень 2019) |
Збройні сили Ірану (перс. نيروهای مسلح جمهوری اسلامی ايران) — військове формування Ісламської республіки Іран, на яке покладені завдання із захисту незалежності, територіальної цілісності і державного ладу країни, відстоювання національних інтересів у територіальних водах Каспійського моря, Перської затоки й Оманського моря, на прикордонних річках, а також для надання військової допомоги ісламським націям або знедоленим народам незалежно від їхньої належності до ісламу з метою захисту їхньої території від нападу або захоплення військами агресора.
Особливістю організаційної структури збройних сил Ірану є наявність у їхньому складі двох незалежних компонентів — регулярних збройних формувань, а саме — армії та військових формувань Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), у кожному з яких є власні сухопутні війська (СВ), Військово-Повітряні Сили і Військово-Морські Сили (ВПС і ВМС) з відповідною системою органів управління як у мирний, так і воєнний час. Крім того, після оголошення надзвичайної ситуації в розпорядження військового керівництва надходять сили охорони правопорядку (СОП), які у мирний час підпорядковані Міністерству внутрішніх справ. У складі КВІР діють також сили опору басіж, що є, по суті, народним ополченням, і одночасно підготовленим резервом. До складу КВІР входять сили спеціального призначення Кудс.
Сухопутні війська Ірану мають у своєму складі піхоту (мотопіхоту), механізовані і бронетанкові війська, артилерію і ракетні частини, зенітні, повітрянодесантні, десантно-штурмові, інженерні і хімічні війська, війська зв'язку й армійську авіацію, служби тилового забезпечення.
Озброєння:
- Танки — понад 1513 од.;
- БМП — більше 610 од.;
- БТР — понад 640 од.;
- САУ — понад 292 од.;
- Гаубиці — понад 2030 од.;
- Міномети — понад 3000 од.;
- РСЗВ — 1476 од.;
- Пускові установки тактичних ракет — понад 30 од.;
- ППО — понад 1000 од. (в тому числі, ПЗРК).
Військово-Повітряні Сили Ірану представлені підрозділами бойової (винищувальної, бомбардувальної, розвідувальної) і допоміжної (військово-транспортної, заправної, зв'язку і управління, навчально-тренувальної) авіації, силами ППО (зенітні ракетні, зенітні артилерійські і радіотехнічні підрозділи), а також частинами оперативно-тактичних і тактичних ракет.
Озброєння:
- Винищувачі — понад 125 од.;
- Штурмовики — понад 75 од.;
- Навчальні літаки — 139 од.;
- Розвідувальні — 6 од.;
- Протикорабельний літак/патрульний — 9 од.;
- Бомбардувальники — 169 од.;
- Бойові/багатоцільові вертольоти — 184 од.;
- ППО — понад 2751 од. (всіх видів ППО).
Військово-Морські Сили Ірану включають: надводні і підводні сили, авіацію ВМС, морську піхоту (МП), частини протикорабельних ракет, морську охорону, берегові служби і служби тилу.
Озброєння:
- Підводні човни — 31 од.;
- Фрегати — 3/(2) од.[2][3];
- Корвети 1 рангу — 6 од.;
- Корвети 2 рангу — 3 од.;
- Ракетні катери — 26 од.;
- Танкодесантні кораблі — 4 од.
 | Цей розділ потребує доповнення. (березень 2012) |
В період 1980–1988 років Іран воював з Іраком. Під час цієї війни Збройні сили Ірану (особливо Сухопутні війська та КВІР) здобули значний бойовий досвід, що допомагає їм і сьогодні перебувати в досить доброму стані.
-
Американський винищувач F-14 Tomcat на озброєнні ВПС Ірану. Варто зазначати, що F-14 були продані ще шахському Ірану до ісламської революції 1979 року. -
Іранський підводний човен радянського виробництва проекту 877 «Палтус». -
Іранський сучасний основний бойовий танк «Зульфікар»
- Криза міжнародних відносин в Ірані
- ЗС Ірану[недоступне посилання з липня 2019]
| | Це незавершена стаття про Збройні сили Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
| ||||||||||||||||
