Кадук рудохвостий

Кадук рудохвостий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід: Epinecrophylla
Вид: Кадук рудохвостий
Epinecrophylla erythrura
(Sclater, 1890)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Myrmotherula erythrura
Посилання
Вікісховище: Epinecrophylla erythrura
Віківиди: Epinecrophylla erythrura
ITIS: 915996
МСОП: 22701494
NCBI: 867198

Кадук рудохвостий[3] (Epinecrophylla erythrura) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці.

Рудохвості кадуки

Довжина птаха становить 11, 5 см. Хвіст довший, ніж у споріднених видів. У самців верхня частина тіла оливково-коричнева, спина і хвіст рудувато-коричневі, верхні покривні пера крил мають світлі кінчики. Горло і груди сірі, поцятковані темним лускоподібним візерунком, живіт оливково-коричневий. Плями на горлі відсутні. У самиць горло і груди охристі, живіт тьмяно-коричневий. Райдужки червоні або оранжеві, дзьоб темний. Спів — серія високих, скрипучих нот[4].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[5]

  • E. e. erythrura (Sclater, PL, 1890) — південно-східна Колумбія (від Мети на схід до Ваупесу і на південь до Путумайо), схід Еквадору, північний схід Перу (на північ від Мараньйону і Амазонки) і крайній північний захід Бразилії (на захід до верхньої течії Ріу-Негру);
  • E. e. septentrionalis (Zimmer, JT, 1932) — схід Перу (передгір'я Анд від Мараньйону на південь до Пуно) і захід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, на схід до Журуа).

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Рудохвості кадуки мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Бразилії. Вони живуть в нижньому і середньому ярусах вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 900 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами і павуками, яких шукають серед пожухлого листя. Гніздо куполоподібне з бічним входом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Epinecrophylla erythrura. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
  2. Sclater, Philip L. (1890). Catalogue of the Birds in the British Museum. Т. 15. London: British Museum. с. 230, 236, Plate 15. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 18 червня 2022.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 343. ISBN 978-0-292-71748-0.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 18 червня 2022.