Кіптявник сивоголовий
| Кіптявник сивоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![Сивоголовий кіптявник (Найціональний парк Кахас[en], Еквадор)](%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Red-rumped-Bush-tyrant.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cnemarchus erythropygius (Sclater, 1853) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Taenioptera erythropygia Myiotheretes erythropygius | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Кіптявник сивоголовий[2] (Cnemarchus erythropygius) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Андах.
Довжина птаха становить 23 см. Передня частина голови білувата, задня частина голови блідо-сіра, верхня частина тіла бурувато-сіра, надхвістя контрастно руде. На крилах білі плями, помітні в польоті, нижні покривні пера крил коричневі. Центральні стернові пера чорнуваті, решта стернових пера руді, на кінці чорні. Горло поцятковане білими і сірими смужками, груди сірі, живіт контрастно рудий. Дзьоб вузький[3].
Виділяють два підвиди:[4]
- C. e. orinomus Wetmore, 1946 — північна і центральна Колумбія (гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта і Колумбійські Анди);
- C. e. erythropygius (Sclater, PL, 1853) — Анди на півдні Колумбії (Нариньйо), в Еквадорі, Перу, західній і центральній Болівії (Ла-Пас, Кочабамба).
Сивоголові кіптявники мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть на відкритих луках парамо, місцями порослих деревами і чагарниками. Зустрічаються поодинці або парами, переважно на висоті від 2850 до 4100 м над рівнем моря. Живляться комахами.
- ↑ BirdLife International (2016). Cnemarchus erythropygius. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 18 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy; Brown, William L. (1989). The Birds of South America: Vol. II, The Suboscine Passerines. University of Texas Press. с. 592—593. ISBN 978-0-292-77063-8. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 18 травня 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |