Кошаринці (Гайсинський район)
| село Кошаринці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Тер. громада | Бершадська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05040010100030140 |
| Облікова картка | Кошаринці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1629 |
| Населення | 684 |
| Площа | 17,42 км² |
| Густота населення | 39,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24411 |
| Телефонний код | +380 4352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°29′26″ пн. ш. 29°27′8″ сх. д. / 48.49056° пн. ш. 29.45222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 153 м |
| Водойми | р. Південний Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24400, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м.Бершадь, вул. Героїв України, 23 |
| Карта | |
  Кошаринці | |
 Кошаринці | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Коша́ринці (Kosarźynce, Cosarinet) — село в Україні, у Бершадській міській громаді Гайсинського району Вінницької області.
Розташоване на правому березі р. Південний Буг.
На північному заході від села річка Бучак впадає у Південний Буг.
В середині ХVI ст. село Кошаринці належало магнатам Збаражським.
Перші документальні відомості про село відносяться до 1629 року (Труды Подольського епархиального историко-статистического комитета под ред. Ефимия Сицинского).
З 1648 по 1712 було у складі Бершадської сотні Уманського полку.
У періоди 1672—1699 та 1783—1791 перебувало в Кам'янецькому еялеті, (або Подільський еялет) (Podolya Eyaleti, Kamaniçe Eyaleti) Османської імперії.
З 1774 по 1783 роки у складі Кримського ханства.
З 1792 році перебуває під владою Російської імперії (з 1996 року Ольгопільський повіт Подільської губернії).
У 1861 року була відкрита церковнопарафіяльна школа.
Останнім поміщиком в селі був М.Собанський, який втік у 1917 році.
9.01.1918—11.1919, 25.04—07.1920, 9—25.11.1920 у складі Української народної республіки, Української держави
З 1922 року — адміністративно-територіально відноситься до Бершадського повіту Подільської губернії Української соціалістичної радянської республіки.
Під час другого голодомору у 1932—1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 280 осіб[1].
Під час Другої Світової війни — з 19.08.1941 по 29.01.1944 входить до Бершадського району Балтського повіту Трансністрії (Румунське королівство). Старші люди ще знають румунську.
На двори було накладено 12 видів податків. Під страхом суворої кари запровадилась обов’язкова трудова повинність. Діяла комендантська година.
Діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання[2].
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Бершадської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бершадського району, село увійшло до складу Гайсинського району[4].
- Земляні вали “Залічище”[5] .
- Біля села є великі і малі кургани-поховання доби бронзи[6].
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (храмове свято 21 вересня, настоятель — протоієрей Савва).
Збудована у 1736 році. Церква була дерев’яною триверховою. У 1878 році поруч зі старою було збудовано нову кам’яну одноверхову церкву[7]. Також згадується Церква Святої Трійці у с. Косаринці (село з такою назвою відсутнє, але географічно підходять село Кошаринці)[8].
- Село відоме добре збереженими традиціями вишивки (зокрема, так званим «болгарським хрестом»).
- Сумівський — ботанічний заказник місцевого значення.
- Сімашкевич Микола Васильович — член Української Центральної Ради.
- Гонтарук Микола Миколайович — (25.09.1935 — 20.01.1994) — український педагог, науковець, ведучий методист України з проблем методики навчання фізики у середній школі, працював заступником директора Кошаринецької восьмирічної школи (1960 — 1964).
- Шубович Сергій Юрійович (11.10.1984 — 10.10.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[9].
- ↑ Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
- ↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Труды Подольського епархиального историко-статистического комитета под ред.Ефимия Сицинского.
- ↑ Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область. Ст. 13.
- ↑ Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 806.
- ↑ Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 29
- ↑ Шубович Сергій Юрійович (11.10.1984 - 10.10.2023) с. Кошаринці. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
- Kosarźynce (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 439. (пол.)
- Сумі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.167.
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |