Красне (Болградський район)
| село Красне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Болградський район |
| Тер. громада | Тарутинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51060170070020990 |
| Облікова картка | Красне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1815 |
| Населення | 1 376 |
| Територія | 3,08 км² |
| Густота населення | 446,750 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68552 |
| Телефонний код | +380 4847 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°7′4″ пн. ш. 29°14′46″ сх. д. / 46.11778° пн. ш. 29.24611° сх. д. |
| Водойми | р. Когильник |
| Відстань до районного центру | 10 км |
| Найближча залізнична станція | Паризька |
| Відстань до залізничної станції | 9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68522, с. Красне, вул. Тарутинська, 7 |
| Карта | |
  Красне | |
 Красне | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Кра́сне (у минулому — Село № 2) — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Засноване свого часу німецькими колоністами.
Станом на 1886 рік у німецькій колонії, центрі Краснянської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1890 осіб, налічувалось 195 дворових господарств, існували костел, школа та 3 лавки[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1418 осіб, з яких 648 чоловіків та 770 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1374 особи.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 60,10 % |
| українська | 15,63 % |
| гагаузька | 12,28 % |
| болгарська | 8,43 % |
| молдовська | 3,27 % |
| німецька | 0,07 % |
| інші | 0,22 % |
В поселенні народився:
- Кобища Валентин Володимирович (* 1959) — радянський футболіст, захисник, російський фотокореспондент.
- Теобальд Копп[de] (1892—1943) — римо-католицький єпархіальний священник.
- Йоганн Фурх[de] (1890—1930) — римо-католицький єпархіальний священник.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Населені пункти Тарутинської селищної громади | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Виноградівка • Вільне • Калачівка • Красне • Лужанка • Петрівськ • Підгірне • Прикордонне • Рівне • Слобідка • Сухувате • Ярове • Ярославове |
