Кашмірська мова

Кашмірі
کٲشر
Поширена вІндія Індія, Пакистан Пакистан
Носії7147587
Писемністьарабський алфавіт (перська)
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
індоіранської гілки
Дардська група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1ks
ISO 639-2kas
ISO 639-3kas

Кашмі́рська мова, або кашмі́рі (санскр. कॉशुर, कश्मीरी; кашм. کٲشر) — мова дардської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Поширена головним чином в штаті Джамму та Кашмір (Індія), в так званій кашмірській долині — широкій міжгірській улоговині, розташованій між хребтами Малих і Великих Гімалаїв. Окремі групи вихідців з Кашміру зустрічаються в окрузі Джамму штату Джамму і Кашмір, в інших штатах Індії, а також в Пакистані (в основному в так званому Азад Кашмірі — підконтрольній Пакистану частині колишнього князівства Джамму та Кашмір). Число носіїв — близько 7,1 млн.

Історія

[ред. | ред. код]

Початок писемної традиції на кашмірі нерідко імовірно відносять до XIV століття, проте в оригінальному вигляді тексти цього часу до нас не дійшли. Досить надійно письмова історія мови кашмірі простежується протягом приблизно трьох останніх століть.

Писемність

[ред. | ред. код]

Традиційна кашмірська писемність базувалася на арабському письмі в його перській модифікації з низкою додаткових знаків. Невелика громада носіїв кашмірі, які сповідують індуїзм, у минулому користувалася також писемністю шарада, що походить зі староіндійського письма брахмі. В наш час[коли?] для кашмірі застосовується арабське письмо в модифікації урду, також забезпечене додатковими знаками. З боку кашміромовних індусів робляться окремі спроби пристосувати для кашмірі індійське письмо деванагарі.

Фонологічні відомості

[ред. | ред. код]

Для системи голосних кашмірі характерна наявність розвинутого фонологічного середнього ряду. Передні голосні іноді розглядаються як варіанти голосних середнього ряду в позиції після палаталізованих або палатальних приголосних і йот. Протиставлення за тривалістю охоплює всі голосні фонеми. Фонологічної назалізації голосних нема, проте поєднання типу «голосний + n» в середині слова перед приголосним фонетично реалізуються у вигляді назалізованих голосних.

Для системи приголосних характерна опозиція придихових і непридихових, що охоплює глухі змичні (на відміну від індоарійських мов, де вона найчастіше виявляється як у глухих, так і у дзвінких). Відмінною особливістю кашмірської фонології є наявність опозицій за ознакою палаталізації і лабіалізації, що охоплюють всі приголосні фонеми крім палатальних (не приймають палаталізації) та лабіальних (не приймають лабіалізації). Є два ряди аффрикат — зубний і палатальний. Як і у всіх інших мовах даного ареалу, у консонантній системі кашмірі представлений церебральний ряд, проте на відміну від більшості дардських мов, він включає тільки вибухові та не включає аффрикат і сибілянтів.

Склад

[ред. | ред. код]

Найчастіші в кашмірі склади структури CVC. Відзначено також склади типу VC і CV. Склади з консонантними групами (VCC, CVCC, CCVC, CCVCC) досить рідкісні, за винятком складів з початковими сполученнями типу «приголосний + r» або ж з поєднаннями типу «n + приголосний» в позиції після голосного.

Склад і характер морфологічних категорій

[ред. | ред. код]

У мові є два граматичних роди — чоловічий і жіночий, чотири відмінки.

Структура речення

[ред. | ред. код]

Кашмірі відноситься до мов зі структурою фрази SVO. Використовується ергативна схема побудови речень.

Генетична і ареальна характеристики лексики

[ред. | ред. код]

Основу кашмірської лексики складають споконвічні слова, багато з яких виявляють етимологічні відповідності в інших дардських мовах, особливо, в мовах східнодардської групи, куди входить кашмірі. У силу низки історичних причин у кашмірському словнику вельми висока частка запозичень. Найбільше їх число проникло з перської (або, точніше, класичної новоперської) літературної мови, що багато століть була офіційною мовою Кашміру. Через перське посередництво у кашмірі проникла досить велика кількість арабських запозичень. На іранізми і арабізми припадає основна частина кашмірської культурної лексики. Число таких запозичень продовжує зростати і в даний час: слова перського і арабського походження проникають в кашмірі за посередництвом урду, офіційної мови штату Джамму і Кашмір. Значну частку лексики кашмірі становлять запозичення з індоарійських мов. Частина їх була засвоєна з урду, частина — з невідомої новоіндійської мови, близької до діалектів північно-західного Панджабі та мов орачі. Індоарійськими запозиченнями є, наприклад, багато господарських термінів і назв предметів домашнього ужитку. У мові кашмірців-індусів є певна кількість запозичень з санскриту, головним чином індуїстських релігійних термінів. Починаючи з другої половини XIX століття, сильний вплив на кашмірі має англійська мова.

Відомості про діалекти

[ред. | ред. код]

Діалекти кашмірі вивчені вкрай слабо. У Кашмірської долині зазвичай виділяють 3 діалектних ареали: Камраз (на півночі і заході), Мараз (на півдні і сході) і Ямраз (у районі столиці Кашміру Срінагара). Поширені в цих ареалах діалекти називають камразі, Маразі і ямразі відповідно. Діалект Срінагара (ямразі) лежить в основі стандартної мови.

За межами власне Кашміру до кашмірських діалектів відносять каштаварі, поширений на півночі округу Джамму. При безсумнівній генетичній близькості до стандартного кашмірі каштаварі виявляє з останнім і чимало відмінностей на різних рівнях мови, що змушує вважати питання про можливість віднесення його до числа діалектів власне кашмірі відкритим.

Окрему проблему становлять поширені в окрузі Джамму сираджі і погулі, що раніше іноді розглядалися як перехідна ланка між кашмірі і сусідніми індоарійськими мовами. В наш час[коли?] видається ймовірним, що вони є мовами індоарійської групи, що зазнали сильного кашмірського впливу. Ряд специфічних фонологічних, морфологічних і лексичних рис характерні для мови кашмірців-індусів. Це дозволяє говорити про індуську кашмірі як про окремий діалект кашмірської мови.

Література

[ред. | ред. код]
  • Захар'їн Б. А., Едельман Д. І. Мова кашмірі. М.: Наука. Головна редакція східної літератури, 1971.
  • Едельман Д. І. Дардскіе мови. — М.: Наука, 1965.
  • Edelman DI The Dardic and Nuristani languages. — M.: Наука, 1983.
  • Grierson GA A Manual of the Kashmiri Language. Comprising Grammar, Phrase-Book and Vocabularies. — Ox.: Calendron, 1911. Vol. I–II.
  • Grierson GA Linguistic Survey of India. Vol. VIII, pt. 2. Specimens of the Dardic or Pishacha Languages (including Kashmiri). — 2nd ed. — Delhi: Motilal Banarasidass, 1968.
  • Pushp PN, Kashmiri literature. У книзі Contemporary Indian literature, New Delhi, 1957.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
кашмірською мовою
اہم_صَفہٕ