Кількість

Кі́лькість — в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей, за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.

Кількість відповідає на запитання «Скільки (цього є там)?», наприклад: один, два, три, декілька, четвертина, фунт.

Кількість квадратів, кубів.

Кожна сукупність предметів є певною множиною. Якщо вона скінченна, то її можна порахувати. Будь-який рахунок складається в повтореному складанні одиниці. Наприклад, число «40» є кількісною характеристикою будь-якої множини з 40 предметів, чи будуть це люди або дерева. Отже, числа і величини виявляються формальною, зовнішньою, за Гегелем, «байдужою» стороною якісних відносин. Є речі великі і маленькі, довгі і короткі, є рухи швидкі і повільні, є ступінь розвитку висока і низька тощо Все це можна виміряти за допомогою певного еталона: метра, секунди і так далі.

З метою встановлення кількісної визначеності предмета порівнюються складові його елементи — просторові розміри, швидкість зміни, ступінь розвитку — з певним еталоном як одиницею рахунку і вимірювання. Чим складніше явище, тим важче його піддавати вивченню за допомогою кількісних методів (наприклад, явища в сфері моральності, політики, естетичного сприйняття світу тощо); в цих випадках вдаються до різного роду шкал.

Процес пізнання реального світу як історично, так і логічно відбувається таким чином, що пізнання якості передує пізнання кількісних відносин. Наука рухається від якісних оцінок і описів явищ до встановлення кількісних закономірностей.

Кількість перебуває в єдності з якісною визначеністю явищ, речей, процесів; це єдність становить їх міру. Зміна кількісної визначеності речей до певної межі не торкається їх якості. За цими межами кількісні зміни супроводжуються зміною якості.

• Категорії (Арістотель)
• Арістотелівська логіка

• Mary Michael Spangler. Logic. An Aristotelean Approach. Revised Edition. (Логіка. Арістотельський підхід. Переглянуте видання). Ленгем, Меріленд: Університетська Друкарня Америки, 1986, 1993.
• Aristotle, Logic (Organon): Categories, in Great Books of the Western World, V.1. ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
• Aristotle, Physical Treatises: Physics, in Great Books of the Western World, V.1, ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
• Aristotle, Metaphysics, in Great Books of the Western World, V.1, ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
• Hölder, O. (1901). Die Axiome der Quantität und die Lehre vom Mass. Berichte über die Verhandlungen der Königlich Sachsischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Leipzig, Mathematische-Physicke Klasse, 53, 1-64.
• Klein, J. (1968). Greek Mathematical Thought and the Origin of Algebra. Cambridge. Mass: MIT Press.
• Laycock, H. (2006). Words without Objects: Oxford, Clarendon Press [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Michell, J. (1993). The origins of the representational theory of measurement: Helmholtz, Hölder, and Russell. Studies in History and Philosophy of Science, 24, 185—206.
• Michell, J. (1999). Measurement in Psychology. Cambridge: Cambridge University Press.
• Michell, J. & Ernst, C. (1996). The axioms of quantity and the theory of measurement: translated from Part I of Otto Hölder's German text «Die Axiome der Quantität und die Lehre vom Mass». Journal of Mathematical Psychology, 40, 235—252.
• Newton, I. (1728/1967). Universal Arithmetic: Or, a Treatise of Arithmetical Composition and Resolution. In D.T. Whiteside (Ed.), The mathematical Works of Isaac Newton, Vol. 2 (pp. 3-134). New York: Johnson Reprint Corp.
• Wallis, J. Mathesis universalis (as quoted in Klein, 1968).

• Кількість [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 641. — 1000 екз.