Йориш Володимир Якович
| Йориш Володимир Якович | |
|---|---|
 фото 1936 року | |
| Народився | 13 (25) листопада 1899 Нікополь, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Помер | 21 червня 1945 (45 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | диригент, композитор |
| Нагороди |   |
Володи́мир Я́кович Йо́риш (нар. 13 (25) листопада 1899, Катеринослав (в інших джерелах — Нікополь) — 21 червня 1945, Київ) — український композитор і диригент. Заслужений артист УРСР (з 1932 року).
Народився 13 (25 листопада) 1899 року в місті Катеринославі (нині Дніпро). Батько Яків Антонович Йориш (Іориш) - педагог, у 1913 - надвірний радник, інспектор Катеринославського 3-го міського чотирикласного училища (нині в цій будівлі біля головпоштамту міститься музей "Літературне Придніпров'я").
1917 року Володимир закінчив Катеринославське музичне училище (клас фортепіано Михайла Юлійовича Зубова (1877-1943), композитора, піаніста, викладача музики), в 1924 році — музичний технікум, диригування, у Лева Цейтліна, композицію — у К. А. Корчмарьова.
Трудова діяльність:
- 1920 року почав диригентську діяльність у Катеринославі;
- у 1928–1931 роках — головний диригент Першої пересувної української опери;
- від 1931 року — диригент Дніпропетровського театру опери та балету;
- від 1934 року — диригент Київського театру опери та балету (від 1943 року — головний диригент).
Нагороджений орденом «Знак Пошани».
Помер 21 червня 1945 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
- опера «Кармелюк», 1929,
- «Поема про сталь», 1932,
- «Щорс» (1936).
- Опера «Шевченко» («Доля поета», 1940) на сюжет п'єси Сави Голованівського. Поставлено в Київському театрі опери та балету. Це була перша спроба втілення на оперній сцені образу Тараса Шевченка.
- Балет «Бісова ніч» (1944).
- Оркестрова музика.
- Музика до театральних вистав.
- Музична редакція опер:
- Музика до фільмів:
- «Наталка Полтавка» (1936)
- «Запорожець за Дунаєм» (1937) Івана Кавалерідзе.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 265.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 280—281.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 279.
- http://www.bizslovo.org/content/index.php/ru/biblioteka/148-pochat-xx-st/395-yorysh.html [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.]
|
