Карлос Сааведра Ламас
| Карлос Сааведра Ламас Carlos Saavedra Lamas | |
|---|---|
| ісп. Carlos Saavedra Lamas | |
 Carlos Saavedra Lamas | |
| Ректор Університету Буенос-Айреса | |
| 17 жовтня 1941 — 30 липня 1943 | |
| Попередник | Корольяно Альберіні |
| Наступник | Альфредо Лабугль |
| Міністр зовнішніх справ Аргентини | |
| 20 лютого 1932 — 20 лютого 1938 | |
| Президент | Агустін Педро Хусто |
| Попередник | Адольфо Бьйой |
| Наступник | Хосе Марія Кантіло |
| Міністр юстиції і народної освіти | |
| 20 серпня 1915 — 12 жовтня 1961 | |
| Президент | Вікторіно де ла Пласа |
| Попередник | Томас Каллен |
| Наступник | Хосе Салінас |
| Депутат | |
| 1908 — 1915 | |
| Народився | 1 листопада 1878[1][2][…] Буенос-Айрес, Аргентина |
| Помер | 5 травня 1959[1][2][…] (80 років) Буенос-Айрес, Аргентина |
| Похований | Реколета |
| Відомий як | правник, адвокат, дипломат, політик, викладач університету |
| Місце роботи | Університет Буенос-Айреса і Національний університет Ла-Плати |
| Країна | Аргентина |
| Alma mater | Університет Буенос-Айреса, National School of Buenos Airesd і Національний університет Ла-Плати |
| Політична партія | Конкордансья Національна автономістська партія |
| У шлюбі з | Роса Саенс Пенья |
| Діти | Мар'яно Сааведра Савалето |
| Професія | Політик, дипломат, юрист |
| Нагороди |  Нобелівська премія миру (1936) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ка́рлос Сааве́дра Ла́мас (ісп. Carlos Saavedra Lamas, 1 листопада 1878, Буенос-Айрес — 5 травня 1959, Буенос-Айрес) — аргентинський науковець та політик, лауреат Нобелівської премії миру 1936 року («За миротворчу роль в болівійсько-парагвайському конфлікті 1935 року».) — перший латиноамериканець, що отримав подібну нагороду.
Народився в Буенос-Айресі у родині аргентинських аристократів, навчався на юриста в Університеті Буенос-Айреса, а потім на соціолога в Національному університеті Ла-Плати, після чого отримав посаду професора в Буенос-Айресі. Його перші наукові роботи стосувалися трудового законодавства, він підкреслював важливість затвердження єдиної доктрини з цього питання.
Його політична кар'єра розпочалася в 1906 році. Починаючи з 1908 року, він двічі обирався до аргентинського парламенту, де перш за все займався міжнародними відносинами. В 1915 році він був призначений міністром судів та освіти.
На посаді міністра з 1932 по 1938 рік (протягом президентства Августина Хусто) він займався посередництвом у Чакській війні між Парагваєм та Болівією та при складенні кількох міжнародних договорів між південноамериканськими і європейськими державами. Зокрема, він домовився про Південноамериканський антивоєнний пакт, що у разі війни між країнами, що підписали його, зобов'язував решту країн створити комітети для припинення ворожнечі та здійснення дипломатичних дій проти обох країн, залучених у конфлікт, поки вони не припинять ворожнечу. Цей договір був ратифікований південноамериканськими країнами та був добре сприйнятий у Лізі Націй. В 1936 Сааведра сам служив президентом Ліги Націй.
З 1941 по 1943 він займав посаду ректора Університету Буенос-Айресу, а потім викладав у ньому до 1946 року.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- Інформація нобелівського комітету про Ламаса [Архівовано 3 серпня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
|
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |