Коцур Віталій Вікторович
| Коцур Віталій Вікторович | |
|---|---|
 Віталій Коцур, 2021 рік | |
| Народився | 4 жовтня 1986 (38 років) Ромни, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Галузь | історія і політологія |
| Відомий завдяки | Політолог, історик, громадський діяч |
| Alma mater | Університет Григорія Сковороди в Переяславі |
| Науковий ступінь | кандидат політичних наук і доктор історичних наук |
| Вчене звання | професор |
| Заклад | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України і УГСП |
| Посада | ректор |
| Батько | Коцур Віктор Петрович |
| Мати | Коцур Надія Іванівна |
Віталій Вікторович Коцур (нар.4 жовтня 1986, м. Ромни, Сумської області) — український політолог (кандидат політичних наук), доктор історичних наук та громадський діяч. Старший науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, професор кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, член Національної спілки краєзнавців України. З 29 червня 2021 р. виконуючий обов'язки ректора, з 9 листопада ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Наймолодший ректор України [1]
Народився у родині освітян Віктора Петровича Коцура та Надії Іванівни Коцур. Раннє дитинство провів у с. Сакуниха.
2003 року із золотою медаллю закінчив середню школу № 1 міста Переяслава Київської Області і вступив на історичний факультет ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», який екстерном, з відзнакою закінчив 2006 року, здобув спеціальність викладача історії та правознавства.
Протягом 2003—2007 рр. навчався в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародна інформація. У 2006 році проходив стажування в м. Бремен в Deutsche Angestellten-Akademie, а також в CASA Internationale Sprachschule Bremen.
2009 року закінчив Хмельницький національний університет за спеціальністю «Міжнародна інформація» — інформаційний аналітик-міжнародник, перекладач. 2010 року закінчив Хмельницький національний університет, спеціальність «Фінанси».
7 червня 2011 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України захистив кандидатську дисертацію на тему: «Етнополітичний конфлікт у Придністров'ї в контексті українсько-молдовських міждержавних відносин» та здобув науковий ступінь кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.05 — етнополітологія та етнодержавознавство.
У 2011 році, після захисту кандидатської дисертації, розпочав працювати у відділі національних меншин інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.
З 2011 року працює викладачем, старшим викладачем та доцентом кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі (за сумісництвом)[2].
У 2014—2015 рр. працював головним консультантом Управління забезпечення зв'язків Президента України з Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади Адміністрації Президента України.
З 2015 працює на посаді старшого наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.
З 2018 р. – заступник декана соціоісторичного факультету по міжнародним відносинам ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
З вересня 2020 р. працює професором кафедри публічного управління та адміністрування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
З 2020 р. декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
З 29 червня 2021 р. виконуючий обов'язки ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
З 9 листопада 2021 р. ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі[3].
- Кабінету міністрів України для молодих вчених, згідно постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки від 4 жовтня 2013 року. (2012-2014 рр.).
- Стипендія НАН України для молодих вчених (Постанова Президії НАН України від 08.10.2014 р. № 215) (2014-2016 рр.).
- Кабінету міністрів України для молодих вчених, згідно постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки від 5 листопада 2018 року № 7 (2018-2020 рр.).
З 2010 року член Європейської Асоціації наук з безпеки (European Association for Security)[4]
З 2013 року — Член Національної спілки краєзнавців України.
Активний учасник Революції Гідності, один із організаторів переяславської сотні самооборони імені Тараса Трясила, яка активно долучилася до протестних рухів під час Євромайдану, а згодом була реорганізована в громадське формування з охорони правопорядку «Самооборона Переяславщини».
Є членом громадських організацій «Переяславський скарб» (з 2013), «Майдан Переяславщини», «Ресурсний центр сталого розвитку».
У VIII скликанні — помічник-консультант народного депутата України Вадима Кривенка[5].
З травня 2017 — голова громадської ради при виконавчому комітеті Переяславської міської ради[6].
З 2018 року репортер консультативної неурядової організації при ООН — Cercles Nationaux de Réflexion sur la Jeunesse[7].
Автор понад 100 публікацій з етнічної історії, етнополітології, державної політики щодо національних меншин в Україні, національної безпеки, конфліктології.
Зокрема, член авторського колективу монографій «Донбас в етнополітичному вимірі» (2014)[8] та «Галичина в етнополітичному вимірі» (2017)[9].
Є автором, співавтором таких видань:
- Коцур В. В. Етнополітичний конфлікт у Придністров'ї у контексті українсько-молдовських міждержавних відносин. — К. : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН Украни, 2013. — 272 с.[10]
- Новітня політична лексика: неологізми, оказіоналізми та інші новотвори (енциклопедичний словник-довідник) / за заг. ред. Н. М. Хоми. — Львів: «Новий Світ-2000», 2015.
- Україна в системі міжнародної безпеки і євроатлантичного співробітництва: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Уклад. В. В. Коцур. — Переяслав-Хмельницький: ФОП Я. М. Домбровська, — 2017. — 180 с.
- Букет Є. В., Коцур В. В., Коцур Л. М. Вільне (Вульшка): краєзнавчий вимір крізь віки. — Переяслав-Хмельницький (Київська обл.): Домбровська Я. М. 2018. — 179 с. іл. (Історія укр. села).
- Американський президенціалізм: інститут глави держави в США у персоналіях від зародження до сьогодення. Біографічна енциклопедія / О. В. Бабкіна, С. М. Дерев'янко, М. П. Требін та ін.; за наук. ред. Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2018.
2014 — грамота учасника Майдану до Дня Гідності і Свободи;
2016 — грамота Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України;
2016 — подяка Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони;
2017 — орден Святого Архістратига Михаїла Помісної Української Православної Церкви;
2017 — почесна грамота Переяслав-Хмельницької міської ради з нагоди відзначення Дня міста;
2018 — подяка Національної спілки краєзнавців України;
2019 — подяка Вільнянської сільської громади.
- ↑ Йому 35! Віталій Коцур - наймолодший ректор університету в Україні. YouTube. Факти ICTV. 30 грудня 2021. Процитовано 19 лютого 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ https://sif.phdpu.edu.ua/kafedra-politologiyi[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ European Association for Security. Members[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Новим головою громадської ради міста став Віталій Коцур. Вісник Переяславщини. 4 травня 2017. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
- ↑ Cercles Nationaux de Réflexion sur la Jeunesse. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
- ↑ Донбас в етнополітичному вимірі. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2014. — 584 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
- ↑ Галичина в етнополітичному вимірі / авт. кл.: В. О. Котигоренко (керівник), В. А. Войналович, О. Я. Калакура, Л. Л. Ковач, В. В. Коцур, Н. І. Кочан, О. О. Ляшенко, Н. Ю. Макаренко, Ю. О. Нікалаєць, М. І. Панчук, О. В. Позняк, О. О. Рафальський, М. Ю. Рябчук. — К.: К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2017. — 840 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Біографія на сайті Переяславського університету [Архівовано 7 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Віталій Коцур на сайті НБУВ [Архівовано 8 грудня 2018 у Wayback Machine.]