Котингові

Гребенечуб андійський (Rupicola peruviana)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Тиранни (Tyranni)
Парворяд:	Tyrannides
Родина:	Котингові (Cotingidae) Bonaparte, 1849

Ареал представників родини

Роди

Посилання

Вікісховище:	Cotingidae
Віківиди:	Cotingidae
EOL:	7556
ITIS:	178386
NCBI:	9127

Котингові^[1] (Cotingidae) — родина горобцеподібних птахів, що включає 24 роди і 66 видів. Представники родини мешкають в Неотропіках.

Опис

Котингові — переважно плодоїдні птахи, що живуть в тропічних лісах і на узліссях. Вони мають широкі, гачкуваті на кінці дзьоби, округлої форми крила і короткі, міцні лапи. Багатьом представникам цієї родини притаманний яскраво виражений статевий диморфізм. Самці мають яскраве, барвисте оперення, тоді як самиці часто мають менш яскраве забарвлення^[2].

Найменшим представником родини котингових є малий плодоїд (Pipreola chlorolepidota), довжина якого становить 12-13 см, а вага — 8 г^[3]. Найбільшим представником родини є білоокий красочуб, самці якого мають довжину 48-55 см і є найбільшими горобцеподібними птахами Південної Америки^[4].

Котингові сильно різняться за соціальною структурою. Представників цієї родини можна розділити на тих видів, у яких батьківська пара піклується про пташенят і на тих, у яких самці не беруть участі у догляді за потомством^[5]. Пурпурові плодоїди живуть у статево змішаних групах, в яких одна самиця відкладає яйце, а інші допомагають годувати пташенят комахами.

У тих видів котингових, у яких за потомством доглядають лише самиці, самці часто демонструють різноманітну шлюбну поведінку, збираючись на токовищах. Статевий добір призводить до того, що у самців таких видів є яскраві помітні пір'яні прикраси або шкіряні вирости. Представники інших видів видають характерні гучні крики, що нагадують дзвін у дзвони, ревіння або мукання тощо.

Гнізда котингових за размірами варіюються від дрібних до дуже великих. Вони можують мати відкриту, чашоподібну форму або мати вигляд платформи, зазвичай розміщуються на дереві. Деякі види гніздяться в дуплах дерев або роблять гнізда з глини і розміщують їх серед скель. В кладці від 1 до 4 яєць, інкубаційний період триває 15-28 днів. Насиджують яйця лише самиці. Пташенята покидають гніздо через 28-44 дні після вилуплення^[6].

Класифікація

За класифікацією, утвердженою Міжнародним орнітологічним конгресом, виділяють 24 роди і 66 видів^[7]:

Строкатий плодоїд (Ampelioides) — 1 вид (рід монотиповий)
Плодоїд (Pipreola) — 11 видів
Оливкова пига (Snowornis) — 2 види
Ягодолюб (Carpornis) — 2 види
Гребенечуб (Rupicola) — 2 види
Кармінник (Phoenicircus) — 2 види
Плямистий андець (Zaratornis) — 1 вид (рід монотиповий)
Рара (Phytotoma) — 3 види
Вилохвоста котинга (Phibalura) — 2 види
Рудочеревий андець (Doliornis) — 2 види
Андець (Ampelion) — 2 види
Малиновий плодоїд (Haematoderus) — 1 вид (рід монотиповий)
Пурпуровий плодоїд (Querula) — 1 вид (рід монотиповий)
Рубінововолий плодоїд (Pyroderus) — 1 вид (рід монотиповий)
Красочуб (Cephalopterus) — 3 види
Котинга-капуцин (Perissocephalus) — 1 вид (рід монотиповий)
Пига (Lipaugus) — 9 видів
Арапонга (Procnias) — 4 види
Котинга (Cotinga) — 7 видів
Білочерева котинга (Porphyrolaema) — 1 вид (рід монотиповий)
Чорнощока котинга (Conioptilon) — 1 вид (рід монотиповий)
Голошиїй плодоїд (Gymnoderus) — 1 вид (рід монотиповий)
Котинга-білокрил (Xipholena) — 3 види
Блаватник (Carpodectes) — 3 види

Систематика

Родина Estrildidae була введена в 1849 році французьким орнітологом Шарлем Люсьєном Бонапартом^[8]. Молекулярно-філогенетичне дослідження родини котингових показало, що роди формують 5 монофілітичних клад, таким чином було запропоновано розділити родину на 5 підродин^[9].

Кладограма родини котингових, побувана за результатами дослідження 2014 року:

Cotingidae

Pipreolinae

	Строкатий плодоїд (Ampelioides)

	Плодоїд (Pipreola)

Rupicolinae

	Оливкова пига (Snowornis)

	Ягодолюб (Carpornis)

	Кармінник (Phoenicircus)

	Гребенечуб (Rupicola)

Phytotominae

Плямистий андець (Zaratornis)

Рара (Phytotoma)

Вилохвоста котинга (Phibalura)

	Рудочеревий андець (Doliornis)

	Андець (Ampelion)

Cephalopterinae

Малиновий плодоїд (Haematoderus)

Пурпуровий плодоїд (Querula)

	Рубінововолий плодоїд (Pyroderus)

	Красочуб (Cephalopterus)

Cotinginae

Пига (Lipaugus)

Арапонга (Procnias)

Котинга (Cotinga)

Білочерева котинга (Porphyrolaema)

	Чорнощока котинга (Conioptilon)

	Голошиїй плодоїд (Gymnoderus)

	Котинга-білокрил (Xipholena)

	Блаватник (Carpodectes)

На наведеній вище кладограмі рід Косовець (Tijuca) не вказаний, оскільки його представники були переведені до роду Пига (Lipaugus) за результатами більш детального дослідження 2020 року^[10]. Рід Котинга-капуцин (Perissocephalus ) також не вказаний, оскільки його раніше включали до роду Красочуб (Cephalopterus)^[9].

Представників родів Аулія (Laniocera), Котингіта (Iodopleura) і Смугаста котингіта (Laniisoma) раніше відносили до родини котингових, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження їх було переведено до родини бекардових (Tityridae)^[11].

Примітки

↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Prum RO, LaFountain AM, Berro J, Stoddard MC & Frank HA. Molecular diversity, metabolic transformation, and evolution of carotenoid feather pigments in cotingas (Aves: Cotingidae). „Journal of Comparative Physiology B”. 182 (8), 2012. doi:10.1007/s00360-012-0677-4.
↑ Snow, D.; Sharpe, C.J. (2018). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Fiery-throated Fruiteater (Pipreola chlorolepidota). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 30 June 2018. (необхідна підписка)
↑ Snow, D. (2018). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Amazonian Umbrellabird (Cephalopterus ornatus). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 30 June 2018. (необхідна підписка)
↑ Cockburn, Andrew (2006). Prevalence of different modes of parental care in birds. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 273 (1592): 1375—1383. doi:10.1098/rspb.2005.3458. Supplementary Material.
↑ Prum, Richard O.; Snow, David W. (2003). Cotingas. У Christopher Perrins (ред.). Firefly Encyclopedia of Birds. Firefly Books. с. 432–433. ISBN 1-55297-777-3. (необхідна підписка)
↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.
↑ Bock, Walter J. (1994). History and Nomenclature of Avian Family-Group Names. Bulletin of the American Museum of Natural History. Т. Number 222. New York: American Museum of Natural History. с. 149. hdl:2246/830.
↑ ^а ^б Berv, J.S.; Prum, R.O. (2014). A comprehensive multilocus phylogeny of the Neotropical cotingas (Cotingidae, Aves) with a comparative evolutionary analysis of breeding system and plumage dimorphism and a revised phylogenetic classification. Molecular Phylogenetics and Evolution. 81: 120—136. doi:10.1016/j.ympev.2014.09.001. PMID 25234241.
↑ Settlecowski, A.E.; Cuervo, A.M.; Tello, J.G.; Harvey, M.G.; Brumfield, R.T.; Derryberry, E.P. (2020). Investigating the utility of traditional and genomic multilocus datasets to resolve relationships in Lipaugus and Tijuca (Cotingidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 147: 106779. doi:10.1016/j.ympev.2020.106779.
↑ Remsen, J. V., Jr., C. D. Cadena, A. Jaramillo, M. Nores, J. F. Pacheco, M. B. Robbins, T. S. Schulenberg, F. G. Stiles, D. F. Stotz, & K. J. Zimmer. 2007. A classification of the bird species of South America. [Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.] American Ornithologists' Union. Accessed 12 December 2007.

Джерела

Snow, D.W. (1982). The Cotingas: Bellbirds, Umbrella birds and their allies. British Museum Press. ISBN 0-19-858511-X

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[2] Prum RO, LaFountain AM, Berro J, Stoddard MC & Frank HA. Molecular diversity, metabolic transformation, and evolution of carotenoid feather pigments in cotingas (Aves: Cotingidae). „Journal of Comparative Physiology B”. 182 (8), 2012. doi:10.1007/s00360-012-0677-4.

[3] Snow, D.; Sharpe, C.J. (2018). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Fiery-throated Fruiteater (Pipreola chlorolepidota). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 30 June 2018. (необхідна підписка)

[4] Snow, D. (2018). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Amazonian Umbrellabird (Cephalopterus ornatus). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 30 June 2018. (необхідна підписка)

[5] Cockburn, Andrew (2006). Prevalence of different modes of parental care in birds. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 273 (1592): 1375—1383. doi:10.1098/rspb.2005.3458. Supplementary Material.

[PS-6] Prum, Richard O.; Snow, David W. (2003). Cotingas. У Christopher Perrins (ред.). Firefly Encyclopedia of Birds. Firefly Books. с. 432–433. ISBN 1-55297-777-3. (необхідна підписка)

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.

[8] Bock, Walter J. (1994). History and Nomenclature of Avian Family-Group Names. Bulletin of the American Museum of Natural History. Т. Number 222. New York: American Museum of Natural History. с. 149. hdl:2246/830.

[berv-9] а ^б Berv, J.S.; Prum, R.O. (2014). A comprehensive multilocus phylogeny of the Neotropical cotingas (Cotingidae, Aves) with a comparative evolutionary analysis of breeding system and plumage dimorphism and a revised phylogenetic classification. Molecular Phylogenetics and Evolution. 81: 120—136. doi:10.1016/j.ympev.2014.09.001. PMID 25234241.

[10] Settlecowski, A.E.; Cuervo, A.M.; Tello, J.G.; Harvey, M.G.; Brumfield, R.T.; Derryberry, E.P. (2020). Investigating the utility of traditional and genomic multilocus datasets to resolve relationships in Lipaugus and Tijuca (Cotingidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 147: 106779. doi:10.1016/j.ympev.2020.106779.

[11] Remsen, J. V., Jr., C. D. Cadena, A. Jaramillo, M. Nores, J. F. Pacheco, M. B. Robbins, T. S. Schulenberg, F. G. Stiles, D. F. Stotz, & K. J. Zimmer. 2007. A classification of the bird species of South America. [Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.] American Ornithologists' Union. Accessed 12 December 2007.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]