Кратеропа бура

Кратеропа бура
Бурі кратеропи (Національний парк Хванґе, Зімбабве)
Бурі кратеропи (Національний парк Хванґе, Зімбабве)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Кратеропа (Turdoides)
Вид: Кратеропа бура
Turdoides jardineii
(Smith, 1836)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Turdoides jardineii
Віківиди: Turdoides jardineii
ITIS: 563546
МСОП: 22716501
NCBI: 181634

Кратеро́па бура[2] (Turdoides jardineii) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Африці на південь від екватора. Вид названий на честь шотландського натураліста і орнітолога Вільяма Джардіна[3].

Довжина птаха становить 22-25 см, вага 56-85 г. Забарвлення переважно сірувато-коричневе, верхня частина тіла тьмяніша. Пір'я на горлі, шиї і грудах мають білі кінчики. Райдужка темно-червона з жовтим внітрішнім кільцем. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють шість підвидів:[4]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Бурі кратеропи мешкають на більшій території Африки на південь від екватора, за винятком посушливого південного заходу. Вони живуть в саванах, сухих тропічних лісах, чагарникових і прибережних заростях і на плантаціях.

Збереження

[ред. | ред. код]

Бурі кратеропи живуть в зграях від 3 до 15 птахів, які займають певну територію, площа якої залежить від розміру зграї. Вони живляться комахами, павуками, а також равликами, дрібними ящірками і плодами. Шукають здобич на землі. Бурі кратеропи іноді стають жертвами гніздового паразитизму африканської зозулі.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Turdoides jardineii. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 211. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]