Кречко Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Кречко
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження5 вересня 1925(1925-09-05)
Місце народженняПорошково (тепер Закарпаття)
Дата смерті25 лютого 1996(1996-02-25) (70 років)
Місце смертіЛуцьк
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР, Україна
Професіякомпозитор, хоровий диригент
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Колективи• Закарпатський народний хор
• Національна заслужена академічна капела України «Думка»
ПартіяКПРС
НагородиНародний артист УРСР
ДітиКречко Наталія Михайлівна

Миха́йло Миха́йлович Кречко́ (5 вересня 1925(19250905), Порошково — 25 лютого 1996, Луцьк) — український хоровий диригент, композитор, педагог, публіцист, культурно-громадський діяч, народний артист УРСР, керівник відомих хорових колективів: Заслужений академічний Закарпатський народний хор, Національна заслужена академічна капела України «ДУМКА», хор Київської опери (Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 вересня 1925 року в селі Порошковому (тепер Перечинського району Закарпаття). В 1954 році закінчив Київську консерваторію по класу хорового диригування Е. Скрипчинської[1], по класу вокалу І. Паторжинського. З 1972 року її викладач[2], з 1990 року — професор.

У 1954–1969 роках — художній керівник і головний диригент Закарпатського народного хору, у 1969–1983 роках — директор і художній керівник Державної хорової капели «Думка»[3], з 1983 року — головний хормейстер дитячого музичного театру в Києві.

Також викладав у Київській консерваторії. Серед його учнів народний артист України Еміл Сокач, заслужений діяч мистецтв О. Тарасенко, головний хормейстер дитячого музичного театру А. Масленнікова[4].

Могила Михайла Кречка

Помер у 70-річному віці від серцевого нападу 25 лютого 1996 року в Луцьку, де очолював журі Міжнародного конкурсу хорових колективів імені Лесі Українки[5]. Похований у Києві на Байковому кладовищі разом з родиною (ділянка № 49а, 50°24′59.55″ пн. ш. 30°30′5.4″ сх. д. / 50.41654° пн. ш. 30.50150° сх. д. / 50.41654; 30.50150).

Меморіальна дошка Михайлові Кречку біля аудиторії № 52 Національної музичної академії України

Родина

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]
Нагородний кубок І Всеукраїнського фестивалю-конкурсу хорового мистецтва ім. Михайла Кречка

У листопаді 2015-го у Порошкові відкрито меморіальну дошку Михайлу Кречку (скульптор Іван Цубина)[6].

Зокрема, постать митця неодноразово ставала предметом розвідок вітчизняних дослідників хорового мистецтва — М. Кравчук, Ю. Ткач, О. Лігус, А. Масленнікової, Н. Кречко, О. Кравчука.

Композиторська творчість Михайла Михайловича теж є об'єктом уваги у сучасній хоровій практиці. Зокрема, його твори широко використовуються у репертуарі вітчизняних хорових колективів. Серед відомих популяризаторів і шанувальників творчості композитора — Закарпатський академічний народний хор, камерний хор «Київ», «Хрещатик», ужгородський камерний хор  «Cantus»,  хор  Київської опери, академічний студентський хор «ANIMA» КНУКіМ, камерний хор «Moravski» тощо.

Пам'ять про Михайла Кречка живе і у мистецьких проєктах Києва та України. Так, 2010 р., у стінах Національної філармонії України відбулася «Хорова асамблея пам'яті Михайла Кречка»[7], у 2015 році на цій же сцені, за ініціативи Н. Кречко відбувся «Вечір пам'яті народного артиста України, професора М. М. Кречка з нагоди його 90-річчя»[8]. 30 вересня 2015 р. у залі художнього музею ім. Й. Бокшая відбувся концерт камерного хору «Cantus» з нагоди 90-ї річниці від дня народження М. Кречка за ініціативи учня митця, Е. Сокача[9].  5 листопада 2020 р., навіть при карантинних обмеженнях, за ініціативи учениці диригента, А. Масленнікової у залі Київської опери відбувся концерт хору театру (керівник А.  Масленнікова) «Душа, окрилена піснею» до 95-ти річчя від дня народження[10], участь у якому, зокрема як диригент, взяла донька Н. Кречко.

Важливим, у популяризації постаті митця є реалізація І Всеукраїнського фестивалю-конкурсу хорового мистецтва ім. Михайла Кречка[11], що відбувся 25 березня 2023 р. на базі Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора за ініціативи конкурсу «Голоси Яскравої країни». Гран-прі конкурсу здобув Студентський хор Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової (кер. Галина Шпак)

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Авторські твори:

  • «Чом, чом земле моя»
  • «Коломийки»[12]

Обробки українських (закарпатських) народних пісень:

  • «Віє вітер, віє буйний»
  • «Віночок українських закарпатських народних пісень» («За горою високою», «Пішов Іван в полонину косити», «Не ходь, Янку»)
  • «Гайчі, сину, гайчі» (колискова пісня) (для жіночого хору)
  • «За горами, за лісами»
  • «Засвистали козаченьки»
  • «Іванку, Іванку»
  • «Їхав козак на війноньку»[13]
  • «Летів пташок понад воду»[14]
  • «Не пий, коню, воду»
  • «Не рубай ліщину»
  • «Ой зацвіла рожа трояка»
  • «Ой на горі пень дуплавий»
  • «Ой на горі та женці жнуть»
  • «Ой на плаю»[15]
  • «Ой у лузі та ще й при березі»
  • «Ой у полі три криниченьки»[16]
  • «Паде дощ»[17]
  • «Я лелію поливаю»

Духовна музика:

  • «Многая літа»[18]
  • «Літургія Святого Іоанна Золотоустого»
  1. «Алилуя»
  2. «Антифон перший. Псалма 103»
  3. «Вірую»
  4. «Господи помилуй»
  5. «Достойно є»
  6. «Єдин свят»
  7. «Мала Ектенія»
  8. «Ми таємно з себе»
  9. «Милість спокою»
  10. «Нехай буде ім'я Господнє»[19]
  11. «Нехай повні будуть уста наші»
  12. «Отця і сина»
  13. «Отче наш»
  14. «Потрійна Ектенія»
  15. «Прийдіть і поклонімся»
  16. «Святий Боже»
  17. «Слава… Єдинородний»
  18. «У Царстві Твоїм»
  19. «Хваліте Господа»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кречко М. Натхненна музикою, сповнена доброти / М. Кречко // Виконавські школи вищих навчальних закладів України: тематичний збірник наукових праць. — Київ, 1990. —С. 156.
  2. ↑ Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — Київ: Муз. Україна, 2013. — С. 261, 366.
  3. ↑ Кречко М. «Думкою» окрилені літа: [спогади хормейстера] / Михайло Кречко // Музика. — 2000. — № 6. — С. 24—25 : фот.
  4. ↑ Анжела Геннадіївна Масленнікова ⋆ Київська Опера. Головна (укр.). Процитовано 9 квітня 2023.
  5. ↑ Хорова асамблея пам'яті Михайла Кречка
  6. ↑ На Закарпатті встановили меморіальну дошку Михайлу Кречку (ФОТО). MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 9 квітня 2023.
  7. ↑ Михайло Кречко.
  8. ↑ Вечір пам’яті народного артиста України Михайла Кречка. Архів оригіналу за 9 квітня 2023. Процитовано 9 квітня 2023.
  9. ↑ В Ужгороді відбувся концерт пам’яті Михайла Кречка - PMG.ua – новини Мукачева та Закарпаття. pmg.ua. Процитовано 9 квітня 2023.
  10. ↑ Михайло Кречко: душа, окрилена піснею ⋆ Київська Опера. Головна (укр.). 5 вересня 2020. Процитовано 9 квітня 2023.
  11. ↑ І Всеукраїнський фестиваль-конкурс хорового мистецтва ім. Михайла Кречка тривав в Ужгороді (відео). Karpat.in.ua (укр.). 28 березня 2023. Процитовано 9 квітня 2023.
  12. ↑ М. Кречко "Коломийки" виконує хор "Anima" диригує - Наталія Кречко (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  13. ↑ "Animam Lignum" (Древо душі) | Академічний студентський хор «ANIMA» КНУКіМ (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  14. ↑ Камерний хор "Хрещатик" (М. Кречко) - Летів пташок понад воду (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  15. ↑ М. Кречко "Ой на плаю" виконує Академічний студентський хор "ANIMA" КНУКіМ | 2007 (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  16. ↑ Михайло Кречко "Ой у полі три криниченьки" виконує академічний хор "Anima", КНУКіМ (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  17. ↑ Михайло Кречко "Паде дощ" виконує академічний хор "Anima", КНУКіМ (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  18. ↑ Михайло Кречко "Многая літа" (укр.), процитовано 9 квітня 2023
  19. ↑ "Нехай буде ім'я Господнє" М. Кречко з Літургії Іоанна Златоустого (укр.), процитовано 9 квітня 2023

Література

[ред. | ред. код]
  • Лігус О. М. Добрий геній українського хорового мистецтва. Академічне хорове мистецтво України: (історія, теорія, практика, освіта): колективна монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. С. 95—100.
  • Лісецький С. Михайло Кречко — видатний музичний діяч, хоровий диригент і композитор. Культура і життя. 2020.  № 18 (25 верес.)С. 6
  • Масленніков А. Душа, окрилена піснею. Українська музична газета. 2020. № 3.  С. 2.
  • Полищук Т. Хоровая асамблея памяти Михаила Кречко — знаменитого украинского хорового дирижера. День. 2001. 16 февр. С. 7.  (рос.)
  • Кравчук О. О. Михайло Кречко: творча біографіка Митця у соціокультурному вимірі. «Молодіжна наука КНУКіМ — 2021. Культурно-мистецька освіта у викликах часу» : зб. мат. конф. Київ: КНУКіМ, 2021. С. 92-95.
  • Кравчук О. О. Михайло Кречко. Творчий портрет Митця. Молода музикологія КНУКіМ: наука і практика — 2021 : зб. мат. наук.-практ. конф. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 33-39.
  • Кравчук О. О. Педагогічна діяльність Михайла Кречка: методи, традиції, спогади. Молоді музикознавці : зб. мат. ХХІІ міжн. наук.-практ. конф. Київ: Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра, 10-12 січня 2022. С. 54-55.
  • Кравчук О. О. Методико-педагогічні засади Михайла Кречка у вихованні диригентів-хормейстерів. Молода музикологія — 2022: наука і практика: зб. мат. Всеукр. наук.-практ. конф. 10-11 листопада, 2022, Київ. Київ: КНУКіМ. С. 19-20.
  • Кравчук О. О. Україноцентричність поглядів Михайло Кречка в українській культурі. Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарних наук у сучасному соціокультурному просторі : зб. мат. всеукр. наук.-практ. конф. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 158—160.
  • Кравчук О. О. Освітні традиції хорової школи М. Кречка, як елемент наслідуваності поколінь. Освітні виклики соціокультурної сфери. Імплементація європейських цінностей в аудіовізуальній культурі в умовах воєнного часу : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 13 жовт. 2022 р. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 39-42
  • Кравчук О. О., Гуменюк Т. К. Самоідентифікація митця: життєві та творчі аспекти (на прикладі життєтворчості Соломії Крушельницької та Михайла Кречка). Соломія Крушельницька — королева світової оперної сцени (до 150-річчя з дня народження): мат. наук.-практ. інтер.-конф., м. Київ, 19 жовтня. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 144—147.
  • Kравчук О. О. Композиторська діяльність Михайла Кречка як фактор утвердження національної самоідентифікації. Стан та перспективи розвитку культурологічної науки: матер.  VІІІ Міжн. наук.-практ. конф. 22 груд. 2022. Миколаїв: МФ КНУКіМ, 2022. С. 52-54.
  • Кравчук О. О. Методико-практичні принципи Михайла Кречка при роботі зі студентами-хормейстерами (порівняльний аналіз). Питання культурології. Київ: видавничий центр КНУКіМ. 2022. № 39. С. 172—181. https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256923
  • Кравчук О. О. Світоглядний україноцентризм життєтворчості Михайла Кречка. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне: РДГУ. 2022. № 41. С. 81-87. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi40.549
  • Кравчук О. О. Національні освітні традиції: кристалізація хорової школи Г. Верьовки та Е. Скрипчинської-Верьовки крізь призму спадкоємності. Українське академічне вокально-хорове мистецтво: методико-педагогічний, історико-музикознавчий дискурс: колективна монографія. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 111—140. https://doi.org/10.31866/978-966-602-363-9.111-140
  • Кравчук О. О., Гуменюк Т. К. Національноорієнтована самоідентифікація митця (на прикладі творчого шляху Соломії Крушельницької та Михайла Кречка). Питання культурології. 2022. № 40. С. 44-53. https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269354

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кречко_Михайло_Михайлович&oldid=41828537