Копетон чорнодзьобий

Копетон чорнодзьобий
Чорнодзьобий копетон (Бертіога, штат Сан-Паулу, Бразилія)
Чорнодзьобий копетон (Бертіога, штат Сан-Паулу, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Копетон (Myiarchus)
Вид: Копетон чорнодзьобий
Myiarchus ferox
(Gmelin, 1789)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
  • M. f. brunnescens Zimmer, JT & Phelps, 1946
  • M. f. ferox (Gmelin, JF, 1789)
  • M. f. australis Hellmayr, 1927
Посилання
Вікісховище: Myiarchus ferox
Віківиди: Myiarchus ferox
ITIS: 561299
МСОП: 22700415
NCBI: 204056

Копето́н чорнодзьобий[2] (Myiarchus ferox) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці.

Довжина птаха становить 18-19 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, голова і хвіст тьмяніші. Горло і груди сіруваті, живіт жовтуватий. На крилах світлі смужки. Дзьоб чорний

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

Венесуельські і панамські копетони раніше вважалися підвидами чорнодзьобого копетона.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Чорнодзьобі копетони поширені в Південній Америці на схід від Анд. Вони живуть в тропічних і субтропічних лісах, в льяносі, на полях і пасовиськах на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Чорнодзьобі копетони харчуються комахами, пікіруючи на них з крони дерева. Гніздяться в дуплах дерев. Розмноження може відбуватися впродовж всього року, однак найчастіше з листопада по липень. В кладці 2 жовтуватих яйця.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Myiarchus ferox. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 11 серпня 2021.